- •Предмет і завдання патопсихології.
- •Взаємозв’язок патопсихології з іншими дисциплінами.
- •Співвідношення патопсихології та психопатології.
- •Основні принципи побудови патопсихологічного дослідження.
- •5. Пакет експериментальних методик, що необхідно використовувати в патопсихологічних дослідженнях.
- •6. Методи вивчення медичної документації.
- •7. Методи клініко-психологічного дослідження.
- •8. Особенности и задачи патопсихологического исследования.
- •9. Как соотносится теория и результаты эмпирических исследований в патопсихологии?
- •10. Поняття етіології і патогенезу; класифікація психічних хвороб.
- •11.Типи перебігу психічних захворювань.
- •12. Загальна психопатологія, поняття симптому, синдрому; продуктивні та негативні симптоми; психотичний і непсихотичний рівень психічних розладів.
- •Характеристика псевдодеменції.
- •Коли зустрічається і як характеризується явище деперсоналізації.
- •Психологічні механізми порушень сприйняття.
- •16. Методики діагностики особливостей сприйняття пацієнта.
- •Захворювання, при яких порушується сприйняття.
- •Розлади сприйняття - ілюзії і психосенсорні розлади.
- •19. Розлади сприйняття - істинні та псевдогалюцинації.
- •Особливості порушень сприйняття при шизофренії.
- •Порушення сприйняття можуть спостерігатися при афективних розладах.
- •Порушення сприйняття при розладах психіки особистості.
- •23. Порушення сприйняття при органічних ураженнях головного мозку.
- •24. Клініка порушень сприйняття при соматогенних розладах психічної діяльності.
- •Поняття маячення.
- •Види маячення.
- •Відміна маячення від хибних суджень.
- •Особливості маячення при шизофренії.
- •Прояв маячення при афективних розладах?
- •Маячення при психопатіях, неврозах, їх відмінність від маячень при психозах.
- •31. Характерні ознаки маячень при патохарактерологічному розвитку особистості
- •32. Маячення, що можна спостерігати у хворих на епілепсію
- •33. Особливості маячення у хворих на сенільні психози (старечий психоз)
- •34. Варіанти порушень пам'яті
- •35. Психологічні механізми порушень пам'яті
- •Співвідношення порушень пам'яті та уваги.
- •37. Безпосередня та опосередкована пам'ять. Особливості співвідношень при різних хворобах.
- •38. Методи досліджень різних варіантів пам’яті.
- •39. Види амнезій.
- •40. Парамнезії, їх види; корсаковський амнестичний синдром.
- •41. Методи дослідження динамічних розладів пам'яті.
- •42. Психологічні механізми та клінічна феноменологія розладів мислення.
- •43. Психологічні, у тому числі психоаналітичні, теорії розладів мислення.
- •44. Психологічні механізми порушень процесів узагальнення та абстрагування.
- •Хвороби при яких спостерігаються порушення цілеспрямованості та динамічності мислення
- •46.Клінічна характеристика порушень мотиваційного компоненту мислення.
- •47. Методи дослідження порушень мислення.
- •48. Особливості розладів мислення у хворих на психози.
- •49. Типові характеристики розладів мислення у хворих на сенільні психози.
- •Розлади мислення у хворих на епілепсію
- •Розлади мислення у хворих на психоорганічний синдром
- •Етіопатогенез мовних розладів
- •Дефекти мовлення
- •Неологізми в мові, стереотипії
- •Причини порушень розумової працездатності
- •56. Вплив мотиваційної сфери на працездатність.
- •61. Порушення емоційних станів у хворих на невротичні стани.
- •62. Які емоційні порушення можна спостерігати у хворих на психози?
- •63.Які емоційні порушення спостерігаються у хворих на маніакально-депресивний психоз?
- •Емоційні порушення у хворих на епілепсію.
- •65. Емоційні порушення при розладах особистості.
- •67. Методи дослідження самооцінки.
- •76) Втрата суспільне вироблених нормативів поведінки при ряді сенільних розладів.
- •77) Порушення поведінки зустрічаються при епілепсії.
- •78) Хвороби при яких можна спостерігати формування патологічних потреб і мотивів.
