Товарознавство

Товарознавство – це наукова дисципліна, яка системно вивчає товари на всіх етапах життєвого циклу, методи пізнання їх споживчої вартості або цінності, закономірності формування асортименту та вимог до якості для ефективного їх виробництва, обігу та споживання.

Предмет товарознавства – це споживна вартість товарів – це корисність певного товару, яка проявляється в процесі його споживання.

Об’єкт товарознавства – це товари як продукти праці.

Основні категорії товарознавства: товар, властивість, якість показник властивості, показник якості, асортимент, структура асортименту і т.д.

Товар – це будь-яка річ, що на момент надходження в оббіг повинна бути виокрмелена з-поміж інших за визначальними ознаками для конкретного договору купівлі-продажу.

Класифікація – це упорядкований на основі певних ознак розподілу товарів на класи, групи та дрібніші підрозділи незалежні один від одного (фасетний метод) або такі що перебувають у логічній послідовності та підпорядкованості (ієрархічний метод).

Правила класифікації:

1. На кожній стадії класифікації використовується лише одна ознака.

2. Розподіл об’єктів починають з найбільш суттєвої загальної ознаки, а потім переходять до менш суттєвих.

Важливість класифікаційних ознак:

1. ознака призначення

2. ознака сировини і матеріалів

3. спосіб виробництва

4. за конструкцією

5. сезонність, розмір, фасон

Споживні властивості.

Властивість – це об’єктивна особливість матеріалу або товару, що проявляється у сфері товарного оббігу і споживання.

Всі властивості поділяються на групи:

• натуральні властивості (хімічні, фізичні та біологічні властивості товарів)

• споживні властивості (виявляються в процесі споживання і обумовлюють корисність і здатність задовольняти потреби споживача)

Споживні властивості поділяються на групи:

1. властивості призначення:

• соціального призначення

• функціональні властивості (досконалість виконання основної функції, універсальність, виконання допоміжних функцій)

2. Ергономічні – це споживні властивості, що характеризують зручність і комфорт споживання чи експлуатації товару на всіх етапах функціонального процесу.

• гігієнічні властивості

• антропометричні

• психологічні та психолого-фізіологічні

3. Естетичні властивості:

• інформаційна виразність

• раціональність форм

• цілісність композицій

• досконалість виробничого виконання та товарного вигляду

4. Екологічні властивості

5. Властивості безпеки споживання:

• хімічна

• електрична

• термічна

• санітарно-гігієнічна

• пожежна

• радіаційна

• механічна

Властивості надійності – це властивість товару зберігати у встановлених межах значення всіх параметрів щодо здатності виконувати потрібні функції в заданих режимах і умовах використання.

Показники надійності:

• безвідмовність

• довговічність

• ремонтопридатність

• бережність

Асортимент товарів – це набір товарів різних груп , підгруп, видів і різновидів об’єднаних за певною споживчою, торговою або виробничою ознакою.

Структура асортименту – це кількісне співвідношення товарних груп, підгруп, видів і різновидів окремих товарів у номенклатурі конкретного суб’єкта ринку.

Широта асортименту характеризується кількістю груп та підгруп товарів.

Глибина асортименту – кількість видів і різновидів товарів.

Сталість асортименту – це постійна протягом певного періоду часу наявність продажу одних і тих самих видів і різновидів товарів.

Ступінь оновлення характеризується часткою нових виробів в їх загальному асортименті.

Якість – це сукупність характеристик товару, які визначають ступінь його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби.

Показник якості продукції – кількісна характеристика однієї (одиничної) чи декількох властивостей (комплексних) товару, що характеризують його стосовно визначених умов експлуатації або споживання.

Методи визначення показників:

- з використанням об’єктивних способів вимірювання (вимірюваний, реєстраційний, розрахунковий)

- з використанням суб’єктивних способів вимірювання (органолептичний, експертний, соціологічний)

Рівень якості продукції – це відносна характеристика якості товару, яка ґрунтується на порівнянні оцінюваних показників з базовими значеннями відповідних показників.

Сорт – це умовна міра якості товару, яку встановлено за ступенем відповідності показників якості нормованим показникам.

Методи встановлення сорту:

• обмежувальна система (- нормативними документами для кожного із сортів обмежують вид дефектів, їх кількість і розмір)

• бальна система (- відхилення від норм стандарту за показниками і дефектами, оцінюють в умовних одиницях – балах, з наступним порівнянням суми балів з нормами стандарту)

Вироби з пластмас, меблів та складно-технічні вироби на сорти не поділяють, а визначають лише придатні і не придатні вироби.