- •1. Зародження та основні етапи розвитку ек.Т.
- •2.Предмет економічної теорії, еволюція його визначення
- •3. Ек.Потреби, їх суть та види. Закон зростання потреб
- •4. Сутність і основні структурні елементи економічної системи.
- •5. Власність:її сутність, форми.
- •6. Сутність ,структура і основні фактори суспільного виробництва. Виробнича функція.
- •7. Ефективність суспільного виробництва і суть,критерії ,економічні та соціальні показники.
- •8. Концепції виникнення та сутність грошей. Функції грошей та їх еволюція.
- •9. Грошовий обіг і його закони. Рівняння грошової і товарної мас і.Фішера. Грошові агрегати.
- •10.Витрати виробництва:сутність ,види і фактори, що визначають їх динаміку.
- •12. Сутність ринку ,його функції,структура та інфраструктура.
- •13. Закон попиту і пропозиції,його сутність та механізм дії. Еластичність попиту і пропозиції.
- •14. Причини виникнення ,суть та форми монополізму. Що таке антимонопольна політика.
- •15. Матеріально-речовий та соціально-економічний підхід до визначення сутності капіталу.
- •16. Сутність категорії «капітал», функціональні форми капіталу.
- •17. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості. Закон вартості.
- •18. Поняття промислового капіталу,кругообіг промислового капіталу. Основний і оборотний капітал. Амортизація капіталу.
- •19. Природа та генезис торговельного капіталу. Витрати обігу і торговельний прибуток.
- •20. Фінансова система:сутність ,структура і роль в ринковій економіці. Бюджет і податки,як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лаффера.
- •21. Кредит ,його сутність,форми та функції. Банки їх види та функції.
- •22.Суспільне відтворення:сутність та види. Типи економічного зростання.
- •23. Акціонерно-корпоративний капітал. Види цінних паперів. Фондова біржа.
- •24. Конкуренція,її суть,види та роль в ринковій економіці. Досконала і недосконала конкуренція.
- •25. Державний бюджет. Формування доходів та витрат державного бюджету.
- •26. Національний дохід:суть ,розподіл та перерозподіл.
- •27. Прибуток: суть, види. Норма прибутку.
- •28. Корисність економічного блага. Загальна та гранична корисність.
- •29. Податкова система:суть ,функції ,структура. Крива Лаффера.
- •30. Торговий капітал:сутність ,функції та роль у ринковій економіці.
- •32. Зайнятість та безробіття: суть ,види, значення та наслідки. Закон Оукена.
- •33. Економічне зростання ,його типи та джерела.
- •34. Об’єктивні умови становлення та сутність сучасного світового господарства.
- •35. Глобалізація світо господарських зв’язків та загально цивілізаційні проблеми людства.
1. Зародження та основні етапи розвитку ек.Т.
Термін „економіка” ввів Аристотель у ІІІ ст. до.н.е. (гр.- мистецтво ведення домашнього +господарства). Мислителі стародавнього світу робили спроби з’ясувати внутр. підвалини ек.розв. та формували окремі елементи ек.знань. Ек. думка Стародавнього світу та Середньовіччя: багатство ототожнювалось з натур. формою продуктів, засуджувалось лихварство і підтримувався існуючий на той час феодальний тип господарства.
Ек.н. як с-ма знань про сутність ек.процесів та явищ почала складатися лише в XVI-XVII ст.,коли ринкове господарство почало набувати заг. х-ру. Основні етапи розв. ек.н:
Меркантилізм ( А.Монкретьєн, Т. Манн, Д.Юм): основне джерело багатства – сфера обігу торгівлі; багатство ототожнювалося з накопиченням металевих грошей (золотих і срібних). Вир-во розглядали як передумову для створ. багатства. Вважали: баланс у торгівлі повинен бути системним, тобто треба менше купувати і більше продавати.
Фізіократи (Ф.Кене, А. Тюрбо, В.Мірабо, Д.Нюре) – виник у Франції в сер XIXст., як реакція на меркантилізм. Джерелом багатства вважали тільки працю у с/г вир-ві. Вважали, що промисловість, транспорт і торгівля – непродуктивні галузі господарства.
