1. На практиці досягнути нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо, тому що, по-перше, обмежено економічні можливості суспільства із забезпечення усіх сфер життєдіяльності людей. Із збільшенням витрат на підвищення безпеки технічних чи інших систем суспільство вимушено зменшувати витрати на соціально-економічні проблеми. Надмірні витрати на підвищення безпеки можуть завдати шкоди суспільній сфері, наприклад погіршити медичну допомогу населенню. По-друге, в існуючих системах взагалі неможливо забезпечити нульовий ризик. Сучасна концепція безпеки життєдіяльності ґрунтується на досягненні прийнятного (допустимого) ризику – такого рівня ризику, який суспільство спроможне забезпечити у цей час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки.

Прийнятний ризик – це компроміс між рівнем безпеки і можливостями його досягнення. Концепція прийнятного (допустимого) ризику може бути застосована для визначення рівня індивідуального ризику загибелі людини в суспільстві за рік для будь-якої сфери діяльності, галузі виробництва, окремого підприємства.

У деяких країнах, наприклад у Голландії, рівні прийнятного ризику встановлено законами. На сучасному етапі розвитку досить малим прийнятним рівнем індивідуального ризику загибелі людини вважається ризик, який становить 10–6 за рік. Занадто малим вважається індивідуальний ризик загибелі людини, що становить 10–8 за рік.

Графік, який ілюструє підхід до визначення прийнятного ризику загибелі людини в країні за рік, наведено на рис. 1.3. З графіка видно, що за збільшення витрат на підвищення безпеки технічних систем технічний ризик (Rт) зменшується, але зростає соціально-економічний (РСЕ).

Під час вирішення питання з підвищення безпеки ЖД потрібно виходити з того, що існує ризиковий баланс між перевагами та недоліками, настає момент, коли переваги поступаються недолікам..

2. Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела або може призвести до загибелі людей та значних матеріальних утрат.

Надзвичайні ситуації класифікують за різними ознаками. Відповідно до походження подій, що можуть зумовити виникнення, розрізняють такі НС:

– техногенного характеру – промислові, транспортні аварії (катастрофи) з вибухом, пожежі, аварії з викидом небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд і будівель, аварії на інженерних мережах, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;

– природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища (землетруси, повені, урагани, снігові замети та ін.), природні пожежі, інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин, рослин (епідемії, епізоотії, епіфітотії) тощо;

– соціально-політичного характеру, що пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: терористичні акти (збройний напад, захоплення важливих об’єктів, напад на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях тощо;

– воєнного характеру – пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин, нафтопродуктів, вибухівки тощо

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, визначаються чотири рівні надзвичайної ситуації за класифікаційними ознаками.

1. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету (табл. 1).

2. Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості одного району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

3. Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До НС місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та ін., що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.

4. Надзвичайна ситуація об'єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті й наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

3. Травмою (грец. trauma - пошкодження, поранення) називають порушення анатомічної цілісності чи фізіологічних функцій тканин чи органів людини, викликане раптовим зовнішнім впливом.

На виробництві в більшості випадків травма (нещасний випадок) зазвичай буває наслідком раптового впливу на працівника будь-якого небезпечного виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдань керівника робіт. Такими факторами можуть стати випадки раптового погіршення стану здоров'я працівника, одержання поранення, травми, в тому числі в результаті тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з тваринами і рослинністю, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день або більше, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві. До цієї ж групи належать випадки, що сталися з працівниками при доставці їх на місце роботи на транспорті підприємства і при виконанні робіт у відрядженнях.

Нещасні випадки в залежності від причин, що викликали їх, місця події та інших обставин поділяються на пов'язані з виробництвом, не пов'язані з виробництвом і побутові.

