Міністерство освіти та науки України

Національний авіаційний університет

Інститут екологічної безпеки

Курсова робота

з дисципліни « Біогеохімія»

на тему : Біогеохімічні цикли свинцю (Pb)

Виконав: студент ІЕБ 201

Козел А. І.

Перевірив: доцент

Бовсуновський Є.О.

Київ 2012

Зміст.

Вступ………………………………………………………………………...3

1. Вплив свинцю (Pb) на живі організми…………..…………………….6

2. Біогеохімічний цикл свинцю (Pb)……………………………………...8

3. Світовий видобуток свинцю (Pb)…………………………………….14

4. Техногенні аномалії свинцю в ґрунті………………………………...18

Висновки…………………………………………………………………..21

Список використаної літератури……………………………………….22

Вступ.

Свинець (Pb) — важкий, м'який, ковкий, сірий метал; атомний номер 82; відносна атомна маса 207,19. Зазвичай зустрічається у вигляді руди галеніту, іноді у вигляді самородків; є кінцевим, стабільним продуктом розпаду урану. Свинець — найм'якший і найслабший з використовуваних металів із низькою точкою плавлення, поганий провідник електрики, стійкий до кислотної корозії, може бути отрутним, накопичується в організмі при уживанні води зі свинцевих труб, використання: фарби на основі свинцю і бензину з його добавками. Є ефективним захистом проти радіації, використовується в гальванічних елементах, склі, кераміці і сплавах типу олова й у припої.

Cвинець (Pb – Плюмбум) – елемент, що належить до рідкоземельних металів. Природний свинець складається із суміші 4-х стабільних ізотопів: ²⁰⁴Pb, ²⁰⁶Pb, ²⁰⁷Pb, ²⁰⁸Pb.

Останні три ізотопи є продуктами радіоактивного розпаду урану, актинію і торію, а тому ізотопний склад свинцю може служити критерієм геологічного віку породи. Відомі також 5 радіоактивних ізотопів свинцю. Найважливіші з них ²⁰⁹Pb (Т½ = 3,3 роки) і ²¹⁰Pb (Т½ = 23,3 роки), їх отримують в ядерних реакторах і використовують для наукових досліджень.

Таблиця 1.1

Поширеність свинцю у природі:

Атмосфера над континентами над Світовим океаном	0,05 ∙ 10^6 0,01 ∙ 10^6
Жива речовина суші океану	6 ∙ 10^6 0,04 ∙ 10^6
Педосфера органічні рештки гумус ґрунтів	1∙ 10^6 6 ∙ 10^6 - 7 ∙ 10^6
Океан розчинені форми форми, зв’язані зі зважуванням	41 ∙ 10^6 30 ∙ 10^6
Літосфера осадова товщина «граничний» шар	40 ∙ 10^12 131,2 ∙ 10^12

Антропогений вплив спричинив серйозне порушення природного кругообігу свинцю в природі. Свинець вимивається із земної кори під впливом атмосферних процесів, але його іони Pb⁺² досить нестабільні і легко адсорбуються ґрунтом, тому міграційна здатність свинцю досить низька й оцінюється як 180 тис. т/рік. Щорічно світове використання свинцю сягає 3 млн. т, 30 % із цієї кількості тим чи іншим шляхом (переробка свинцевих руд, автотранспорт, посуд тощо) потрапляє в кругообіг.

Використання летких сполук свинцю (Pb(CH₃)₄ і Pb(C₂H₅)₄) як антидетонаторів бензинів робить автотранспорт одним із найбільших джерел забруднення навколишнього середовища плюмбумом.

Вміст Pb біля доріг (80–500 м) у великих містах, як у повітрі так і у ґрунтах, перевищує фонове у десятки і сотні разів і може призвести до важких захворювань населення, оскільки відомо, що свинець здатен накопичуватись у тканинах живих організмів. Проблема забруднення свинцем актуальна не тільки для мегаполісів і промислових районів, але й для всього світу. Так, за останні 200 років уміст Pb у льодовиках Гренландії збільшився з 20 до 210 мкг/т, тобто більше ніж у 10 разів.

В даній роботі розглядаються основні питання, пов'язані з кругообігом – свинцю в природі. Зокрема висвітлюються: шляхи надходження свинцю (Pb) в довкілля та вплив його на живі організм, біогеохімічний цикл свинцю (Pb), вплив антропогенних чинників на зміну біогеохімічного циклу свинцю, техногенні аномалії свинцю в грунті. Велике значення для з'ясування основних шляхів надходження плюмбуму, його міграція має вивчення процесів обміну між ґрунтом і рослинами. Тому в роботі проводиться розрахунок дії іонів свинцю на рослин.