- •1941 Рр. Свого природнього союзника Україну проти Московщини на
- •100 %. Він порозсилав своїх „ребят“ по всій імперії на легкий хліб
- •IV. Безвласність і злодійство москвина
- •1861 Р. Свою колишню власну землю. Чи ж не „благотворное влияние
- •1928 Року неп і вигубила мільйони українців.
- •XVI до XX ст., свідчать про неймовірне злодійство, крадіжки,
- •V. Безбожництво і розпуста москвина
- •1917 Р. В Соловецькому „монастирі“ каралося десятки політичних в’язнів.
- •Vі. Жорстокість москвина
- •1920-Х і дальших років не треба було вже й битися, щоб усе мати.
- •1958 Роках Московщина винищила 60 мільйонів люду111. Хто ж фактично
- •Vіі. Рабство і деспотія москвина
- •1917 Р. Філософ п. Чаадаєв каявся і визнавав помилковими свої думки.
- •1918). Такими є факти. Не витримують серйозної критики і твердження,
- •Vііі. Державний лад москвина
- •1865 Року, а з селянства – до 1906 р., хіба винятково, за великі заслуги.
- •24 Травня 1961 визнала: статистика і навіть офіційні промови керівників,
- •2,7 Млн. Тонн. Разом – 11 мільйонів 800 тисяч тонн157. А до 1917 р.
- •1917), Стара націоналістична Московщина з її старою традиційною
- •4 Млн. Рублів щороку. Початкуючим письменникам заплачено 3,5 млн.
- •1956, 1963 Років у великих розмірах, а в менших відбувається щороку. Як
- •1955) Московщина вивезла до Казахстану з урср 200 тисяч молоді (60 %
- •9,3 Мільйона голів стало менше, ніж 1928 р. Самих лише корів – на 28,4
- •1965 Рр. На 70 %, а фактично збільшилося на 10 %. За ці ж роки приріст
- •1954, A. Barmin „One Who Survived“ 1952, o. Kasenkina „a Leap to
- •350 Фунтів стерлінгів208. У Парижі Петро і поводився, як у Петербурзі.
- •1922 Років полягала в тому, що невблаганне життя примушувало
- •1954 Р. Крим. Щоправда, понад 60 % населення Криму – москвини та
- •98 %. Рятуючи себе від політичної смерті, наші соціалісти-драгоманівці
- •1913), Кость Михальчук (1840–1914), Олександр Лотоцький (1870–1939),
- •1917 Році: візник на білому возі сам співав своєї „камаринской“, а візник
- •1917 Р. Такі плани мала Туреччина. Кубанська Чорноморщина заселена
- •1917 Року москвини казали в. Ленінові, що українці домагаються рідної
- •1917 Р. План: 1) зайняти своїм військом Донбас та Кривий Ріг; 2) здобути
- •XVI ст. У Києві та в Острозі. В Московщині перший університет
- •71 %. Євреїв в Україні було 7,8 %, а на найвищих посадах – 24,5 %.
- •1946 Змінила 38 % секретарів обкомів кпу, 64 % голів облрад, 66 %
- •1) Виховувати немосковських дітей на московських яничарів; 2)
- •1962 Р. На жодному міжнародному науковому з’їзді не було окремого
- •4 Тисячі учнівських бригад обробили 65 тисяч гектарів землі. Працювало
- •1897 Р. Стало в Україні торгівців: москвинів 52 %, українців – 22 %, євреїв
- •1917 Року, а капіталісти півстоліття раніше.
- •25 % Дорожче, ніж у Московщині. Акціонери московських залізниць
- •1962 Р., що ррфср зібрала зерна на 700 млн. Пудів менше, ніж минулого
- •166 Млн. Тонн, 1963 р.– 200 млн. Тонн. Московщина продала нафти в
- •XIV. Смертоносність москвина
- •161. Катерина іі наказала Київській Академії навчати лише московською
- •1957 Рр.) „замовкло“ 365 українських письменників363.