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, які сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, які відбулися в період:

- Знаходження на робочому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство і до його відбуття, у тому числі протягом робочого та надурочного часу або при виконанні завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

- Підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

- Проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

- Використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця;

- Виконання дій в інтересах підприємства, які не належать до трудових обов'язків працівника (надання допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аварії або рятування людей та майна підприємства);

- Ліквідації аварії техногенного та природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах;

- Надання підприємством шефської допомоги;

- Напрями до або з місця відрядження згідно з установленим завданням;

- Раптового погіршення стану здоров'я працівника або його смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах.

- Виконання трудових (посадових) обов'язків і при цьому отримання тілесних ушкоджень або вбивства з боку іншої особи.

Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, які сталися з працівниками:

- За місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

- Під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування інструментів, які належать або використовуються підприємством;

- В результаті отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також в результаті їх дії не зумовленого виробничим процесом;

- Під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

- У разі смерті або самогубства.

До побутових нещасних випадків відносяться травми, які не пов'язані з роботою.

У залежності від того з якою областю діяльності людини пов'язані травми, травматизм буває:

- Виробничий (промисловий та сільськогосподарський);

- Побутовий;

- Умисний;

- Військовий;

- Спортивний;

-Дитячий.

За характером пошкоджень травми можуть бути: механічні (удари, порізи, переломи тощо); термічні (опіки, обмороження, теплові удари); хімічні (опіки кислотами і лугами); електричні (електроудар і електроопіки); гострі отруєння газами.

За ступенем ураження організму людини травми поділяються: мікротравми - потерпілий не втрачає працездатність і тому не звільняється від основної роботи;

легкі травми з тимчасовою втратою працездатності, коли потерпілий звільняється від роботи на строк, необхідний для лікування;

важкі травми, що призводять до часткової або повної інвалідності; травми зі смертельним (летальним) результатом.

За кількістю постраждалих нещасні випадки можуть бути груповими і поодинокими.

Груповими називаються нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих травм.

Професійним захворюванням називається захворювання, яке розвивається в результаті впливу на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів і поза контактом з ними виникнути не може Окремим випадком професійного захворювання є професійне отруєння, яке може бути гострим і хро-технічним.

Профзахворювання зазвичай виникає в результаті тривалого періоду роботи в несприятливих умовах і тому на відміну від травми встановити точно момент виникнення захворювання не можна.

До числа профзахворювань, характерних для вугільних шахт, відносяться пневмоконіози (силікоз, антракоз), бурсити та отруєння копальневими, пожежними газами і газами від БПР

Окрім професійних на виробництві зараз виділяють групу так званих виробничо-обумовлених захворювань. У вугільній галузі до них відносять хвороби, які в принципі не відрізняються від звичайних хвороб, проте несприятливі умови праці сприяють виникненню деяких з них і погіршують їх перебіг. Наприклад, у гірників, що виконують важку фізичну роботу в поганих умовах, частіше виникають такі захворювання, як радикуліт, варикозне розширення вен, виразкова хвороба шлунка, простудні захворювання, неврози і хвороби серцево-судинної системи.

4 Характеристика метеорологічних небезпек

Вітри – це так звані “прилади-змішувачі”, вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних областей, розганяють хмари і приносять дощ на поля, на яких без них нічого б не росло.

Вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер називається шторм.

Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це – ураган. Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому океані поблизу узбережжя Центральної Америки.

Досить небезпечне явище – смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Смерчі утворюються тоді, коли стикаються дві великі повітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а в верхніх – холодне. Тепле повітря, зазвичай, піднімається вгору й охолоджується, а водяна пара, яка міститься в ньому, випадає дощем. Але коли збоку починає дути вітер, котрий відхиляє в бік потік теплого повітря, який піднімається вгору, то виникає вихор, швидкість якого досягає 450 км/год.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах

отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері, вікна;

з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину;

в будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отримати травм від осколків розбитого скла;

найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків;

коли ураган застав людину на відкритій місцевості, найкраще знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві);

ураган може супроводжуватися грозою, необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

5. . Характеристика надзвичайних ситуацій природного походження.

Надзвичайні ситуації природного характеру : землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові лавини, лісові пожежі.

