49.Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи

1. Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього середовища

В даний час існує більше 100 міжнародних організацій, що активно займаються проблемами охорони навколишнього середовища.

Республіка Узбекистан є активним учасником та членом багатьох з них.

Найбільший внесок у вирішення цих проблем вносить Організація Об'єднаних Націй (ООН) та її спеціалізовані установи, як організації універсальні і найбільш представницькі.

ООН була створена в 1945р. Республіка Узбекистан стала членом ООН у березні 1992р.

У функції Генеральної Асамблеї ООН входить формування політики та напрямки природоохоронної діяльності ООН в цілому і визначення тематики міжнародного співробітництва. У 1971р. на XXVI сесії була прийнята резолюція програмна «Розвиток і навколишнє середовище». Резолюція Генеральної Асамблеї ООН, прийнята 16 грудня 1976 р. визначила:

• коло природоохоронних повноважень ООН;

• відповідальність за вирішення проблеми навколишнього середовища глобального характеру;

• керівну роль у вирішенні міжнародних проблем охорони навколишнього середовища;

• організацію відповідних форумів і розробку договорів у галузі охорони навколишнього середовища на глобальному рівні;

• здійснення керівництва фондом навколишнього середовища;

• надання допомоги країнам, що розвиваються у вирішенні проблем охорони навколишнього середовища.

З метою практичної реалізації заходів з охорони навколишнього середовища Генеральна Асамблея прийняла програму ООН з охорони навколишнього середовища (ЮНЕП) і заснувала ряд спеціалізованих органів: Економічний і соціальний Рада (ЕКОСОР); Організація Об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО); Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ); Міжурядова морська консультативна організація (ИМКО); Всесвітня Організація охорони здоров'я (ВООЗ); Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО); Всесвітня метеорологічна організація (ВМО).

Економічний і соціальний Рада (ЕКОСОР) веде дослідження і складає доповіді з міжнародних питань охорони навколишнього середовища, дає рекомендації щодо будь-яких аспектах цієї проблеми, державам - членам ООН і зацікавленим спеціалізованим установам.

Регіональні проблеми охорони навколишнього середовища є об'єктами діяльності відповідних підрозділів ЕКОСОР:

• Європейської Економічної Комісії (ЄЕК), Узбекистан є її членом з липня 1993р.;

• Економічної Комісії ООН для Африки (економ);

• Економічної Комісії ООН для Західної Азії (ЕКООНЗА);

• Економічної і соціальної Комісії ООН для Азії і Тихого океану (ЕСКАТО), Узбекистан є її членом з липня 1992р.

ЮНЕСКО почала свою діяльність у 1946р. Її членами є більшість країн світу, в тому числі Республіка Узбекистан з жовтня 1993р. Діяльність ЮНЕСКО зосереджена на організації досліджень в галузі навколишнього середовища та її ресурсів. Вона брала активну участь у створенні Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) і інших природоохоронних організацій. У 1970р. Генеральна конференція ЮНЕСКО схвалила довгострокову міжурядову і міждисциплінарну програму «Людина і біосфера» (МАБ), в основі якої лежить всебічно вивчення структури і функціонування біосфери та її екологічних районів, систематичні спостереження за змінами біосфери в результаті впливу людини, аналіз впливу цих змін на людину і надання необхідної інформації з цих питань. До здійснення цієї програми було підключено близько 100 країн, 80 з яких створили національні комітети. Академія Наук Республіки Узбекистан активно бере участь в її реалізації.

Програма ООН з охорони навколишнього середовища (ЮНЕП) була створена Генеральною Асамблеєю в 1972р. Керівним органом програми є Рада керуючих, що складається з представників багатьох держав. Діяльність Ради керуючих зосереджена на розробці таких програм: Здоров'я людини і чистота навколишнього середовища; Населені пункти та життєве середовище; Сухопутні екосистеми й управління ними; Навколишнє середовище та її розвиток; Океани; Управління навколишнім середовищем; Міжнародне природоохоронне право; природоохоронну освіту.