- •1917 Рік покаже це. Чи українська провідна верства у вільному світі готує
- •1933 Р. І пізніше був ударом по всій українській нації. Удар
- •1917 Р. Таким великим, що Московщина побачила загрозу своєму
- •1922 Р. Тоді ара вже роздала в Поволжі майже все, що мала. Доки
- •178, Про що й доповідає у вищезгаданому звіті. Московська влада визнала
- •1933, 1946 Рр. Нехай малоукраїнські оборонці „доброго“ московського
- •1933 Року всі уряди заховали в своїх таємних архівах. Чому? Саме тоді
- •1943 Р. У Вінниці знайшли великі поховання розстріляних 1937 р.
- •250 Тисяч українців, а завезла стільки москвинів, що у всьому житті
- •1956 Року подає 200 мільйонів. Де ж поділися 140 мільйонів?400
- •Internationale Contre le Regime Concentrationnaire) підрахувала, що з 1930
- •1654 Р. Нищить їх і досі. Особливо посилила і прискорила нищення за
- •70 Років пізніше вже не мали що нищити. За свідченням іноземців у Києві
- •850 Років поширював культуру і християнство у Східній Європі412.
- •1917–1930 Років, про що вже згадувалося (пожежа в бібліотеці ан урср).
- •XV. Московщення
- •1915 Р. Галичину, Московщина масово палила українські книгозбірні та
- •10 Млн.) та 84 журнали (наклад – 3 млн.). Разом – 13 мільйонів
- •138 Вузів. Року 1962 в урср виходило два журнали для вчителів
- •1005 Примірників. Один примірник на шість шкіл. Московщина боїться
- •2046 Годин, а на московську – 1365439. Московська мова є обов’язковою в
- •48,3 %. З усіх науковців-українців працювали в Україні лише 63,6 %443.
- •17 Томів за 6 років. В цій „українській“ енциклопедії згадано тисячі
- •35 Українських словників з окремих галузей науки і техніки. Укладали і
- •60 Примірників, у всій Волинській – десять. А редакція одержує тисячі
- •2) Збільшує кількість москвинів „малороссийского происхождения“; 3) за-
- •29 Травня 1918 р. І тим відбудувати імперське військо, яке дуже скоро
- •1917 Року нову, можливо, величнішу за стару, добу своєї історії“489.
- •1917-Го відродилася по короткому занепаді (1855–1917) величезна сила –
- •1524 Року московський міф „Москва – ііі Рим“, що увійшов глибоко в
- •1581 Р. Іванові IV не смішити себе в очах європейців. На це Іван відповів
- •V ст. Під проводом свого короля Одоацера Рим здобули і 14 років там
- •1448 Року, тобто за п’ять років перед упадком Царгорода.
- •1957 Року: „Якою гордістю і щастям наповнюється душа, якою подякою
- •XVIII. Духовність москвина
- •XVI ст., Реформація XVI– XVII ст., Французька революція XVIII–XIX ст.
- •XVII ст., а його духовні діти срср здійснюють у хх ст. Москвини
- •1941 Р. Прийняти до кп сотні тисяч людей без звичайних формальностей:
- •XVII ст., обер-прокурор Синоду к. Побєдоносцев – хіх ст., патріарх
- •1945 Рр. Москвини-емігранти та москволюби викрали з чужоземних
- •XVII ст.– це опис теперішнього життя срср, наведемо лише кілька його
- •IV. Коли він помер, то вся нація його оплакувала (як і смерть Сталіна.– п.
- •IV тому, що москвини і московки наших днів є такі самісінькі, як були й
- •IV, який веде „демократичну“ Московщину історичним шляхом
- •1930 Року, коли Московщина виступала ще в інтернаціональній личині.
