Річна потреба тільних сухостійних корів у кормових добавках і вітамінних препаратах (в умовах зони Степу), кг

Назва добавки, препарату	Потреба
	зимовий період, 195 днів			літній період, 170 днів			всього на рік, кг
	на 1 голову за добу, г	на все поголів’я, кг	на 1 голову за добу, г		на все поголів’я, кг
Крейда кормова	90	614,3	80		476,0	1090,30
Сіль кухонна	60	409,5	60		357,0	766,50
Мононатрійфосфат	50	341,3				341,30
Сульфат міді	0,10	0,683				0,683
Сульфат цинку	0,70	4,778	0,70		4,165	8,943
Марганцю сульфат			0,38		2,261	2,261
Кобальту сульфат	0,02	0,137	0,03		0,179	0,316
Йодистий калій	0,004	0,027	0,009		0,054	0,081
Опромінені дріжджі	2,32	15,834	2,7		16,065	31,899
Мікровіт А кормовий	0,30	2,100				2,100

2.3. Ознаки нестачі поживних речовин в годівлі тільних сухостійних корів

Зменшення споживання кормів у період перед отеленням і після є головною причиною розвитку метаболічних і травних розладів у корів, тож виникає потреба удосконалення годівлі для профілактики дистонії, родильного парезу кетозу, ожиріння печінки, метритів, зміщення сичуга й субклінічного ацидозу. Це є головним завданням власників худоби та їхніх консультантів. Угодованість корів у сухостійний період, його тривалість, щільність розміщення в родильних відділеннях, різкі рухи тварин, забезпечення кормами, дотримання режиму годівлі, якість кормів — все це може впливати на порушення програм годівлі корів до і після отелення [1].

Як профілака парезу, не допускають перегодовування корів у стадії згасання лактації й у сухостійному періоді, уникаючи однократногї высококонцентрованої годівлі. У раціоні сухостійної корови сіно повинне бути не менш 8 кг , концентратів - не більше 2-3 кг. Тваринам щодня прводиься активний моціон. При нормованій годівлі кальцієві підгодівлі для сухостійних корів недоцільні, тому що надлишок кальцію в раціонах (при дефіциті вітаміну D) сам по собі може бути причиною післяпологового парезу. У той же час однократне внутрім'язове введення вітаміну D2 у дозі 10 млн ED за 5-8 днів до отелення може деякою мірою запобігти це захворювання. У корівниках і родильних відділеннях необхідно усунути протяги, оскільки виникнення родильного парезу деякі автори пояснюють застудою (Н.Ф. Мишкін) [6].

У сухостійний період коровам забороняється згодовувати недоброякісні або мерзлі корми, а також жом, барду, їх не слід напувати холодною водою, з ними не можна грубо поводитися. Це призводить до абортів.

Існування тваринного організму не можливе без достатнього надходження до нього мінеральних речовин та вітамінів. За дефіциту кальцію і фосфору дорослі тварини хворіють на остеомаляцію, остеопороз. У тварин знижуються продуктивність, рівень споживання та перетравність кормів, спостерігається розлад травлення. За співвідношення Са/Р більше 2,5:1 і нижче 1:1 спостерігається схильність тварин до захворювання на родильний парез. Нестача фосфору, крім остеомаляції, спричинює демінералізацію зубів, спотворення апетиту, тварини стають в’ялими, малорухливими, мають скуйовджений волосяний покрив, знижуються продуктивність і відтворна здатність. Надлишок фосфору може викликати у корів порушення плодючості.

За нестачі натрію погіршується і спотворюється апетит, з’являється лизуха, у тварин спостерігається скуйовдження волосяного покриву, погіршується використання протеїну, знижуються надій і жирність молока, у жуйних порушуються мікробіологічні процеси у рубці через підвищення кислотності вмістимого. Вторинна нестача натрію за надлишку калію призводить до порушень відтворних функцій (нерегулярна охота, безпліддя).

Надходження надлишку калію з кормом призводить до збіднення організму натрієм, магнієм, марганцем і йодом, негативно впливає на відтворні функції (утворення кісти у яєчниках, порушення статевих циклів у корів, заплідненості та плодючості).