Землетруси – це сильні коливання земної кори,викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.

Повінь – це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо.

Зсуви – це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги.

Селі – це паводки з великою концентрацією грунту, мінеральних частин, каміння, уламків гірських порід.

Ураган – вітер, швидкість якого досягає 32 м\с.

Снігові лавини – це швидкий раптовий рух снігу вниз стрімкими схилами гір.

Пожежі – це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей. (доповнення у 21-му)

 Надзвичайні ситуації природного характеру Землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, лісові пожежі лише протягом останніх 20 років забрали життя більше трьох мільйонів чоловік. За даними 00Н, за цей період майже один мільярд жителів нашої планети зазнав збитків від стихійних лих.

Серед надзвичайних ситуацій природного походження на Україні найчастіше трапляються: геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні); метеорологічні небезпечні явища (зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь); гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.); природні пожежі лісових та хлібних масивів; масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

Особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів зумовлюють різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження в західному Поліссі до посушливого в південній Степовій зоні. Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, в горах Українських Карпат та Криму. Внаслідок взаємодії всіх цих факторів виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони мають катастрофічний характер. Надзвичайні ситуації природного походження в Україні поділяються на: геологічні, географічні, метеорологічні, агрометеорологічні, морські гідрологічні, гідрологічні небезпечні явища, природні пожежі, епідемії, епізоотії, епіфітотії.

Стихійні явища часто виникають в комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Небезпечні природні явища, переважно, визначаються трьома основними групами процесів ендогенні, екзогенні та гідрометеорологічні. Стихійні лиха, що мають місце на території України, можна поділити на прості, що включають один елемент (наприклад, сильний вітер, зсув або землетрус) та складні, що включають декілька процесів однієї групи або кількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів у поєднанні з техногенними. У своїй роботі я зупинюся на таких видах надзвичайних ситуацій, як метеорологічні небезпечні явища та гідрологічні надзвичайні ситуації.

6.

Наше самопочуття прямо залежить від якості продуктів. Харчування, його режим і вміст тарілки визначають нашу активність або бажання подрімати годинка. Від надлишку солі розвиваються артрити, від недоліку каротину псується зір... Але сучасній людині усе складніше пристосувати продукти для свого стола – існує глобальна проблема: небезпека й корисність продуктів харчування

Щоб одержати покладену кількість вітаміну А, потрібно з'їсти кілька кілограмів моркви за день. Але одночасно можна одержати таку «ударну» дозу нітратів, що від її прийде довго оправлятися. Діатези й подразнення ЖКТ, диспепсії й ламкість костей – все це й багато чого іншого «радує» навіть аматорів суперздорового образа життя

Водопостачання міст як особливо важлива структура життєзабезпечення стратегічного призначення є визначальною складовою охорони здоров’я людини, національної безпеки і соціально-економічного розвитку держави.

В той же час у багатьох регіонах України не додержується нормативна якість питної води через відсутність економічно прийнятних очисних технологій.

Незадовільний технічний стан водогінних мереж спричинює її бактеріальне і хімічне забруднення, а також значні втрати, що призводить до підняття рівня ґрунтових вод, підтоплення міських територій та руйнування підземних забудов.

Гідротехнічні споруди та об’єкти хлорного господарства водопровідних комплексів мають високий техногенний ризик виникнення аварійних ситуацій з розвитком екологічно небезпечних процесів.

Існує суттєве протиріччя між підвищеними вимогами комунальних водогосподарських систем до якості вихідної води та їх негативним впливом на навколишнє природне середовище при відведенні зворотної води від очисних споруд. Розв’язання цієї суперечності обумовлює необхідність всебічного аналізу екобезпеки водопостачальних підприємств, що має комплексний міждисциплінарний характер.

Одним із найважливіших і маловивчених питань залишається підтримування постійної доставки питної води споживачам з одночасним забезпеченням екологічної безпеки та потрібного рівня цивільного захисту міських територій і населення.