36.Причини невдач нових товарів.

Причини невдач нових товарів можна розділити на дві групи:зовнішні і внутрішні.

Зовнішні:

1) невідповідність нововведень цінностям і потребам споживачів, особливостям їхньої поведінки;

2)недостатньо принципові відміни їхніх характеристик і властивостей від тих товарних пропозицій, які є сьогодні на ринку і стали вже звичними для споживачів;

3)Глобалізація конкуренції, посилення її впливу .

До можуть призвестище кілька чинників зовнішнього впливу:

1. Загальна тенденція скорочення життєвого циклу товару.

2. Посилення законодавчих норм стосовно захисту навколишнього середовища та прав споживачів.

3. Збільшення марочного капіталу, тобто вартості додаткових грошових потоків, які виникають завдяки тому, що споживачі впізнають торгову марку підприємства.

4. Старіння споживачів, тобто збільшення їхнього середнього віку (це особливо помітно нині в Європі). Така тенденція великою мірою пов’язана з попередньою, бо споживачі з віком виявляють більшу схильність до традиційних товарів, ніж до товарів-новинок.

Внутрішні:

—суб’єктивізм у процесі вибору ідеї нового товару,

—переоцінювання як власних можливостей підприємства , так і можливостей ринку, на який виводиться товар ;

—недоліки нового товару в галузі якості, конструктивних особливостей, системи обслуговування тощо;

—недосконалепозиціювання товару,

—недосконалість програми маркетингу

—несвоєчаснийвихід на ринок, що особливо шкідливо для сезонних товарів; —недостатня підтримка керівництва.

37.Алгоритм маркетингового розрахунку цін

Маркетинговий розрахунок цін—це логічна послідовність кроків, першим з яких є визначення цілей ціноутворення.

Мета ціноутворення:

—отримання підприємством прибутку;

—досягнення, збереження чи збільшення обсягів товарообороту ;

—вихід на нові ринки чи сегменти;

—перемога в конкурентнійборотьбі;

—виживання;

—соціальна відповідність.

На другому етапі досліджуються наявні обмеження, тобто чинники, які визначають можливий інтервал варіації цін на той чи інший товар.

Наступним етапом маркетингової розробки ціни є розрахунок витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Дає змогу встановити їхні мінімальні значення цін.

Після цього настає етап установлення приблизного рівня цін. Це здійснюється через аналіз реальних цін на конкурентні товари.

Кінцевим етапом алгоритму маркетингового розрахунку цін є вибір методу чи методів ціноутворення, а також безпосередній розрахунок цін.

38.Сутність маркетингової політики комунікацій

Маркетингова політика комунікацій—це комплекс заходів, яким користується підприємство для інформування, переконання чи нагадування споживачам про своїтовари чи послуги.

Маркетингова політика комунікацій реалізується за допомогою відповідного процесу з багатьох елементів, розміщених у певній, логічній послідовності:

1. відправник (джерело інформації) —підприємство, яке пропонує свої товари чи послугиі надсилає відповідну інформацію про них, адресуючи її своєму цільовому ринку;

2. .кодування—перетворення інформації на зручну і зрозумілу для споживача, ефективну з погляду завдань комунікації форму;

3.звертання —це, з одного боку, набір символів (слів, зображень, чисел), а з другого момент їх передавання цільовому ринку;

4.канали комунікацій—засоби поширення інформації, конкретні її носії; —декодування—розшифрування звертання, коли символи, які надходять каналами комунікації, набувають в уявленні споживача конкретних значень; —отримувач.

5.споживач, якому передається інформація про товари чи послугипідприємства;

6.зворотна реакція —відгуки споживачів, їхні дії у відповідь на отримання і декодування звернення;

7.зворотний зв’язок —частина зворотної реакції, яка стає відомою відправникові;

8.перешкоди—можливі небажані або невраховані втручання в процес маркетингових комунікацій (якість друкованих видань, час передання радіоповідомлень, ставлення споживачів до реклами, двозначність звернень тощо)