1)«Scopus»  - бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих в наукових виданнях. Індексує 18000 назв наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук 5000 видавців.

Функції:

Система Scopus покликана підтримувати ефективність робочого процесу дослідників, допомагаючи їм: -шукати нові статті з області їх спеціалізації;

-шукати інформацію про автора;

-шукати статті, написані певним автором; -отримувати доступ до інформації, що дає уявлення про певний автора;

-отримувати загальне або повне уявлення про нову предметної області;

-відстежувати цитати і переглядати H-індекс - визначати за найбільш цитованими статтями і авторами, що становить найбільший інтерес в окремих сферах досліджень;

-оцінювати якість дослідження, аналізувати результати дослідження на рівні інституту або журналу, щоб прийняти правильне рішення або просто бути в курсі подій.

Наукометричний апарат Scopus

Наукові ресурси, опубліковані після 1996 р., Індексуються в базі даних Scopus разом зі списками пристатейних бібліографій. Цитованість в базі даних підраховується шляхом автоматизованого аналізу змісту цих списків. Таким чином, в Scopus підраховується кількість посилань на всі проіндексовані ресурси, але тільки в ресурсах, опублікованих з 1996 р. На відміну від бази даних веб-знань Інституту наукової інформації США, в Scopus не використовується поняття імпакт-факторів, зате дуже широко застосовується індекс Хірша.

Профілі авторів

Для авторів, які опублікували більше однієї статті, у Scopus створюються індивідуальні облікові записи - профілі авторів з унікальними ідентифікаторами авторів (Author ID). Ці профілі надають таку інформацію, як варіанти імені автора, перелік місць його роботи, кількість публікацій, роки публікаційної активності, галузі досліджень, посилання на основних співавторів, загальне число цитувань на публікації автора, загальна кількість джерел, на які посилається автор, індекс Хірша автора і т. д. База даних надає користувачам можливості використання унікальних ідентифікаторів авторів для формування пошукових запитів та налаштування сповіщень електронною поштою або через RSS щодо змін у профілях авторів.

Можливості пошуку авторів та обмеженого перегляду їх профілів доступні без передплати на базу даних Scopus засобами Scopus Автор перегляду.

2) H-індекс або індекс Гірша — показник впливовості науковця, заснований на кількості його статей та їх цитування. Індекс Гірша був запропонований американським фізиком Хорхе Гіршем в 2005 році. H-індекс науковця дорівнює N якщо він є автором щонайменше N статей, кожна з яких була процитована щонайменше N разів, решта ж статей були процитовані менше, ніж N разів.

Індекс цитувань — ключовий показник, що широко використовується в усьому світі для оцінки роботи дослідників і наукових колективів. Оцінює вплив вченого або організації на світову науку, визначає якість проведених наукових досліджень.

Імпакт-фактор — показник цитування наукових журналів, що визначає їхню інформаційну значимість. На сьогодні визнано, що імпакт-фактор журналу є одним з формальних критеріїв, за яким можна порівнювати рівень наукових досліджень у суміжних галузях знань. (розрахунок базується на 3-річному періоді).

Наприклад, імпакт-фактор журналу в 2008 році I2008 обчислений наступним чином:

I2008 = A / B,де:

А - число цитувань протягом 2008 року в журналах, що відслідковуються Інститутом наукової інформації, статей, опублікованих в даному журналі в 2006-2007 роках;

B - кількість статей, опублікованих в даному журналі в 2006-2007 роках.

У розрахунку є кілька нюансів:

Інститут наукової інформації виключає з розрахунків деякі типи статей (повідомлення, листи, списки друкарських помилок і т д.).,

І для нових журналів імпакт-фактор іноді розраховується тільки для дворічних періодів.

Наукометричний апарат Scopus забезпечує облік публікацій дослідників і наукових установ, де вони працюють, та статистику їх цитованості. Наукометричні показники наукової установи чи дослідника впорядковуються за h-індексом (h – кількість статей, на які є посилання в понад h публікаціях). За наукометричними показниками бази даних Scopus на початок 2010 р., вміщених на сайті Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (www.nbuv.gov.ua), можемо проаналізувати наукову результативність вітчизняних наукових установ та дослідників за цитуванням їхніх наукових публікацій.