- •1606–12 Років можна знайти представників усіх партій 1917 року. Тоді
- •1943-Му він писав: „Серед націоналізмів, що тепер так дуже набирають
- •1918, 1941 Роках), бо втримати незалежність буде важко. Дуже важко! є у
- •860 Року у Херсонесі і там знайшов Євангеліє та Псалтир, писані
- •606 Рр. До рх). Вони не зайняли Єгипет лише тому, що фараон Псаметікус
- •1625), Автор українського словника л. Зизаній (1596), автор другого
- •300, Я. Маркевича – 300, а коштували книги тоді стократно більше. У всій
- •80 Років пізніше у своєму гаслі „Свобода, Рівність і Братерство“.
- •1920 Р. Поставити в Києві погруддя т. Шевченка, замовивши його не
- •1917–1919 Рр. Українська Самостійна Держава мала на московсько-
- •2157, Московських – 135, польських – 20, „радянських“ – 103.
- •7 Місяців війни здалося до німецького полону 3600 тисяч вояків срср.
- •1960 Р. Своїм слугам в Україні винищувати український націоналізм,
- •1967 Р. Перекладена на інші мови). Прізвищ всіх покараних ми не знаємо,
- •Isbn 966-538-141-5
- •Isbn 966-538-010-9
1957 Року: „Якою гордістю і щастям наповнюється душа, якою подякою
до тих, хто підніс тебе, велика нова Росіє, і розправив твої орлині крила, і
ти злетіла вище за всіх і дальше за всіх; показала людству нову добу,
яскраву як сонце“557. Радянський письменник 1963 року: „Постає перед
очима світу безмірно велична постать Росії серед пожеж, немов нове
світло, що має вилікувати всі рани людства“558. О. Блок у своїх
„Двенадцать“ та „Скифы“ проголошує старе монархічне месіанство. Його
поемами захоплюються москвини до безтями. Він інтуїтивно відчував, що
більшовизм наснажує новою, молодою силою духовно постаріле, духовно
пранцювате, творчо ялове московське суспільство. Тим-то і співав він
осанну більшовизмові.
Навіть суто економічна розбудова промисловості СРСР просякнена
московським месіанством: москвини не просто розвивають господарство,
як інші народи, але будують рай на землі. М. Калінін хизувався 1939 року:
„Ми, москвини, є першими в історії будівничими соціалізму. Цю честь
історія призначила нам, москвинам. Лише подумати: як багато це
говорить! Тисячі років минуть. Все людство, вивчаючи історію, з
захопленням дивуватиметься тому фактові, що такий простий наш народ
перший збудував соціалізм. Це велика честь нашому народові. Та думка,
що в майбутньому людство пам’ятатиме нас – зміцнює наше завзяття
сьогодні“559. І далі: „Ніколи жодна країна, жодний народ не мав так
багато творчої сили і хисту, так багато героїв праці, як мав народ
московський за всю його історію. Європа колись дивилася на московський
народ з погордою, звисока, як на малокультурний народ. А тепер він
очолює все прогресивне людство“560.
Московські сектанти вірили, що Страшний Суд почнеться тоді, коли
труба Господа Саваофа в руках московського земного бога Даніїла
Філіпова затрубить на весь світ. Тоді воскреснуть душі праведників і
позлітаються до матушки Москви. А в Москві задзвонить „цар-колокол“, і
люди зі всього світу полинуть до Петербурга, де судитимуть усе
людство561.
Московські сектанти також вірили, що Христос ще не приходив на
землю, і що Мати Божа Марія вийде з московського народу. Отже,
Христос матиме московську кров, і тому Бог благословить увесь
московський народ і поставить його вождем усіх інших народів. Так
Москва буде „всему свету голова“562.
