- •1. Особливості економічного розвитку: залишки «старого» економічного порядку.
- •2. Особливості економічного розвитку: британська і французька моделі промислового перевороту.
- •3. Особливості економічного розвитку: розвиток засобів транспорту і зв'язку.
- •4. Особливості економічного розвитку: технічний переворот та індустріалізація.
- •5. Особливості економічного розвитку: свобода торгівлі та протекціонізм.
- •6. Демографічні процеси в країнах Західної Європи хіх – початку хх ст.
- •7. Головні тенденції політичного розвитку: лібералізм.
- •8. Головні тенденції політичного розвитку: консерватизм.
- •9. Головні тенденції політичного розвитку: марксизм і соціал-демократія.
- •10. Головні тенденції політичного розвитку: анархізм.
- •11. Міжнародні відносини в Європі в 1815-1830
- •1820-22 – Найбільший р-ток Свящ. Союзу.
- •12. Міжнародні відносини в Європі в 30-40-х рр. Хіх ст.
- •13. Зміна в розстановці сил в Європі в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- •14. Колоніальні суперечки великих держав наприкінці хіх – початку хх ст.
- •15. Утворення ворогуючих блоків у Європі: Троїстий союз.
- •17. Початок Першої світової війни. Бойові дії на Східному і Західном фронтах у 1914-1915
- •18. Перебіг Першої світової війни у 1916 р.
- •19. Заключний етап Першої світової війни (1917-1918).
- •20. Завершення Першої світової війни. Комп’єнське перемир’я.
- •21. Завершення промислового перевороту та зміни в соц с-рі нас Великої Британії в першій пол– серХіх ст.
- •22. Соціальні конфлікти та політичні рухи у Великій Британії в 1815-30 рр. Парламентська реформа 1832 р.
- •23. Чартистський рух.
- •24. Зовнішня політика Великої Британії в п. П. – середині хіх ст.
- •25. Економічний розвиток та структура британського суспільства в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •26. Соціальні програми лібералів і консерваторів у Великій Британії в другій половині хіх ст.
1. Особливості економічного розвитку: залишки «старого» економічного порядку.
В кін. XVIII ст. «старий порядок» ще панував на Європейському континенті. Його ознаки: абсолютизм, станові привілеї, сеньоріальні права та цеховий устрій міського ремесла і торгівлі.
У XVIII ст. в Європі переважало велике дворянське землеволодіння. Деякі дворян за характером своєї діяльності перетворилися на підприємців-аграріїв. Вони здавали землю в оренду, займалися господарством, брали кредити під заставу землі для здійснення прибуткових операцій в торгівлі і промисловості.
Зміцненню прав власності на землю землевласників сприяли т.зв. огороджування. Вони вели до розподілу общинних угідь, сприяли прискоренню роз-ку підприємницьких господарств в селі. Широкий розмах огороджування набрало в Великобританії, де в XVIII ст. воно проводилося на основі законів.
В Європі у XVIII ст. широке поширення отримала система обробітку землі – трьохпілля. Основною галуззю с/г більшості краї Європи було рослинництво. Скотарство - розвинуто слабо, гол. перешкода розвитку - не достаток корму. В рослинництві перев. виробництво продовольчих культур - зернових.
Хоча економіка «старого порядку» мала переважно аграрний характер, проте важливим джерелом процвітання держав і збагачення окремих прошарків населення стали торгівля і промисловість. В 80-ті рр. на долю Європи припадало три четверті всієї світової торгівлі.
Розвиток св. торгівлі призвів до виникнення інфраструктури великого капіталізму, включаючи товарні і фондові біржі, страхові компанії, банки. Найбільшим центром ділової активності став Лондон.
Св. колоніальна і між нар. європейська торгівля стимулювали р-ток промисл. В XVIII ст. змінилася географія промисл. виробництва: старі торгово-ремісничі центри вздовж традиційних внутрішньо європейських шляхів таких як р. Рейн, узбережжя Північного моря, Півн. Італія, поступаються містам і місцевостям, розташованим вздовж Атлантичного узбережжя. В XVIII ст. більшість країн переживали піднесення мануфактурного виробн.
2. Особливості економічного розвитку: британська і французька моделі промислового перевороту.
Велика Британія відрізнялася від країн Європейського континенту за багатьма параметрами соціально-економічного розвитку. У Великобританії ще в XVIII ст. склалося зовсім інше, ніж у Франції, співвідношення попиту і пропозиції робочої сили, сировини, пального і готових виробів. Тут раніше почалася аграрна революція, склалися і більш високий попит на промислові вироби, задовольнити який не використовуючи механізацію, мішали відносні нестачі дерев'яного палива, заліза та робочих рук. Дерев'яне вугілля було основним видом сировини для традиційної металургії. ЇЇ виробництво було дуже не значне і перестала задовольняти потреби суспільства. Нестача ж робочої сили пояснювалася застосуванням методів, що потребували багато робочих рук. Тому розвиток традиційної промисловості, оснований на застосуванні ручної праці, уже в середині XVIII ст. досяг у Великобританії тих меж, за які неможна було вийти без технічного прориву. Отже, у Великобританії промислова революція з самого поч.. ознаменувалася широким застосуванням машин, всякого роду механізмів і нових джерел енергії – гідравлічних і парових машин.
У Франції промислова революція пройшла два етапи – застосування спочатку переважно працезатратних, а потім працезберігаючих методів. На першому етапі оживилися оброблювальні галузі промисловості, що використовували переважно ручну працю. Лише тоді їх поступовий розвиток наштовхнувся на не достаток сировини і напівфабрикатів, почався другий етап промислової революції , який характеризувався механізацією базових галузей промисловості.
Франція спеціалізувалася на випуску дорогих високоякісних виробів із застосуванням ручної праці на завершальних етапах виробництва, а Великобританія – на виробництві дешевої стандартної продукції.
Своєрідність промислового перевороту у Франції порівняно з Великобританією була в тому, що в франц промисловості тривалий час зберігалася своєрідна дворівнева «дуалістична» структура. Якщо у Великобр. промислова револ. послідовно вела до витіснення дрібних підприємств, що використовували ручну працю, великими, то у французької промисловості успішно розвивалися великі механізовані підприємства, які певною мірою заохочували існування дрібного промисл. сектора.