Консультування до тесту на ВІЛ

Консультування дота після тесту на ВІЛ - це конференційний діалог між клієнтом та консультантом, який надає клієнтові можливість прийняти усвідомлене ( інформоване) і відповідальне рішення щодо проходження тесту на ВІЛ та подальших своїх дій у зв'язку з ВІЛ-інфекцією.

Дотестове консультування - консультування до проходження тесту на ВІЛ.

Дотестове консультування дає змогу:

• допомогти клієнтові оцінити особистий ризик щодо інфікування ВІЛ;

• представити клієнтові процедуру тестування та пояснити значення результатів тесту;

• зрозуміти клієнтові можливі наслідки проходження тесту;

• прийняти клієнтові усвідомлене рішення щодо проходження тестування;

• підвищити інформованість клієнта з питань ВІЛ/ СНІДу, сформувати уявлення щодо безпечної поведінки , підтримати зміни у поведінці або спроби таких змін;

• створити сприятливі умови для повторних звернень клієнта, зокрема для отримання результату тесту та проходження після тестової консультації.

У літературі висловлено такі ідеї щодо змісту до тестового консультування:

• пояснення клієнтові .мети та завдань, що стоять перед до тестовим консультуванням ( дає змогу окреслити поле діяльності під час консультації; сформувати у клієнта адекватні очікування від консультації);

• пояснення умов консультування і тестування ( йдеться про їх добровільність, конфіденційність та безоплатність, а також про умови отримання результату тесту);

• оцінка рівня знань клієнта (необхідна для адекватного викладання інформації про проблему);

• надання клієнтові загальної інформації щодо ВІЛ/СНІДу ( обсяг інформації залежатиме від рівня обізнаності клієнта; необхідно також працювати над зміною наявних помилок уявлень про проблему ВІЛ, розвінчання міфів);

• оцінка клієнтом свого ризику інфікування ВІЛ і розробка шляхів зниження ризику інфікування ( у цьому допоможе надання клієнтові

інформації про шляхи передачі ВІЛ, їх зв'язок із ризикованою поведінкою та розробка індивідуального плану зниження ризиків, інформування про можливі джерела додаткової підтримки);

• інформування щодо процедури тестування, можливих результатів, «періоду вікна»; у тому числі надають інформацію про те, через який час буде готовий результат тестування;

• обговорення потенційного значення ( особистого, медичного, соціального, психологічного, юридичного) можливих результатів тесту та здатності клієнта подолати кризу ;

• отримання згоди або відмови клієнта щодо проходження тесту;

• встановлення доброзичливих стосунків як основи для після тестового консультування (якщо клієнт прийняв рішення проходити тестування) чи подальшого звертання(якщо клієнт вирішив не проходити тестування.

Людина може концентрувати свою увагу на певному питанні близько години, після чого необхідно робити перерву, щоб уникнути стрімкого зниження уваги. Крім того, реальні умови роботи консультантів диктують ще коротшу тривалість консультації. Чітке структурування консультації допоможе консультантові провести логічно завершене консультування за оптимальний проміжок часу.

Структура консультації	Зміст кроку	Тривалість
1. Вступна частина	Привітання, знайомство	2 хв.
2. З'ясування потреб клієнта	Що саме привело?	7 хв.
3. Пропозиція своїх послуг	Які послуги можемо запропонувати? Яка мета та завдання консультування? Як відбуватиметься консультування?	5 хв.
4. Виявлення та аналіз проблем	Оцінка індивідуальних ризиків клієнта щодо ВІЛ-інфекції	10 хв.
5. Рекомендації, поради, пропозиції, інформування	Спільний пошук варіантів розв'язання виявлених проблем. Прийняття рішення щодо тестування	10 хв.
6. Завершення консультації	Узагальнення змісту консультації,	5 хв.

узгодження плану подальших дій, прощання

Консультант повинен пам'ятати , що занадто довга консультація, як і занадто коротка , може поставити під загрозу якість консультування . Отже, добре структурована консультація має надати можливість обговорити усі необхідні теми та питання; повинна бути логічно завершеною; зайняти, наскільки це можливо, мало часу; після консультації клієнт має перебувати у задоволеному стані. Виконання цих вимог може бути орієнтиром для оцінки якості організації консультації.

Завдання та зміст консультування після тесту на ВІЛ

Після тестове консультування - консультування після отримання результату тесту на ВІЛ.

Вимоги до після тестового консультування містяться у національному «Протоколі добровільного консультування та тестування» (розділ 7.2.1), розробленому Міністерством охорони здоров'я України:

• повідомлення результату тесту обов'язково має супроводжуватися після тестовим консультуванням;

• розрив у часі повідомлення результату та після тестового консультування є неприпустимим;

• після тестове консультування - це конфіденційний діалог між клієнтом та консультантом, метою якого є обговорення результатів тесту, надання необхідної інформації та психологічної підтримки;

• бажано, щоб після тестове консультування проводив той самий консультант, який проводив консультування до тесту . Якщо до тестове консультування проводив інший фахівець, то консультант повинен з'ясувати, у якому обсязі воно проводилось, якою інформацією щодо ВІЛ/СНІДу клієнт уже володіє.

