19.Поняття про пам'ять. Процеси і види пам'яті.

Роль пам'яті у розвитку дитини важко переоцінити. З її допомогою він засвоює знання про навколишній світ і про саму себе, оволодіває нормами поведінки, набуває різноманітні вміння і навички. І робить він це в основному мимоволі. Дитина зазвичай не ставить перед собою мету що-небудь запам'ятати, що надходить до нього інформація запо-минает як би сама по собі. Правда, не будь-яка інформація: легко запам'ятовується те, що приваблює своєю яскравістю, незвичайністю, що виробляє найбільше враження, що цікаво.  У пам'яті розрізняють такі процеси як запам'ятовування, збереження, відтворення і забування. Залежно від мети діяльності пам'ять  поділяють на мимовільну і довільну.  Мимовільна пам'ять - це запам'ятовування і відтворення, в якому відсутня спеціальна мета щось запам'ятати чи пригадати. Запам'ятовування і відтворення здійснюються безпосередньо в діяльності і не залежать від волі і свідомості. Довільна пам'ять - це мнемическая діяльність, спеціально спрямована на запам'ятовування якого-небудь матеріалу, передбачає самостійну постановку мети запам'ятати і пригадати цей матеріал і пов'язана з використанням особливих прийомів і способів запам'ятовування.  Залежно від особливостей матеріалу, який запам'ятовується і відтворюється, розрізняють також пам'ять образну і словесно-логічну. Образна пам'ять забезпечує запам'ятовування наочних образів, колір предметів, звуки, запахи, смак, особи і т.п. Вона буває зорової, слуховий, дотиковий, нюхової і смакової. Словесно - логічна пам'ять - це пам'ять на окремі слова, поняття, думки.  За тривалістю запам'ятовування і збереження матеріалу пам'ять поділяється ще на короткотривалу і довготривалу. Крім того, виділяють і оперативну пам'ять, яка обслуговує безпосереднім-ного здійснювану людиною діяльність і використовує інформацію як короткочасної, так і довготривалої пам'яті. Оперативна пам'ять має важливе значення при здійсненні будь-яких більш-менш складних дій, коли потрібно утримувати в розумі деякі проміжні результати (наприклад, при арифметичних обчисленнях, при читанні, списуванні).  Вважається, що 5-й рік життя є в середньому початком періоду більш-менш задовільного запам'ятовування, оскільки саме з цього року враження дитинства носять досить систематизовані-рова характер і зберігаються на все життя. Більш ранні дитячі спогади, як правило, уривчасті, розрізнені й нечисленні.  До 6 років життя в психіці дитини з'являється важливе новоутворення - у нього розвивається довільна пам'ять. До безпідставного Запом-нанію і відтворення малюки звертаються в порівняно рідкісних випадках, коли така необхідність виникає безпосередньо в їх діяльності або коли цього вимагають дорослі. У той же час, саме цьому виду пам'яті належить зіграти найважливішу роль в майбутньому навчанні в школі, оскільки виникають у процесі такого навчання завдання, як правило, вимагають постановки спеціальної мети запам'ятати. На першокласника обрушиться лавина відомостей, правил, завдань, більшість з яких зовсім не будуть яскравими, вражаючими і цікавими. Щоб вони могли запам'ятатися мимоволі, йому необхідно буде виробляти для запам'ятовування свідомі вольові зусилля і використовувати певні прийоми. А цього можна і потрібно заздалегідь навчитися.  У дитини 5-7 років можна і потрібно розвивати всі види пам'яті - образну і словесно-логічну, короткочасну, довготривалу та оперативну. Однак основний акцент слід робити на розвитку довільності процесів запам'ятовування і відтворення, оскільки розвиток цих процесів, як і довільних форм психіки взагалі, є однією з найважливіших передумов готовності дітей до навчання в школі.