Основи радіолокації
1. Призначення та етапи розвитку засобів радіолокаційної розвідки ппо.
РТВ ППО ПС призначені для:
ведення безперервної РЛР імовірного повітряного противника, його виявлення на максимально можливих дальностях, у всьому діапазоні висот і швидкостей польоту, розкриття його складу, бойових порядків і напряму дій, визначення держаної приналежності ПО;
видачі командуванню і підрозділам ЗРВ ППО розвідувальної і бойової інформації про ПО;
визначення координат ядерних вибухів;
сповіщення штабів, військ, об’єктів про загрозу повітряного нападу.
Етапи розвитку:
І – 1933-1946 р.р. від ідеї Ощепкова про виявлення ПО за допомогою ЕМХ до розвитку техніки: РУС 1, РУС-2, П-3А;
ІІ – 1946-середина 60-х р. Техніка: П-50, П-20, П-30, П-15, П-35, П-14, П-80;
ІІІ – середина 60-х р.– середина 70-х р. Техніка: ПРВ-11,ПРВ-13, ПРВ-17, ПРВ-9, ПРВ-16, 5Н87, 64Ж6, П-70, П-95 (Буг), П-96;
ІV – з середини 70-х р. Перехід до техніки інтегральних мікросхем: 5Н69, 5Н59, 19Ж6, 55Ж6, 5У75, 57У6.
2. Склад та характеристика радіолокаційної системи.
Під системою радіолокації розуміють конструктивну сукупність радіотехнічних засобів, певним чином розміщених на території і функціонально зв'язаних між собою для вирішення задачі збору, обробки і видачі радіолокаційної інформації.
Відповідно до визначення система радіолокації включає:
засоби радіолокації;
засоби обробки радіолокаційної інформації;
засоби передачі радіолокаційної інформації.
Система радіолокації ППО здійснює:
радіолокаційну розвідку повітряного простору;
пізнання повітряних цілей;
контроль за польотами своїх літаків;
спостереження і видачу даних про метеообстановку і ін.
Радіолокаційна інформація, яку видає система, використовується також для оцінки повітряної обстановки і вирішення задач:
цілерозподілу;
визначення необхідного наряду сил і засобів ППО;
цілевказівки зенітним ракетним комплексам;
наведення винищувальної авіації на повітряні цілі.
До засобів радіолокації відносяться:
засоби активної локації;
засоби пасивної локації;
засоби активно-пасивної локації;
засоби локації з активним запитом і відповіддю (САЗВ), призначені для роботи по своїх об'єктах.
3. Узагальнена структурна схема рлс.
Склад і призначення елементів:
передавач – формує високочастотні зондуючі імпульси великої потужності
приймач – підсилює прийняті високочастотні сигнали і переносить їх в область проміжної частоти для подальшої цифрової обробки
антена – перетворює високочастотні коливання передавача в електромагнітні коливання тієї ж частоти та випромінює їх в заданому напрямі, а також перетворює прийняті високочастотні електромагнітні коливання в електричні коливання тієї ж частоти
пристрій повертання антени – повертає антену навкруги своєї осі з заданої швидкістю
антенний перемикач – почергово підключає антену до передавача або приймача
індикатор – електронно-променева трубка, на якій відображається інформація про повітряні об’єкти
пристрій керування РЛС – керує роботою РЛС
синхронізатор – видає тактові імпульси на усі пристрої РЛС для їх узгодженої роботи
селектор рухомих цілей – відбраковує відбиті сигнали від місцевих предметів і накопичує інформацію про повітряні об’єкти
дальномір – вимірює дальність до повітряних об’єктів
кутомір – вимірює кут місця на повітряні об’єкти