Класична політична економія (У.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо) виникла з розвитком капіталізму: зосередження уваги на аналізі ек. явищ і закономірностей розв. всіх сфер сусп. вир-ва, прагнення розкрити ек. природу багатства, капіталу, доходів, обігу механізму конкуренції. Відстоювання ідеї лібералізму, невтручання держави в ек-ку. Започаткували трудову теорію вартості.
Марксизм, або політична економія праці (К. Маркс, Ф. Енгельс): дослідження с-ми законів капіталістичного сусп-ва з позицій робітничого класу. Подовжували дослідження трудової теорії вартості, зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтворення, ек. криз, земельної ренти. Заперечували приватну власність і ринок, виступали за посилення і зростання зростання зубожіння трудящих, сусп. власність, стверджували неминучість краху капіталізму.
Маржиналізм (К.Менгер, Ф.Візер, У.Джевонс,Л.Вальрас) – теорія, яка пояснює ек. процеси і явища, виходячи з універсальної концепції використання граничних, крайніх величин, які х-ють зміну одних явищ у зв’язку зі зміною інших. Дослідження маржиналістів ґрунтуються на таких категоріях, як „гранична корисність”, „гранична продуктивність”, „граничні витрати”. Маржиналізм викор. Кількісний аналіз, ек-математичні методи і моделі.
2.Предмет економічної теорії, еволюція його визначення
Еволюція визначення предмета економічної теорії:
Давньогрецькі та давньоримські мислителі. Меркантилісти, фізіократи, класична політична економія. Марксисти.
Вчення про закони домашнього господарства, домоводства;
Наука про створення, примноження та розподіл багатства нації;
Наука про виробничі відносини і закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном та споживанням благ на різних етапах розвитку людського суспільства.
Сучасні західні економісти (А.Маршалл, П.Самуельсон, Е. Долан, Дж. Робінзон, К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю) визначають економічну теорію як науку про:
сферу індивідуальних і суспільних дій людей, що найтіснішим чином пов’язана зі створенням і використанням матеріальних основ добробуту;
дій людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва різних товарів;
діяльність людей за умов рідкісності ресурсів;
вивчення поведінки людей як зв'язку між метою та обмеженістю засобів, що можуть мати альтернативні шляхи застосування;
ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людини.
Навіть при такому розмаїтті визначень предмета ек.т., жодне з них не є повним вичерпним розкриттям сутності досліджуваного об’єкта.
Ек.т. – динамічна наука, яка постійно збагачується новими знаннями, предмет її дослідження розширюється й уточнюється. Розвиток ек.т. відбувається на основі поєднання процесу плюралізації зі зростаючою тенденцією до інтеграції її різноманітних напрямків і шкіл.
Отже, ек.т. – сусп. наука, яка вивчає закони розвитку ек.с-м, діяльність ек. суб’єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.
Ек.т. включає такі розділи:
основи ек.т.(політекономія) – фундаментальна, методологічна частина ек.н, яка розкриває сутність ек. категорій, законів та закономірностей функціонування і розвитку ек.с-м у різні історичні епохи;
мікроекономіка вивчає ек.процеси і поведінку ек. суб’єктів первинної ланки: домогосподарства, підприємства, фірми. Вона аналізує ціни окремих товарів, витрати на їхнє вир-во, прибуток, з/п, попит і пропозицію на товари.
макроекономіка вивчає закономірності функціонування господарства в цілому, тобто на рівні нац. ек-ки. Об’єктом її дослідження є валовий нац. продукт, нац. дохід, нац. багатство, рівень життя населення, проблеми безробіття, інфляція та її причини, грош. обіг та рух процента, податкова політика, кредитно-банківська с-ма;
мезоекономіка вивч. Окремі галузі і підсистеми нац. ек-ки (агропром. Комплекс, військ-пром комплекс, територіально-ек. комплекси, вільні ек.зони)
мегаекономіка вивч. Закономірності функціонування і розвитку світової ек-ки в цілому, тобто на глобально-планетарному рівні.