За нестачі магнію розвиваються хронічна та гострі форми гіпомагнезії, у тварин спостерігається втрата апетиту, хода стає хиткою, втрачається рівновага, можливі конвульсії, під час яких тварини часто гинуть. За тривалої нестачі магнію розвиваються дегенеративні зміни у серці, кровоносних судинах, печінці, нирках та інших органах.

У разі нестачі марганцю у тварин порушуються відтворні функції, можливі розсмоктування плодів, аборти.

Дефіцит заліза викликає мікроцитарну гіпохромну анемію. За помірного регулярного надлишку заліза в раціоні відбувається насичення ним печінки з наступним відкладенням його оксиду у колоїдній формі (гемосидерин), що шкідливо для організму. При надлишку у раціоні погіршується засвоєння фосфору і міді та резервування вітаміну А в печінці молодняку. Високі дози заліза у вигляді сірчанокислої солі – токсичні.

За нестачі міді в організмі порушуються синтез фосфоліпідів і фосфатидів у печінці, білій речовині головного і спинного мозку.

За неповноцінного йодного живлення у тварин порушується обмін речовин і енергії, знижуються продуктивність і відтворні функції. Йод впливає на функціональний стан щитовидної залози і пов’язаний з синтезом і метаболізмом тиреоїдних гормонів – три- і тетрайодтирозинів.

Під вітамінною недостатністю розуміють групу патологічних станів, зумовлених дефіцитом в організмі одного або кількох вітамінів.

Залежно від глибини та важкості вітамінної недостатності виділяють три її форми: авітаміноз, гіповітаміноз та субнормальну забезпеченість вітамінами.

Авітаміноз характеризується станом практично повної відсутності певного вітаміну в організмі, що супроводжується виникненням характерного та специфічного за його нестачі симптомокомплексу.

Гіповітамінозом вважають знижений порівняно з потребою вміст вітамінів в організмі, який проявляється лише окремими та невираженими симптомами, характерними для дефіциту певного вітаміну, а також малоспецифічними ознаками хворобливого стану, загальними для різних видів гіповітамінозів. Нестачу одночасно кількох вітамінів називають полігіповітамінозом.

Субнормальна забезпеченість вітамінами, яку у спеціальній літературі ще називають маргінальною, або біохімічною формою вітамінної недостатності, являє собою доклінічну стадію дефіциту вітамінів, що визначається за порушеннями метаболічних та фізіологічних реакцій, які перебігають за участю певного вітаміну, та не має клінічних ознак або проявляється лише окремими неспецифічними мікросимптомами.

За нестачі вітаміну Е уражуються клітинні мембрани, кровоносні судини, особливо міокарда, відбувається гемоліз еритроцитів, розвивається анемія, настають дегенеративні зміни серцевої і скелетної мускулатури, порушуються відтворні функції (розсмоктування плодів).

У разі нестачі вітаміну А погіршується відтворна здатність у тварин: порушується перебіг охоти, відзначається недозрівання яйцеклітин, знижується заплідненість, відбувається резорбція зародків, народження мертвого, слаборозвиненого, часто спотвореного приплоду, затримка посліду,

Нестача вітаміну D викликає у тварин стурбованість, лякливість, погіршення апетиту та спотворення смаку (лижуть стіни, годівниці, поїдають кал, підстилку). У тварин знижується заплідненість, народжується слабкий, мертвий або спотворений приплід. Надлишок вітаміну D прискорює окиснення ліпідів у структурі клітинних мембран, чим порушує їх функцію, підвищує виведення солей з кісток.

Вітамін В₁ виконує важливу функцію в обміні вуглеводів. За його відсутності гальмується процес розщеплення піровиноградної кислоти у циклі Кребса, що клінічно проявляється судомами і паралічами. У важких випадках нестача вітаміну призводить до порушення розвитку зародкового епітелію, зниження плодючості, передчасних опоросів у свиноматок, народження кволих поросят.

Загальні ознаки нестачі вітаміну В₁₂ (кобаламін) – анемія, поганий апетит, зниження продуктивності, загальне виснаження, порушення координації рухів, можливі паралічі [5].