Оскільки завдання консультації визначається результатом тесту, то й зміст консультації за різних результатів матиме свої особливості.

Схема консультування після тесту за негативним результатом:

1 .Привітатися з клієнтом.

2.Підтвердити гарантії конфіденційності.

3.Повідомити результат тестування, надати для нього час.

4.Переконнатися в тому, що клієнт правильно розуміє значення отриманого результату ( попри те, що проводилось до тестове консультування, доцільно нагадати клієнтові, що саме означає «негативний» результат тестування - відсутність антитіл до ВІЛ). 5.Запитати про думки та почуття клієнта під час очікування результату.

6. Нагадати стисло зміст консультації до тесту.

7. Обговорити індивідуальний план безпечної поведінки/ зменшення ризику інфікування ВІЛ у майбутньому.

8.Надати інформацію про служби , до яких можна звернутися за додатковою підтримкою ( інформаційну, психологічну, соціальну тощо).

9.Надати роз'яснення щодо можливості повторного обстеження , причини, з якої може виникнути в ньому потреба (клієнтові нагадують про «період вікна». Консультант разом із клієнтом аналізує ймовірність того, що результат тесту був отриманий у цей проміжок часу. За результатами такого аналізу консультант дає рекомендації щодо доцільності повторного тестування).

10.3а бажанням клієнта видати письмову довідку про результат тесту (форма № 503-2/о).

11. Обговорити ставлення та наміри клієнта щодо повідомлення партнеру про свій статус. Обговорити з клієнтом можливість направлення та консультування партнера(ів) із невідомим ВІЛ-статусом. Запропонувати клієнтові допомогу в інформуванні та направлення на ДКТ партнера клієнта ( іноді клієнт, бажаючи обговорити питання, пов'язанні з ВІЛ, зі своїм партнером, не наважуючись зробити це самостійно. У такому разі доречною буде пропозиція з боку консультанта провести консультацію із партнером клієнта).

12. Відповісти на запитання , які виникнуть у клієнта.

13. Нагадати , що в разі виникнення запитань клієнт завжди може звернутися до цієї служби.

Схеми консультування після тесту за позитивного результату:

1 .Привітатися з клієнтом.

2. Підтвердити гарантії конфіденційності.

3.Повідомити результат тестування, прямо коротко, нейтральним тоном: «У вас позитивний результат».Показати результат тесту. Дати можливість клієнтові відреагувати на отриману інформацію, виразити свої почуття.

4.Переконатися , що клієнт правильно розуміє результат тестування. Відповісти на його запитання.

5.Нагадати зміст консультування до тесту в обсязі , необхідному для розуміння клієнтом результату консультування та пояснення питань, які його цікавлять.

6. Надати психоемоційну підтримку. Підкреслити , що почуття , які в нього виникли , нормальні для такої консультації.

7. Оцінити здатність клієнта упоратися зі стресовою ситуацією та обговорити потенційні джерела підтримки. ( Консультант повинен виявити та оцінити можливі негативні наслідки отримання позитивного результату тесту для клієнта - проявів агресії, спрямованого на самого себе чи на оточення. Може виникнути необхідність у пере направленні клієнта до фахівця, який зможе подолати суїцид альні наміри, депресію тощо.)

8.Обговорити, хто може надати клієнтові підтримку, кому він може розповісти про результат тестування ( можливість поділитися повідомлення nop ВІЛ-позитивний статус із кимось близьким може виявитися корисною; варто обговорити з клієнтом очікувану реакцію з боку тих, кому він хоче найближчим часом повідомити про свій статус).

9 .Обговорити з клієнтом значення здорового способу життя : здорове харчування, повноцінний відпочинок , фізична активність тощо.

10. Пояснити клієнтові важливість подальшого медичного обстеження , спостереження , необхідність вчасного отримання медичної допомоги ( у доступній для клієнта формі консультант надає інформацію про наявні можливості отримання лікування - доступ до APT, лікування опортуністичних інфекцій та інших видів медичної допомоги.).

11. Обговорити індивідуальний план безпечної поведінки , спрямований на зменшення ризику передачі ВІЛ-інфекції та збереження здоров'я самого клієнта( клієнт повинен усвідомити , що він є потенційним джерелом інфікування , і що йому необхідно подумати про запобігання інфікування свого статевого партнера. Значно легше буде обговорювати це питання вже після того, як клієнт отримає відповіді на запитання про власні перспективи - життя з ВІЛ, наявні джерела підтримки , зокрема доступ до медичної допомоги).