- •1. Нарушения структуры иерархии мотивов.
- •2. Формирование патологических потребностей и мотивов.
- •79) Методи дослідження особистісних порушень.
- •80) Патопсихологічні регістр-синдроми.
- •3. Характеристика органического патопсихологического синдрома:
- •4. Олигофренический синдром, для которого характерно следующее:
- •Особистісні характеристики найчастіше зустрічаються при шизофренії.
- •Особистісні характеристики у хворих на афективні розлади.
- •83. Особистісні характеристики у хворих на епілепсію
- •84.Особистісні риси при психоорганічному синдромі.
- •Особистісні розлади при різних варіантах розладах особистості.
- •86. Психопатологічні особливості у хворих на наркотичну залежність.
- •87. Програма проведення експертизи.
- •88. Основні питання які вирішує психолог при проведенні медико – пед.
- •89. Основнв питання, які вирішує психолог при проведенні судової та трудової експкртизи.
- •90. Зміст звіту експерта психолога.
2. Формирование патологических потребностей и мотивов.
В ходе развития личности мотивы собственной деятельности, поступки человека становятся объектом его активного отношения, объектом его сознания. Различные стрессовые ситуации могут привести к изменению самосознания. Изменение самосознания является следствием нарушения рефлексии, это может привести к изменению мотивов, их смыслообразующей функции, нарушению эмоциональной реактивности.
Нервная анорексия: Заболевание начинается с аффективных переживаний по поводу несоответствия «идеала красоты» и собственной внешности. Вначале голодание является просто действием по достижению цели – идеала красоты, затем это действие вступает в конфликт с витальной потребностью в пище и «выигрывает» эту борьбу, само превращаясь в смыслообразующий, доминирующий мотив. Потребность в пище реализуется в виде ее приобретения и приготовления, т.е. происходит символическое замещение.
79) Методи дослідження особистісних порушень.
Патопсихологическое исследование существенно отличается от других исследований, применяемых в психологии и медицине- Б. В. Зейгарник (1969) приравнивает патопсихологическое исследование к широко используемым в медицине функциональным пробам, с помощью которых врачи обычно определяют состояние функции того или иного внутреннего органа. Роль специфической "нагрузки" в патопсихологическом исследовании принадлежит экспериментальным заданиям, выполнение которых требует актуализации умственных операций, обычно используемых человеком в своей жизнедеятельности.
Патопсихологическое исследование включает в себя ряд компонентов:
эксперимент;
беседу с больным;
наблюдение за поведением больного во время проведения исследования;
анализ истории жизни заболевшего человека (истории болезни);
сопоставление экспериментальных данных с историей жизни.
При этом необходимо заметить, что экспериментальное исследование, выбор экспериментальных приемов зависят от той задачи, которую ставят перед вами (дифференциально-диагностическая, экспертная, психокоррекции и др.).
Патопсихологический эксперимент, как и любой другой тип психологического эксперимента,- это искусственное создание условий, выявляющих те или иные особенности психической деятельности человека в ее патологии. Для такого эксперимента характерно вызывание психических процессов в строго определенных условиях, учитываемых исследователем, и возможность изменения течения этих процессов по заранее намеченному плану.
Наряду с общими чертами, присущими патопсихологическому и экспериментально-психологическому исследованию психически здоровых, между ними имеются и существенные различия.
Основное различие обусловлено тем, что патопсихолог обследует пациента, страдающего психическим заболеванием. Это значительно сказывается на технике проведения эксперимента, его продолжительности, необходимости учета отношения обследуемого к ситуации эксперимента.
Патопсихолог должен, насколько это возможно, представлять отношение обследуемого к ситуации исследования, цели и мотивы его деятельности в процессе выполнения экспериментальных задании и постоянно сопоставлять с ними получаемые при исследовании результаты. При этом патопсихолог не должен забывать, что в зависимости от цели исследования мотивы, которыми руководствуется исследователь и исследуемый, далеко не всегда совпадают, особенно при экспертной направленности исследования, в частности при проведении судебной психолого-психиатрической экспертизы.
В экспертной работе психолог не только представляет данные, облегчающие решение диагностических вопросов, но и объективно устанавливает степень выраженности психического дефекта.