- •Поняття національної та літературної мови. Ознаки літературної мови.
- •Українська мова як державна. Функції державної мови.
- •Поняття престижу мови, засоби його забезпечення.
- •Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
- •Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування.
- •Поняття культури мови та культури мовлення.
- •10. Комунікативні ознаки культури мовлення.
- •Суржик як показник низької культури мовлення.
- •Нормативність і правильність мовлення.
- •Мовні норми та мовленнєвий етикет.
- •Лексикологія як розділ мовознавчої науки. Слово як одиниця лексики.
- •Лексика української мови з погляду її походження.
- •Особливості лексичних засобів ділового мовлення.
- •Використання синонімів у ділових паперах.
- •Специфіка вживання омонімів.
- •Пароніми у діловому спілкуванні.
- •Мовні штампи та кліше у фаховому мовленні податківців, юристів, економістів.
- •Основи вчення про термін і термінологію: вихідні поняття і терміни.
- •Загальновживана лексика. Професійна лексика. Термінологія. Номенклатура.
- •Термінознавство та термінографія.
- •Класифікація термінологічних одиниць.
- •Сучасні проблеми української термінології.
- •Спілкування як вид соціальної взаємодії. Функції спілкування.
- •Види і форми професійного спілкування.
- •Невербальні компоненти спілкування.
- •Публічний виступ як важливий засіб комунікації. Види публічного мовлення.
- •Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій.
- •Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.
- •Стратегія поведінки під час ділової бесіди
- •Етикет телефонної розмови.
- •Форми колективного обговорення професійних проблем:
- •Мистецтво перемовин
- •Збори, нарада як форми прийняття колективного рішення;
- •Правила ведення дискусії.
- •Основні поняття діловодства.
- •Критерії класифікації документів. Національний стандарт України.
- •Вимоги до укладання та оформлення документів.
- •Вимоги до тексту документа.
- •Переклад. Форми і види перекладу: буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклад.
- •Явище тавтології як особливого виду повтору.
- •Синонімічні засоби ділового мовлення. Евфемізми.
- •Поняття про мовні штампи і кліше.
- •Особливості вживання іменникових форм у ділових текстах.
- •Прикметник в офіційно-діловому стилі. Ступені порівняння прикметників.
- •Правила передачі цифрової інформації. Узгодження іменника з числівником.
- •Функціонування займенникових форм у діловому мовленні.
- •Особливості вживання службових частин мови в діловому стилі.
- •Загальні риси синтаксису в ділових паперах.
- •Мовні помилки, їх види.
- •Поняття про мовний етикет.
- •Різниця між мовою, мовленням, спілкуванням.
- •Поняття тексту, його структурна організація.
- •Правила ділового листування.
Поняття про мовний етикет.
Етика – філософська наука, об’єктом вивчення якої є мораль, тобто форма суспільної свідомості, суспільний інститут, який виконує функцію регулювання поведінки людини. Під мовленнєвим етикетом розуміють мікросистему національно специфічних стійких формул спілкування, прийнятих і приписаних суспільством для встановлення контакту співбесідників, підтримання спілкування у певній тональності. Такі стійкі формули спілкування, або стереотипи спілкування є типовими, повторюваними конструкціями, що вживаються у високочастотних побутових ситуаціях. Тобто, набір типізованих частотних ситуацій призводить до появи набору мовленнєвих засобів, що обслуговують такі ситуації. Ступінь стандартизації одиниці знаходиться у прямій залежності від частотності її вживання.
Різниця між мовою, мовленням, спілкуванням.
Усе те, що пересічні мовці розуміють під словом мова, насправді є власне мовою і мовленням. Розмежування мо¬ви і мовлення теоретично обґрунтоване швейцарським лін¬гвістом Ф. де Соссюром — одним із найвідоміших теоре¬тиків мовознавства й основоположників сучасного етапу в мовознавстві.Незаперечним фактом є те, що існує єдина українсь¬ка мова. Однак кожен із тих, для кого українська мова є рідною, користується нею по-своєму. Мовець бере з неї не все (всього він не зможе засвоїти за життя), а лише те, що йому вкрай необхідне і відповідає його мов¬ним уподобанням. Іншими словами, кожного мовця ха¬рактеризує власне мовлення, яке є унікальним, непов¬торним.Мова — система одиниць спілкування і правил їх функціону¬вання.Іншими словами, мова — це інвентар (словник) і гра¬матика, які існують у потенції, в можливості.Мовлення — конкретно застосована мова, засоби спілкування в їх реалізації.До мовлення належать говоріння (мовленнєвий акт) і результати говоріння (текст). Правомірно говорити про мов¬лення окремої людини, про мовлення молоді, усне побу¬тове мовлення, художнє мовлення тощо. Усе це — різне використання можливостей мови.Для того щоб краще зрозуміти різницю між мовою і мовленням, Ф. де Соссюр наводив аналогію з шахами. Ша¬хова дошка, шахові фігури та правила шахової гри — мо¬ва; конкретне розігрування шахової партії — мовлення.
Поняття тексту, його структурна організація.
«Текст (від лат. textum – зв'язок, поєднання, тканина) – пи-семний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об'єднаних у ближчій перспективі смисловими і формотворчо-граматичними зв'язками, а в загально-композиційному, дистантному плані – спільною темою і сюжет-ною заданістю»1.
Учені відзначають, що до складу тексту входять: – речення, поєднані між собою; – надфразові єдності або складні синтаксичні цілі.
Провідні ознаки тексту:— більше одного речення;— наявність у сукупності речень спільної теми й провідної думки;— послідовність викладу інформації та завершеність;— наявність граматичного й змістового типів зв'язку між одиницями тексту (реченнями).
Правила ділового листування.
Листування – важлива складова сучасного ділового спілкування. Прийняття більшості управлінських рішень потребує наявності достатньої кількості інформації, яка над-ходить до установ у вигляді пропозицій, довідок, повідом-лень, запитів та відповідей на них. У Примірній інструкції з діловодства (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. №1153 п.2.9.) зазначається: “Установа під час здійснення оперативних зв’язків з орган-ізаціями, що належать до сфери її управління, іншими уста-новами та організаціями, окремими громадянами, може над-силати листи. Як правило, листи складають у разі, коли неможливо або важко здійснити бездокументний обмін інформацією, дати усні роз’яснення, вказівки (особисті або по телефону), провести інструктування тощо”.
вестись відповідно до чинного законодавства;♦ надходити від повноважних органів, установ, фірм і підпи-суватись компетентними особами;♦ мати зовнішні ознаки і структуру відповідного жанру діло-вого спілкування;♦ складатися грамотно, ретельно, без виправлень;♦ мати офіційно-діловий стиль викладу, включати перекон-ливу аргументацію, точні і зрозумілі характеристики і висновки;Н.І. Гончарова «Документаційне забезпечення менеджменту»♦ містити об’єктивні відомості про висвітлювані події і фак-ти; супроводжуватись необхідними доказами, пояснення-ми, допоміжними матеріалами;
♦ відповідати вимогам і правилам виготовлення документів на певних друкарських пристроях.