Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ponyattya_natsionalnoyi_ta_literaturnoyi_movi.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
236.44 Кб
Скачать
  1. Поняття про мовний етикет.

Етика – філософська наука, об’єктом вивчення якої є мораль, тобто форма суспільної свідомості, суспільний інститут, який виконує функцію регулювання поведінки людини. Під мовленнєвим етикетом розуміють мікросистему національно специфічних стійких формул спілкування, прийнятих і приписаних суспільством для встановлення контакту співбесідників, підтримання спілкування у певній тональності. Такі стійкі формули спілкування, або стереотипи спілкування є типовими, повторюваними конструкціями, що вживаються у високочастотних побутових ситуаціях. Тобто, набір типізованих частотних ситуацій призводить до появи набору мовленнєвих засобів, що обслуговують такі ситуації. Ступінь стандартизації одиниці знаходиться у прямій залежності від частотності її вживання.

  1. Різниця між мовою, мовленням, спілкуванням.

Усе те, що пересічні мовці розуміють під словом мова, насправді є власне мовою і мовленням. Розмежування мо¬ви і мовлення теоретично обґрунтоване швейцарським лін¬гвістом Ф. де Соссюром — одним із найвідоміших теоре¬тиків мовознавства й основоположників сучасного етапу в мовознавстві.Незаперечним фактом є те, що існує єдина українсь¬ка мова. Однак кожен із тих, для кого українська мова є рідною, користується нею по-своєму. Мовець бере з неї не все (всього він не зможе засвоїти за життя), а лише те, що йому вкрай необхідне і відповідає його мов¬ним уподобанням. Іншими словами, кожного мовця ха¬рактеризує власне мовлення, яке є унікальним, непов¬торним.Мова — система одиниць спілкування і правил їх функціону¬вання.Іншими словами, мова — це інвентар (словник) і гра¬матика, які існують у потенції, в можливості.Мовлення — конкретно застосована мова, засоби спілкування в їх реалізації.До мовлення належать говоріння (мовленнєвий акт) і результати говоріння (текст). Правомірно говорити про мов¬лення окремої людини, про мовлення молоді, усне побу¬тове мовлення, художнє мовлення тощо. Усе це — різне використання можливостей мови.Для того щоб краще зрозуміти різницю між мовою і мовленням, Ф. де Соссюр наводив аналогію з шахами. Ша¬хова дошка, шахові фігури та правила шахової гри — мо¬ва; конкретне розігрування шахової партії — мовлення.

  1. Поняття тексту, його структурна організація.

«Текст (від лат. textum – зв'язок, поєднання, тканина) – пи-семний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об'єднаних у ближчій перспективі смисловими і формотворчо-граматичними зв'язками, а в загально-композиційному, дистантному плані – спільною темою і сюжет-ною заданістю»1.

Учені відзначають, що до складу тексту входять: – речення, поєднані між собою; – надфразові єдності або складні синтаксичні цілі.

Провідні ознаки тексту:— більше одного речення;— наявність у сукупності речень спільної теми й провідної думки;— послідовність викладу інформації та завершеність;— наявність граматичного й змістового типів зв'язку між одиницями тексту (реченнями).

  1. Правила ділового листування.

Листування – важлива складова сучасного ділового спілкування. Прийняття більшості управлінських рішень потребує наявності достатньої кількості інформації, яка над-ходить до установ у вигляді пропозицій, довідок, повідом-лень, запитів та відповідей на них. У Примірній інструкції з діловодства (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. №1153 п.2.9.) зазначається: “Установа під час здійснення оперативних зв’язків з орган-ізаціями, що належать до сфери її управління, іншими уста-новами та організаціями, окремими громадянами, може над-силати листи. Як правило, листи складають у разі, коли неможливо або важко здійснити бездокументний обмін інформацією, дати усні роз’яснення, вказівки (особисті або по телефону), провести інструктування тощо”.

вестись відповідно до чинного законодавства;♦ надходити від повноважних органів, установ, фірм і підпи-суватись компетентними особами;♦ мати зовнішні ознаки і структуру відповідного жанру діло-вого спілкування;♦ складатися грамотно, ретельно, без виправлень;♦ мати офіційно-діловий стиль викладу, включати перекон-ливу аргументацію, точні і зрозумілі характеристики і висновки;Н.І. Гончарова «Документаційне забезпечення менеджменту»♦ містити об’єктивні відомості про висвітлювані події і фак-ти; супроводжуватись необхідними доказами, пояснення-ми, допоміжними матеріалами;

♦ відповідати вимогам і правилам виготовлення документів на певних друкарських пристроях.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]