Розум московського народу, що дослухається і любить „калик
перехожих“, „божих странников“, шукає „небесный град Китеж“; розум,
що століттями мріє про „второе пришествие“, про якийсь усесвітній
потоп-катастрофу – такий розум готовий завжди сприйняти якесь нове
„объявление“ нової віри, нового пророка, нових святих книг і нові
„страдания“ за правдиву віру. Так і сприйняли москвини марксизм, бо він
був месіанський, сектантсько-правовірний, мав свій Талмуд, своїх
пророків і святих. До нього москвини додали ще й свою „Москву – ІІІ
Рим“, з її непомильними папами та мудрими кардиналами-ідеологами, зі
своїм орденом хрестоносців – комуністичною партією. Змосковщивши
марксизм, москвини влили його до свого історичного „московізму“ і так
оновили та вдосконалили свою стару монархічну, месіанську церкву,
старе московське месіанське православ’я під новою назвою „марксизм-
ленінізм“.
Як бачимо, московські і монархісти, і соціалісти свою жадобу
панувати в світі завжди прикривали і прикривають личиною „служити
світові“. І жодний правитель Московщини не наважиться відмовитися від
московського месіанства. Коли б хтось з них спробував це зробити, його б
Московщина не прийняла, відкинула. „Національне месіанство москвинів
завжди мало і тепер має форму апокаліптичну. Доктрина „Москва – ІІІ
Рим“ привела маленьке Суздальське князівство до імперії, що займає одну
шосту суходолу нашої планети. Московське месіанство – Москва – ІІІ Рим
– тепер втілилося у ІІІ Інтернаціонал, що створив міф про священне
царство міжнародного пролетаріату. Але в цім міфі бачимо пику
московського народу. Бачимо ототожнення ідеї міжнародного
пролетаріату з месіанством московського народу. Третій Інтернаціонал –
це ніщо інше, як лише старе „Москва – ІІІ Рим“. Той факт, що ІІІ
Інтернаціонал є не інтернаціональною ідеєю й організацією, але
НАЦІОНАЛЬНО МОСКОВСЬКОЮ, не розуміють на Заході ані державні
мужі, ані комуністи. Комуністи-немосквини, вступаючи до ІІІ
Інтернаціоналу, не розуміють, що вони допомагають московському
народові здійснювати московську національну месіанську ідею – Москва
– ІІІ Рим...“563.
Московська національна доктрина „Москва-ІІІ Рим“ розуміла Рим
лише як велику імперію панівного народу, якому служили і приносили
свої багатства підбиті ним народи. Про Рим – творця духовних,
культурних скарбів, європейської культури – москвин не знає. Тобто взято
лише імперську ідею загарбництва як альфу і омегу всього московського
життя. Загарбництво стало найвищим, всепожираючим богом кожного
москвина, вся московська нація приносили тому богові в жертву все:
матеріальні і духовні багатства, що їх мали чи вкрали у сусідів, увесь свій
час, всі свої і підбитих народів кров і піт. Навіть саме життя: особисте,
громадське, культурне, господарське. Через усю свою історію
Московщина витрачала на армію – безпосередньо і непрямо – понад 75 %
державних прибутків. Шляхи, школи, промисловість розбудовували лише
для збільшення військової сили. Метою московської шкільної і
позашкільної освіти завжди було і залишається виховання бездумного,
некритичного, слухняного, націоналістичного, запеклого „солдата“, що
готовий щомиті „бить врагов матушки Расеи“: монархічної чи
соціалістичної. Бо „Москва всему свету глава“. Заради цього дозволене
будь-яке звірство. Це і є зміст життєвої філософії московської нації,
провідної верстви і народу. Але в світовій історії бачимо, що тривалі
перемоги здобувалися не силою меча, не руїнницьким вогнем, а творчою
культурою. Етика, мораль, естетика, добро давали значно триваліші
перемоги. Це розуміють навіть деяки москвини: „На всіх світових
загарбниках помстилася перевага Меча над силою Духа, перевага
могутності державної над могутністю духовною. Всі світові дряпіжники
виявилися велетнями на глиняних ногах. Кожного з них розбив маленький
камінець, що впав з великої Гори Божої – Сіону“564.