СТАНДАРТ ПЕРШИЙ
ОПЕРАТИВНІСТЬ ПОДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ
Новини – це розповідь про день сьогоднішній. Учорашня новина – це як учорашня яєчня, начебто і можна їсти, але зовсім несмачно. Суворо кажучи, учорашня новина – це не новина. Тим більше, що ваші конкуренти вже встигли про неї повідомити вчора. Отже, завтра глядачі дивитимуться чи слухатимуть не ваші новини, а новини конкурентів.
Отже, стандарт оперативності означає, що будь-яка інформація, знайдена репортером, має потрапити до найближчого ефірного випуску новин. Якщо новина є надзвичайною, вона може вийти в ефір за рішенням редакції поза плановими випусками новин – в екстреному спецвипуску.
У надзвичайних ситуаціях різко зростає цінність суто інформаційних каналів. У США 11 вересня всі дивилися CNN. Де вже другий таран Всесвітнього торговельного центру літаком транслювався в прямому ефірі одно моментно. І будь-яка нова інформація потрапляла до ефіру з випередженням каналів-конкурентів.
Якщо ми говоримо про телебачення, то найдосконалішим форматом є сюжет – тобто змонтована і озвучена логічно викінчена версія історії. Якщо це зробити неможливо за браком часу – тоді робиться БЗ*(БЗ – розповідь ведучого зі студії, перекрита картиною. Термін «БЗ» розшифровується «без звуку» (хоча насправді звук є, це інтершум). Взагалі цю «малу архітектурну фрорму» новинного випуску в різних редакціях називають дуже по-різному. Ми назбирали чималу колекцію таких назв: «усно на ВМЗ» або просто «УВМЗ» (ВМЗ – архаїзм минулого століття, розшифровується як «відео магнітний запис»), «студія», «текстівка», «начитка на відео», «відеопідводка», «відеовставка», «ворс овер», «ворс офф», «перекривка» і навіть «заклейка»!), тобто подається в ефір картинка, яку за кадром може озвучувати ведучий у студії, ключові висловлювання учасників події подаються просто окремими синхронами, тобто уривками прямої мови. Якщо навіть цього зробити неможливо до випуску – за браком часу на монтаж або тому, що картинка ще не доїхала до редакції, -в ефір іде усне інформаційне повідомлення ведучого, яке він отримав телефоном від репортера.
І, нарешті, якщо подія відбувається в момент випуску новин – редакція подає інформацію про неї у вигляді прямого включення свого репортера з місця події.
Стандарт оперативності означає, що будь-яка інформація має бути подана в найближчому ефірному випуску новин у якнайдосконалішому форматі.
СТАНДАРТ ДРУГИЙ
ТОЧНІСТЬ ПОДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ
Найголовніше в стандарті точності є відповідальність сказаного в новинах реальним фактам. У британській компанії ВВС багато років вимога була навіть жорстокішою – три джерела перевірки!
Наступний важливий момент щодо цього стандарту – точність передачі суб’єктивних думок людей.
Якщо думка людини передається не зафіксованою «живцем», а цитатою чи переказом, її передають дослівно.
Картинка в теленовинах з огляду
На стандарт точності
Картинка в теленовинах не повинна бути спотворена. Спотворена для людського ока картинка є картинка з рухом камери всередині кадру. Це - зйомки без штативу, панорама, пере фокус, зміна масштабу зображення за допомогою трансфокатора. Ще одне спотворення реального зображення виникає при ракурсній зйомці. І все ж теленовини послуговуються зйомкою з плеча, панорамами, трансфокатором, пере фокусом та ракурсною зйомкою, але лише в чітко визначених ситуаціях. З плеча оператор знімає в тих ситуаціях, коли на встановлення штативу нема часу, щоб не втратити момент події. Панорама, трансфокатор і перифокус використовуються зазвичай для того, щоб створити нову думку, показавши в такий спосіб взаємозв’язок між двома об’єктами. Ракурсна зйомка є доречною, коли ми знімаємо об’єкти з «верхньої» точки, а іноді без ракурсної зйомки неможливо поєднати в єдиному кадрі два об’єкта.
Текст за кадром у теленовинах має відповідати тій картинці, яку ми показуємо. Але це не означає, що текст просто дублює показане. Текст за кадром потрібен саме як доповнення побаченого тією інформацією, яка не є очевидною з картинки.
Коректне і некоректне використання
Архівної картинки в новинах
У добре організованих редакціях теленовин збирають власний відео архів. Зазвичай це систематизовані картинки найголовніших подій.
Архів же, за стандартом, можна використовувати лише двома основними способами:
коли ми наводимо фонову інформацію, згадуючи певну подію в минулому, і показуємо відзняту тоді на місці події картинку, щоб глядач згадав «історію питання». В цьому випадку архів обов’язково має бути доповнений титром з датою згаданої події!
Коли нам треба проілюструвати об’єкт або особу, ЯКУ МИ Фізично не можемо зняти сьогодні. У такому разі картинка обов’язково титрується словом «Архів». Але саме цим способом використання архіву категорично не можна зловживати, адже ми розповідаємо про сьогоднішні новини. А отже маємо докладати всіх зусиль, щоб картинка щоразу була в наших новинах також сьогоднішньою.
Будь-які інші способи використання архіву є грубим порушенням стандартів!
Картинка без інтершуму є порушенням стандарту точності. Адже глядач у житті не ходить з затуленими вухами. А інтершум є завжди, навіть у найтихішому приміщені. І він дає глядачеві велику кількість інформації з місця зйомки.
Те, що потребує найретельнішої перевірки
Назви та імена слід перевіряти якнайретельніше. Імена, прізвища і посади людей, про яких ви казатимете або на думку яких посилатиметеся, найкраще перевіряти з їх допомогою. Просити візитку, а якщо її у людини немає – можна попросити її написати своє ім’я та прізвище власноруч друкованими друкованими літерами у вашому блокноті або напишіть самі і покажіть цій людині. Перевірте також літеру і наголос, щоб правильно назвати людину в начитці і грамотно підписати в титрі.
Назви перевіряйте у словниках. Особливо це важливо для титрів на телебаченні. Для газети та інтернет-видання. Адже будь-яка друкована помилка є набагато очевиднішою, ніж просто сказана в голос.
Окрема мова про цифри. І тут є своя «конкуренція» зі стандартом простоти, який потребує спрощення та округлення цифр. Загалом будь-яка цифра має бути ретельно перевірена і подаватися, хоч і округленою, але без втрати змісту (проте це – у відповідному розділі).
Перевіряйте за різними джерелами і кілька разів інформацію про виключні поняття, тобто все, що починаєте з префікса «най-» (найбільший, найменший, найстаріший тощо). Адже зрозуміло, що не може бути чогось вищого за найвище. До виключних понять також належить і все, про що ми кажемо «перший», «останній», «єдиний» та подібні.
Слід бути надзвичайно уважними і ретельними в перевірці інформації про кількість жертв або ж про смерть конкретної людини. Для прикладу: свого часу в 2001 році «Новий канал» на рік раніше поховав азербайджанського президента Гейдара Алієва. Редактор-міжнародник знайшов таку інформацію на якійсь кавказькій Інтернет-сторінці і, належно не перевіривши, подав її на випуск, де цю хибну інформацію не проконтролювали ні ведучі, ні випусковий редактор.