Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції ЦПП.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
1.27 Mб
Скачать

3. Предмет та метод цивільного процесуального права, як критерії визначення самостійності галузі права.

Право поділяється на галузі права за предметом і методом правового регулювання.

Предметом ЦПП є суспільні відносини в сфері здійснення правосуддя4.

Предметом ЦПП є діяльність судів загальної юрисдикції, осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу зі здійснення правосуддя у цивільних спорах, у справах наказного, а також окремого провадження і ті, що виникають у зв’язку з цією діяльністю, суспільні відносини щодо розгляду вказаної категорії справ5.

Метод цивільного процесуального правового регулювання – це сукупність закріплених у цивільному процесуальному праві способів впливу норм права на суспільні відносини, що регулюються цією галуззю права. Цивільний процесуальний метод правового регулювання є диспозитивно-імперативним. Владні повноваження суду, який здійснює судову владу (ст. 6 Конституції України) поєднуються з рівноправ’ям сторін, диспозитивністю їх поведінки, що виявляється у свободі вибору поведінки сторін (ст.ст. 27, 31 ЦПК), та інших осіб, які беруть участь у справі (ст. 27 ЦПК). Держава не визначає ці відносини від себе й примусово, а лише є тим органом, який охороняє те, що буде визначено іншими6.

Водночас суд має не лише права, а й обов’язки. Основним правом і обов’язком суду є винесення законного і обґрунтованого рішення (ст.213 ЦПК).

ЦПП виконує три функції:

  1. виховна функція ЦПП спрямована на забезпечення належної поведінки суб’єктів цивільно-правових та матеріальних правовідносин, з яких виникають спори і справи, що розглядаються у цивільному процесі;

  2. охоронна функція ЦПП спрямована на відновлення майнових і особистих немайнових прав, свобод і законних інтересів суб’єктів права;

  3. регулятивна функція ЦПП при розгляді цивільно-правових спорів шляхом захисту прав, свобод і таких, що охороняються законом, інтересів суб’єктів цивільного права на забезпечення впливу на економічну сферу і цим сприяє створенню та розвитку нормальних економічних відносин у суспільстві; при розгляді справ наказного провадження – спрямована на забезпечення належного виконання обов’язків і сприяння тим самим захисту суб’єктивних прав і законних інтересів суб’єктів права; при розгляді справ окремого провадження – покликана шляхом встановлення юридичних фактів і фактів цивільно-правового становища осіб сприяти охороні прав і законних інтересів суб’єктів права.

4. Система цивільного процесуального права.

Система ЦПП – це сукупність інститутів, зумовлених предметом правового регулювання. Система ЦПП є пандектною та поділяється на Загальну і Особливу.

Загальна частина об’єднує норми, які є визначальними для всієї галузі цивільного процесуального права. У цій частині передбачені завдання цивільного судочинства, регулюється право на звернення до суду за судовим захистом, відкриття провадження у справі, провадження у справі до судового розгляду, передбачені основні принципи ЦПП. До Загальної частини входять норми, що визначають склад суду, порядок вирішення питань судом, підстави для відводу суддів, прокурора, експерта, секретаря судового засідання, регулюють питання компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, норми, які регулюють поняття і види доказів, питання дослідження доказів, питання судових витрат, заходів процесуального примусу, процесуальних строків, правове становище осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу, їх права та обов’язки.

Норми Особливої частини ЦПП регулюють провадження у суді першої інстанції у різних категоріях справ, перегляд судових рішень та ухвал в апеляційному і касаційному порядку, а також перегляд рішень, які набрали законної сили, у зв’язку із нововиявленими обставинами та у Верховному Суді Украни. До Особливої частини ЦПП належать норми, які регулюють процесуальні питання, пов’язані із виконанням судових рішень у цивільних справах і рішень інших органів; щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень; щодо визнання і виконання рішень іноземних судів в Україні; щодо оскарження та виконання рішень третейських судів; щодо провадження у справах за участю іноземних громадян.