Для фінансування вищевказаних програм Генеральна Асамблея заснувала спеціальний фонд навколишнього середовища.

У 1975р. ЮНЕСКО і ЮНЕП у відповідності до рекомендацій конференції ООН (Стокгольм, 1972р.) Почали здійснення міжнародної програми з освіти в галузі охорони навколишнього середовища (МПОС). Для обговорення цієї проблеми в жовтні 1977р. була скликана міжурядова конференція в Тбілісі (Грузія), рекомендації і заключна декларація якої заклали основу, уточнили цілі і визначили педагогічні принципи освіти з питань навколишнього середовища, а також основні напрямки, що визначають її розвиток на національному і міжнародному рівнях.

Відповідно до прийнятої на конференції декларації основною метою екологічної освіти є досягнення розуміння спільнотами та окремими особами складності характеру природного навколишнього середовища і сфери, створеної людиною, а також придбання знань і практичних навичок для усвідомленого і ефективної участі у вирішенні проблем навколишнього середовища - управлінні її якістю.

Тбіліська міжурядова конференція з освіти в галузі навколишнього середовища ознаменувала новий етап у розвитку міжнародної діяльності з охорони природи. У числі 41 рекомендації, прийнятої на конференції, 28 були звернені до країн і їх урядам.

Втілюючи в життя рекомендації Тбіліської конференції, освіта в галузі навколишнього середовища було включено в перелік цілей наступних середньострокових і довгострокових планів ЮНЕСКО, включаючи підготовлену їй у березні 2001р. мультимедійну Програму «Освіта для Сталого Майбутнього», а також справжню інтерактивну навчально-освітню Програму «Екологія, Охорона навколишнього середовища і Сталий розвиток».

МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергетики) створено в 1967р. Його членами є понад 100 держав, у тому числі і Республіка Узбекистан із січня 1994р. Агентство здійснює програму «Ядерна безпека та захист навколишнього середовища».

ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я, створена в 1947 р.) - Більше 150 держав, включаючи Узбекистан з травня 1992р.

ВООЗ приділяє велику увагу:

• проблем забруднення атмосфери,

• уніфікує методи вимірювання, які застосовуються в різних країнах, для порівнянності та надійності результатів,

• розробляє рекомендації за показниками якості повітря, які можна використовувати для встановлення національних стандартів,

• аналізує законодавства щодо боротьби із забрудненням повітря, прийняті в державах - членах ООН,

• збирає і поширює інформацію з його рівням і розробленим рекомендацій, спрямованих на боротьбу із забрудненням повітря.

ИМКО (Міжурядова морська консультативна організація) створена в 1948р. в рамках ИМКО розробляються технічні та організаційні норми запобігання забруднення морів.

Діяльність ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація) (1945 р.) пов'язана з охороною земель, водойм, лісів і тваринного світу.

МСОП (Міжнародний союз охорони природи), створений в 1948 р. об'єднує різні урядові та громадські організації. Природоохоронні організації РУз співпрацюють з МСОП з 1995р. Науково-технічні наради та конференції, організовані МСОП, стали найбільшими міжнародними природоохоронними форумами.

Близько 20 промислово-розвинених країн, у тому числі Великобританія, США і Канада, об'єднані в Організацію Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР), а десять держав Західної Європи - в Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). Ці організації, поряд з різними економічними питаннями, також розробили відповідні рекомендації, спрямовані на охорону навколишнього середовища.

Велику роль у сприянні процесам охорони навколишнього середовища грають Міжнародні Конвенції, наприклад, Конвенція ООН по зміні клімату (Узбекистан приєднався до неї в грудні 1995 р.), Конвенція по боротьбі з опустелюванням (серпень 1995 р.), Конвенція про біологічне різноманіття (травень 1995 р.) , Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (липень 1997 р.) і безліч інших.

навколишній середовище охорона резолюція