15. Валовий продукт у системі національних рахунків (снр) і методи його підрахунку.

Сучасна СНР (система національних рахунків) - це система взаємопов’язаних по­казників, розвитку економіки на макрорівні. Це с-ма дозволяє: 1)виміряти обсяг в-ва у конкретний момент часу і розкрити фактори, які безпосередньо визнач. Функціонування економіки; 2)побудови криву, яка характеризує функціонування економіки у довгостроковій перспективі. 3)інформацію, яку нам дає СНР є основою для формування і проведення у життя держ. політики направленої на покращення функціонування економіки. Без таких розрах-ків економ. політика розвивалась би на інтуїцію. В основу СНР лежить важливий принцип який поляг. у визначенні того, що у створ. вартості товарів і послуг, поряд і на рівні з працею приймають участь: земля, капітал і підприємницькі здібності, тобто фактори в-ва. Створюваний доход розгляд. не як рез-тат тільки праці, а як рез-тат сукупного викор. цих факторів.

Центральним показником СНР є валовий внутрішній продукт. Другий її макроекономічний показник - валовий національний продукт. Обид­ва вони відображають результати діяльності у двох сферах економіки - матеріального виробництва і послуг, обидва визначаються як вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за один рік (квартал, місяць). Підраховуються всі показники як в поточ­них (діючих), так і в постійних цінах (цінах якогось базового року).

Різниця між ВВП і ВНП полягає ось у чому: валовий внутрішній продукт підраховується за так званим територіальним принципом (оз­накою). Це сукупна вартість продукції сфери матеріального виробни­цтва і сфери послуг, незалежно від національної приналежності , підприємств, розташованих на території даної країни.

Валовий національний продукт - сукупна вартість всього обсягу продукції і послуг в обох сферах національної економіки незалежно від місця знаходження національних підприємств (за рубежем або у своїй

країні).

Таким чином, ВНП відрізняється від ВВП на суму так званих факторних доходів. Щоб розрахувати ВНП до показника ВВП + різницю між доходами отриманими п-вами і фіз. особами даної країни за кордоном з одного боку і доходами отриманими іноз. інвесторами і іноз. робітниками в даній країні – з другого боку. Ця різниця досить невелика – для провідних країн заходу не більше +, - 1% від ВНП.

Головна вимога при розрахунку показників ВВП і ВНП – це щоб усі товари і послуги, вироблені за рік врах-лися тільки один раз, тобто щоб при розрах-ку враховувалась тільки кінцева прод-ція і не врах-лись проміжкові продукти, які можуть купуватись і перепродаватись багато раз.

Добавлена вартість – це вартість створення в процесі в-ва на даному п-ві і яка охоплює реальний вклад п-ва в створення вартості конкретного продукту.

За допомогою ВНП, як відомо, вимірюється обсяг річного випуску товарів і послуг в економіці. В цей показник не включ. деякі операції і послуги, які важко або неможливо врахувати: 1)робота домогосподарок у своєму д/госп-ві; 2)робота вчених на себе не втілена у вигляді готової прод-ції (книг, зразків і ін.) 3)бартерний обмін; 4)доходи тіньового бізнесу; 5)оплата у вигляді чайових і т.д. При всіх методах підрах-ку ВНП в нього не включ. так звані не виробничі угоди. Нев-чі угоди бувають 2-ох осн. типів: (1) чисто фінансові угоди і (2) продаж товарів, котрі уже були у вжитку (уживані).

Чисто фінансові угоди у свою чергу діляться на три основні види: 1.держ. трансфертні платежі (виплати по соц. страх-ню, допомога по безробіттю, виплата % по держ. боргу і ін. Вони являють собою просто перерозподіл створеного ВВП), 2.приватні трансфертні платежі (разові виплати з приватних фондів, стипендії приватних осіб і орг-цій і ін.); 3.угоди із цінними паперами. (Вони не збільшують поточне в-во).

Існують два різних підходи до виміру ВНП. Перший може бути визначений шляхом сумування всіх витрат на купівлю всього обсягу виробленої в даному році прод-ції. Це визначення валового прод-ції по витратах. Другий передбач. сумування всіх доходів отриманих від в-ва всього обсягу прод-ції даного року. Це визначення валового прод-ції по доходах. Обсяг витрат на купівлю товарів вироблених в даному році дор. грошовий доход отриманий від в-ва прод-ції даного року. Розрах-нок ВНП по витратам передбач. сумування всіх видів витрат на створ. кінцевого продукту або послуги. Він включ. слідуючі статті:

І. Особисті споживчі витрати (С) – це товари повсякденного попиту, предмети споживання, довгострокове користування, витрати на послуги і т.д.

ІІ. Валові приватні внутрішні інвестиції (Іg). Інвестиційні видатки включають у себе такі три компоненти:

1)усі кінцеві продажі машин, устат­кування і верстатів підприємцями;

2)усе будівництво;

3)зміна запасів.

ІІІ. Державні закупки товарів і послуг (G). Дана група видатків вклю­чає усі державні видатки на кінцеву продукцію підприємств і на всю пряму купівлю ресурсів, особливо робочої сили, з боку держави. Однак, ця група виключає усі державні трансфертні платежі.

ІУ. Чистий експорт (Хп) – це перевищення експорту над імпортом.

Отже, ВНП = С + І +G + Хп.

Розрахунок ВНП за доходами включає в себе:

1. Зарплата найманих працівників;

2. рентні платежі, тобто доходи отримувані володарями власності землі і ін. нерухом. майна.

3. Відсоток на позичковий капітал, тобто виплати постачальниками позичкового грошового капіталу викор. при в-ві.

4. Поняття прибуток розподіл. на 2 види рах-ків: а)доходи на власність або доходи не корпоратизованих п-в, які знах. в індивід. чи приватній власності і доходи самостійних працівників. Б)це прибутки корпорацій.

5. Амортизац. відрах-ків.

6. Непрямі податки на бізнес.

Розрахунок ВНП ускладнюється наявністю у вартості загального обсягу продукції, тобто у ВНП, двох видів розподілу засобів, не зв'язаних з виплатою доходів. До них належать (1) відчислення на споживання капіталу і (2) непрямі податки на бізнес.