Переваги і недоліки

ІФ журналу залежить від галузі досліджень і його типу, з року в рік він може помітно змінюватися, наприклад, опускаючись до гранично низьких значень при зміні назви журналу і т. д. Тим не менш, на сьогодні ІФ є одним з важливих критеріїв, за яким можна зіставляти рівень наукових досліджень у близьких областях знань. Наприклад, інвестор наукового дослідження може захотіти порівняти результати дослідників для оцінки перспектив своїх інвестицій. Для цього і використовуються об'єктивні чисельні показники, такі як імпакт-фактор. Тому на подібні вимірювання і існує попит.

Позитивні властивості імпакт-фактори:

- широке охоплення наукової літератури - індексуються більше 8400 журналів з 60 країн;

- результати публічні і легкодоступні;

- простота в розумінні і використанні;журнали з високим ІФ зазвичай мають більш жорстку систему рецензування, ніж журнали з низьким ІФ.

У той же час імпакт-фактор не ідеальний. Наприклад, незрозуміло, наскільки число цитувань показує якість статті. Крім того, в журналах з тривалим часом публікації виявляються статті, які посилаються на публікації, не потрапляють в трьохрічної інтервал. Дійсно, в деяких журналах час між прийняттям статті та публікацією складає більше двох років, таким чином, залишається лише рік на посилання, які враховуються в розрахунках. З іншого боку, збільшення часового проміжку, в якому враховується цитування, зробить імпакт-фактор менш чутливим до змін.

Найбільш очевидні недоліки імпакт-фактора наступні:

• число цитувань, насправді, не відображає якість дослідження, втім, як і число публікацій;

проміжок часу, коли враховуються цитування, занадто короткий (класичні статті часто цитуються навіть через кілька десятиліть після публікації);

• природа результатів в різних областях дослідження призводить до різної частоті публікації результатів, які впливають на імпакт-фактори. Так, наприклад, медичні журнали часто мають великі імпакт-фактори, ніж математичні.

3)Google Scholar — вільна доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Дата виходу в статусі бета-версії — листопад 2004 року. Індекс Google Scholar включає в себе більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки найбільших наукових видавництв.

До загальних функцій Google Академії можемо віднести:

• Пошук з однієї сторінки у різних джерелах.

• Пошук статтей, анотацій та бібліографічних посиланнь

• Розміщення в Інтернеті повної версії статті з вашої бібліотеки

• Можливість знайти докладніші відомості про ключові статті в галузі дослідження

Інтерфейс стартової сторінки Google Академії є досить схожим на інтерфейс звичайного пошуковика Google, він також виконаний в мінімалістичному стилі, без надлишкових елементів, які могли б уповільнювати роботу сторінки, не приносячи особливої користі. В центрі вікна – пошукова форма, через яку здійснюється введення пошукового запиту. Праворуч, розташована кнопка пошуку (при натисканні на цю кнопку Google Scholar видасть 10 результатів на першій сторінці пошуку. Аналогічний результат буде при натисканні на клавішу Enter). Справа від кнопки пошуку розташований перехід на «Складний пошук у Google Академії» та «Налаштування Google Академії». Під пошуковою формою можна побачити салоган Google Академії «На плечах у Титанів науки». А під салоганом ще чотрити посилання:

• Про Google Академію (дозволяє переглянути довідку про Google Академію, містить підказки до складного пошуку, відомості для бібліотек і видавців, а також сервіс додавання вікна пошуку Google Scholar на інші сайти);

• Усе про Google (загальна інформація про компанію Google та її продукти, а також довідка, інформація про функції веб-пошуку Google, служби та інструменти цієї системи);

• Google Scholar in English (перехід на англомовну сторінку пошуковця);

• Мої цитати.