5. Порядок поточного і підсумкового контролю оцінювання знань студентів з курсу “Планування і контроль на підприємстві” Завдання та форми контролю знань студентів

Органічною складовою навчального процесу є контроль знань студентів. До основних завдань контролю знань належать:

• підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року, переорієнтація їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

• систематизація знань та активне їх засвоєння упродовж навчального року;

• недопущення розриву між завданнями, що виносяться для контролю і програмою дисципліни;

• відкритість контролю: ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з контрольними завданнями та всіма формами контрольних заходів і критеріями їх оцінювання;

• подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується складанням контрольних завдань та іспитів у письмовій формі із застосуванням 100-бальної шкали оцінювання;

• забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом й у часі;

• розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу.

Під час вивчення дисципліни “Планування і контроль діяльності підприємства” застосовується поточний і підсумковий контроль знань студентів. Останній здійснюється у формі іспиту. Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань.

Об’єктом оцінювання знань студентів є ступінь володіння теоретичними положеннями та практичними навичками щодо виконання планово-контрольної роботи на підприємстві в межах програми з дисципліни.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та запам’ятовування певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати інформацію, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання нагромаджених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Підсумкове (завершальне) оцінювання знань студентів з дисципліни “Планування і контроль на підприємстві” здійснюється, згідно з встановленим у КНЕУ порядком, за 100-бальною шкалою з урахуванням результатів поточного і підсумкового контролю. При цьому загальна 100-бальна шкала оцінювання знань розподіляється так:

- оцінювання поточної успішності: 0-50 балів;

- оцінювання результатів підсумкового іспиту: 0-60 балів.

І. Результати поточного контролю (з урахуванням систематичності і активності роботи та виконання модульних завдань) оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів.

Студентам, які беруть участь у позанавчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — може бути присуджено додатково до 10 балів за поточну успішність. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів.

З урахуванням цього, за бажанням студента, який бере участь у позанавчальній науковій діяльності, обсяг та потенціальна бальна оцінка його індивідуального завдання може бути зменшена викладачем відповідно до трудомісткості наукової роботи.

2. Модульні завдання

Модуль 1: контрольна робота за темами: теоретико-методологічні основи планування, планування виробництва і продажу продукції, оптимізація виробничої програми, оперативно-календарне планування, забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю, планування матеріально-технічного забезпечення виробництва. Максимальна оцінка 10 балів.

Модуль 2: контрольна робота за темами: планування персоналу і оплати праці, планування витрат і собівартості продукції, фінансове планування на підприємстві. Максимальна оцінка 10 балів.

Максимальна сумарна оцінка за виконання модульних завдань - 20 балів.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного заняття, виконавши комплексну контрольну роботу з усіх тем курсу і отримати максимум 15 балів за дане завдання.

Формою поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є модульні завдання, що виконуються в аудиторії під контролем викладача, а також індивідуальна аналітично-розрахункова робота за даними кейсу.

Перший модульний контроль для студентів заочної форми навчання проводиться у період начитування лекцій з курсу “Планування і контроль на підприємстві”, як правило на останній лекції, та виконує роль вихідного контролю. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни нормативного характеру за ключовими розділами курсу.

До складу завдань першого модульного контролю включаються (у різній кількості та співвідношенні) завдання на розкриття змісту основних понять і термінів дисципліни, завдання на розуміння основних принципів та методик планово-економічних розрахунків при плануванні виробництва і збуту продукції, ресурсного забезпечення виробництва тощо (теоретичні запитання та тестові завдання). Кількість завдань не більше 10.

Другий модульний контроль проводиться на практичному занятті з курсу “Планування і контроль діяльності підприємства”, під час екзаменаційної сесії грає роль вихідного контролю.

Об’єктом оцінювання знань студентів є рівень засвоєння програмного матеріалу у повному обсязі. До складу завдань другого модульного контролю (у різній кількості та співвідношенні) можуть включатися розрахункові завдання на вміння використовувати методи та інструментарій планування діяльності підприємства, розрахунково-ситуаційні завдання, оптимізаційно-планові розрахунки тощо (тестові завдання, графоаналітичні завдання, задачі). Кількість завдань не більше 10.

Для студентів вечірньої форми навчання модульні та індивідуальні аналітично-розрахункової роботи за даними кейсу виконуються на практичних заняттях.

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до екзаменаційної відомості.

Контроль знань у формі іспиту (максимальна оцінка 60 балів) (для заочної форми – 100 балів).

Підсумковий контроль з дисципліни “Планування і контроль на підприємстві” проводиться у формі іспиту. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентами програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, оцінка здатності творчо використовувати накопичені знання.

Екзаменаційний білет містить 6 завдань (для заочної форми – 10 завдань), кожне з яких оцінюється за шкалою від 0 до 10 балів залежно від рівня знань.

1. Теоретичне питання на виявлення знань понятійно-категоріального апарату дисципліни, розуміння основних принципів планування і контролю діяльності підприємства, змісту та логіки розрахунку планово-контрольних показників (для заочної форми – 3 теоретичних питання)

3. Завдання на розрахунок планово-контрольних показників (для заочної форми – 4 завдання).

4-5) Розрахунково-ситуаційні завдання з необхідністю прийняття оптимізаційних рішень.

6) Ситуаційне завдання на розроблення основних елементів стратегічного плану, системи заходів з його реалізації та показників для контролю на основі моделі збалансованих показників (BSC)

Приклад екзаменаційного білету міститься у розділі 5. Тривалість іспиту – 2 астрономічні години (120 хв.).

Результати іспиту оцінюються у діапазоні від 0 до 60 балів (включно). Згідно з чинною в КНЕУ системою оцінки екзаменаційних завдань, кожне завдання оцінюється за шкалою 10,8,6,0 балів.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Оцінка за 100-бальною шкалою^1	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
10	відмінний
8	добрий
6	задовільний
0	незадовільний

У разі, якщо відповіді студента оцінено менше ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів).

Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.

У випадку, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю знань не враховуються.

Загальна підсумкова оцінка знань з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю і за результати іспиту (якщо студент набрав 30 балів і більше).

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	зараховано	А
80-89	добре	зараховано	В
70-79			С
66-69	задовільно	зараховано	D
60-65			Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано — з можливістю повторного складання заліку	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано — з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

Оцінка за 4-бальною шкалою виставляється у заліково-екзаменаційну відомість поряд із загальною підсумковою оцінкою за 100-бальною шкалою, а також за системою ECTS.