- •Функціональний розподіл системи
- •Паралельні обчислювальні системи
- •Моделі паралельних комп’ютерів
- •1. Процесори;
- •2. Модулі пам’яті;
- •3. Комутаційна мережа.
- •Продуктивність паралельних комп’ютерів
- •Моделі паралельних обчислень
- •Поняття і термінологія паралельного програмного забезпечення
- •Висновок
- •Список літератури
Висновок
Існують декілька класифікацій архітектури комп’ютерів, але традиційно використовують схему, представлену Michal J. Flynn, відповідно до якої паралельні обчислювальні системи поділяються на два великих класи:
· SIMD (single instruction – multiple data);
· MIMD (multiple instruction – multiple data).
Розвиток паралельних обчислень пройшов етапи конвейєрно-векторних суперобчислень, паралельних обчислень на множині процесорів, зв’язаних комунікаційним середовищем передачі повідомлень і в даний час освоюються суперобчислення на системах з мікропроцесорів з кеш-пам’ятями і розділюваної (логічно – загальної) фізично розподіленою основною пам’яттю.
Існуючі паралельні обчислювальні засоби класу MIMD утворять три підкласи:
1. симетричні мультипроцесори (SMP);
2. кластери;
3. масово паралельні системи (MPP).
В основі цієї класифікації лежить структурно-функціональний підхід. Симетричні мультипроцесори складаються із сукупності процесорів, що мають однакові можливості доступу до пам’яті і зовнішніх пристроїв і функціонують під управлінням однієї операційної системи. Частинним випадком SMP є однопроцесорні комп’ютери. Усі процесори SMP мають розділювану загальну пам’ять з єдиним адресним простором.
Використання SMP забезпечує наступні можливості:
· маштабування додатків при низьких початкових витратах;
· створення додатків у звичних програмних середовищах;
· програмування на базі розділюваної пам’яті;
· однаковий час доступу до всієї пам’яті;
· можливість пересилання повідомлень з великою пропускною здатністю;
· підтримку когерентності сукупності кешів і блоків основної пам’яті, неподільні операції синхронізації і блокування.
Однак ступінь маштабованості SMP систем обмежений через неможливість технічної реалізації однакового для великої кількості процесорів доступу до пам’яті зі швидкістю, характерною для однопроцесорних комп’ютерів. Як правило, кількість процесорів у SMP не перевищує 32.
Для побудови систем з великим числом процесорів застосовуються кластерний чи МРР підходи. Обидва ці напрямки використовують SMP як системоутворюючий обчислювальний модуль.
Список літератури
Руденко В.Д.,Макарчук О.М.,Патланжоглу М.О.Практичний курс інфор-матики.-К.:Фенікс,2005.-304 с.
Кулаков Ю.А.,Луцкий Г.М. Компъютерные сети / Учебное пособие.-К.: Юниор,2005.-384с.
Клименко О.Ф. та інші “Інформатика та комп’ютерна техніка”.Навчальний
посібник – К: КНЕУ. 2006.
Коуров Л.В. Информационные технологии. Минск, "Амалфея", 2005, с.116-143.
www.wikipedia.org.ua