12 .Надати інформацію про організації та служби , що надають допомогу та підтримку людям , які живуть із ВІЛ.

13.Інформувати про права та обов'язки ВІЛ-позитивних осіб та отримати письмове засвідчення факту одержання зазначеної інформації та попередження ( клієнтові необхідно повідомити про основні нормативні документи, які визначають права та обов'язки ВІЛ-інфікованих).

14. Відповісти на запитання клієнта та запропонувати звертатися до цієї служби , якщо виникнуть додаткові запитання.

Схема консультування після тесту за невизначеного результату

1 .Привітатися з клієнтом.

2. Підтвердити гарантії конфіденційності . Повідомити результат тестування та пояснити значення такого результату (клієнтові необхідно розтлумачити , що отриманий результат не є остаточним і може означати: що ця особа не інфікована, але в її організмі є подібні до антитіл до ВІЛ часточки; або що ця особа інфікована, але рівень антитіл до ВІЛ ще не достатньо високий для отримання позитивного результату. Клієнт повинен отримати у доступній формі інформацію про стани та захворювання , які можуть завалити встановленню ВІЛ-статусу).

3. Переконатися в тому, що клієнт правильно розуміє значення отриманого результату.

4.Нагадати стисло зміст консультації до тесту, особливу увагу приділивши можливим причинам невизначеного результату тесту на ВІЛ.

5. Пояснити необхідність повторного обстеження, запропонувати час наступного обстеження ( потрібно сприяти тому, щоб у клієнта сформувалось виразне уявлення про те, як довго йому доведеться очікувати остаточний результат).

6. Обговорити, хто може надати клієнтові підтримку. Надати інформацію про служби, до яких можна звернутися за додатковою підтримкою ( інформаційною, психологічною, соціальною тощо).

7.Обговорити індивідуальний план безпечної поведінки та шляхи зменшення ризику інфікування ВІЛ як для самого клієнта , так і для його оточення.

8. Відповісти на запитання, які виникнуть у клієнта.

9.Нагадати , що в разі виникнення запитань клієнт завжди може звернутися до цієї служби.

Почуття роздратування через те, що служба не надала однозначного результату тесту, може викликати у клієнта небажання продовжувати обстеження. Консультант повинен продемонструвати розуміння та надати можливість клієнтові виразити такі почуття.

Незалежно від рішення клієнта щодо подальшого обстеження, двері до консультанта повинні залишитися відчиненими.

Особливості консультування різних груп населення

1.Особливості консультування батьків/інших законних представників дітей, народжених віл-інфі кованими матерями

Особливість проведення консультування батьків/інших законних представників дитини визначається тим, що остаточно ВІЛ-статус у дитини встановлюється у віці 18 місяців. До початку консультування бажано з'ясувати у матері дитини про обізнаність батька дитини щодо ВІЛ-статусу матері та отримати її згоду щодо їхнього сумісного консультування.

ПЕРЕДТЕСТОВЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ
Оцінка інформованості			З'ясовувати поінформованість осіб, які консультуються, про ймовірність інфікування дитини.
Інформування про ризик перинатально! о інфікування ВІЛ			Надати у доступній формі інформацію про ризик передачі ВІЛ від матері до дитини під час вагітності, пологів та після народження. Підкреслити можливість народження дитини, не інфікованої ВІЛ, завдяки методам комплексної та послідовної профілактики, які доступні в Україні, важливість виключення грудного вигодовування, висвітлити сучасні можливості штучного харчування новонароджених
Визначення ступеня ризику інфікування ВІЛ для дитини			З'ясувати, чи проводились: медикаментозна профілактика перинатальної трансмісії ВІЛ; виключення грудного вигодовування. Пояснити вплив них заходів на зниження ризику інфікування дитини
Пояснення про труднощі діагностики ВІЛ-інфекції у дітей раннього віку			Настроїти батьків/інших законних представників дитини на і можливість тривалого уточнення діагнозу. ' У доступній формі оозповісти про: пасивну передачу антитіл від матері до плода, термін їх циркуляції в крові дитини: відмінність діагностики ВІЛ-інфекції у дітей, народжених : і ВІЛ-інфікованими жінками, та дорослих; поняття "невизначений інфекційний статус"'; етапи тестування та особливості диспансерного нагляду
Інформування про методи діагности си ВІЛ-інфекції			У доступній формі надати інформацію про діагностичні методи, які є в Україні, для визначення ВІЛ- інфекції у дитини. ; Поінформувати про переваги, недоліки, достовірність та значення кожного методу для визначення інфекційного статусу дитини
Роз'яснення про необхідність систематичного обстеження дитини на наявність ВІЛ-інфекції 1			Пояснити про необхідність раннього уточнення інфекційного статусу для: якомога більш раннього початку лікування; проведення профілактики опортуністичних інфекцій: контролю імунного статусу дитини; зміни календаря профілактичних щеплень у разі її інфікування: врахування особливостей догляду за дитиною вдома та в організованому колективі
Надання інформації про Пояснити, що діти мають право на отримання державної юридичний і допомоги, юридичну та соціальну підтримку з боку держави соціальний захист відповідно до Закону України "Про державну соціальну
дітей, народжених ВІЛ-позитивними матерями	допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам". постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.98 № 1051 "Про розмір щомісячної державної допомоги дітям віком до 16 років, інфікованим вірусом імунодефіциту людини або хворим на СПІД", постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 889 "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років"
Інформування про дотримання конфіденційності та принципів медичної деонтології	Поінформувати, що особам, які звернулись за консультуванням, надаються: гарантії збереження лікарської тасмнипі вірогідної хвороби; поради щодо кола осіб, яких доцільно поінформувати про інфекційний статус дитини
Отримання згоди на обстеження дитини в державному або комунальному 303	Запропонувати батькам або іншим законним представникам дитини заповнити форму № 503-1/о
Підведення підсумків бесіди	Коротко підсумувати бесіду, детально пояснити: і де і коли пройти обстеження; скільки часу потрібно для отримання результату тесту; ^; коли і куди звернутись за результатом. Незалежно від рішення про проходження обстеження надати детальну інформацію про чинники зниження ризику інфікуван­ня ВІЛ. доцільність зміни ризикованих моделей поведінки (у разі їх наявності v батьків) та дотримання профілактичних заходів
ШСЛЯТЕСТОВЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ
ПРИ НЕГАТИВНОМ У РЕЗУЛЬТАТІ
Пояснення значення [ [ояснитя: негативного результату що дитина не г інф^:кованою ВІЛ (якщо дитина у віці 18 місяців та старше); | про необхідність подальшого тестування для підтвердження і ВІЛ-негативного статусу дитини у віці до 18 місяців, якщо є ^1 лише один негативний результат; ' що надалі дитина може інфікуватися від матері при грудном> вигодовуванні, при потраплянні крові інфікованої особи на ушкоджену поверхню шкіри чи слизових оболонок і дитини; | що за інших обставин побутові контакти не призводять до | зараження ВІЛ
Інформування про необхідність постійного диспансерного нагляду	Пояснити: про необхідність чиепачсерного нагляду у лікаря-педіатра чи лікаои загальної практики - сімейного лікаря за місцем проживання або \ регіональному центрі з профілактики і боротьби зі СНІДом до остаточного встановлення ВІЛ-статусу дитини, якщо дитина обстежена у віці до 18 місяців; що профілактичні щеплення дитині після встановлення ВІЛ-| негативного статусу проводяться відповідно до віку, стану ; здоров'я, інших чинників, що не стосуються ВІЛ- інфекції
ПРИ НЕВИЗНАЧЕНОМУ СТАТУСІ «ПРИ ПОЗИТИВНОМУ РЕЗУЛЬТАТІ) і Невизначеність ситуації є негативним емоційним чинником для батьків.
Психологічна підтримка, дотримання етичних норм, надання детальної інформації повинні сприяти дотриманню батьками порад лікаря
Інформування про перебіг ВІЛ-інфекції у дітей		Надати детальну інформацію про особливості перебігу захворювання у дітей та можливі симптоми ВІЛ-інфекції. Підкреслити, що у 80% ВІЛ-інфікованих дітей - повільний перебіг процесу. Розповісти про прояви та ознаки прогресування ВІЛ-інфекції у дітей, специфічну та неспецифічну профілактику опортуністичних інфекцій, проведення антиретровірусної теоанії
Інформування щодо профілактичних щеплень		Пояснити особливості календаря щеплень для ВІЛ-інфікованої дитини і
Інформування про особливості догляду за дитиною		Наголосити про небезпеку для оточуючих контактів з кров'ю : дитини. Пояснити: що побутові контакти не призводять до зараження ВІЛ;. про доцільність інформування осіб, які доглядають дитину, та лікарів, які надаватимуть дитині медичну ; допомогу, про п статус: ^; що дитина може відвідувати дитячий колектив, проте перебування дитини в дитячому колективі підвищує ризик її І захвооювання різними інфекціями; ^; про запобіжні заходи при контактах із домашніми тваринами та необхідність обмеження контакту із хворими ^: людьми: ^: про особливості харчування дитини при ВІЛ-інфекції
Інформування про особливості диспансерного нагляду		| Пояснити, що дитина повинна перебувати під постійним медичним наглядом у лікаря-педіатра чи лікаря загальної ! практики-сімейного лікаря за місцем проживання або у оегіональному центрі з поофілактики та боротьби зі СНІДом
Підсумок бесіди		Коротко повторити основні теми розмови, призначити час та місце наступного огляду