5. Криптографічні заходи охорони державної таємниці

Криптографічні заходи охорони державної таємниці здійснюються в порядку, визначеному Президентом України.

6. Оперативні заходи охорони державної таємниці

Оперативні заходи охорони державної таємниці здійснюються в ході контррозвідувальної, розвідувальної та оперативно-розшукової діяльності органами Служби безпеки України та іншими державними органами, яким право здійснення такої діяльності надано законодавством. Перелік і порядок застосування оперативних заходів визначаються відповідним законодавством.

7. Контроль за забезпеченням охорони державної таємниці

Керівники підприємств, установ і організацій зобов’язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці.

Підприємства, установи й організації, що розміщують замовлення у підрядчиків, мають право контролювати стан охорони державних таємниць, які були передані підрядчикам у зв’язку з виконанням замовлення.

Державні органи, яким у рішенні Державного експерта з питань таємниць було надано право вирішувати питання про доступ до конкретної інформації, що становить державну таємницю, зобов’язані контролювати стан охорони державної таємниці на всіх підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють роботи або зберігають носії інформації, пов’язані з відповідною державною таємницею.

Органи Служби безпеки України мають право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, яким було видано дозвіл (ліцензію), передбачений статтею 19 Закону України «Про державну таємницю».

8. Відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю

Юридичній відповідальності підлягають посадові особи і громадяни, винні у:

• безпідставному засекречуванні інформації;

а) засекречуванні інформації, передбаченої частинами третьою і четвертою статті 6 Закону України «Про державну таємницю»;

б) наданні грифа таємності носіям таємної або конфіденційної інформації, яка не становить державної таємниці;

• порушенні вимог про відмову в наданні допуску до державної таємниці;

• порушенні обов’язків щодо збереження державної таємниці;

• розголошенні державної таємниці через засоби масової інформації;

• недотриманні обмежень щодо передачі державної таємниці іншій державі;

• незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці, - несуть відповідальність згідно з законодавством.

Охорона таємниць, що передаються засобами зв’язку - комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативних заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що становить таємницю і передаються засобами зв’язку.

Таємниця листування, телефонних розмов, телеграфних, а також інших повідомлень, що передаються засобами зв’язку, охороняється законом. Підприємства зв’язку всіх форм власності вживають організаційно-технічні заходи щодо захисту інформації згідно з чинним законодавством. Виймання і огляд поштової кореспонденції та документальних повідомлень, одержання необхідних довідок про них, здійснення контролю за технічними каналами зв’язку, в тому числі прослуховування телефонних розмов на підприємствах зв’язку всіх форм власності заборонено, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Підприємства й об’єднання зв’язку мають право вилучати у встановленому порядку заборонені до пересилання вкладання у поштові відправлення (зброя, отруйні, легкозаймисті речовини тощо) тільки у присутності відправника. Перелік таких відправлень складається Адміністрацією зв’язку України і затверджується Кабінетом Міністрів України.

У випадках виявлення розголошення (витоку, втрати матеріального носія тощо) конкретної конфіденційної інформації про фізичний захист - проводиться службове розслідування та вживаються заходи захисту від наслідків цього розголошення. Примірники акта службового розслідування надаються центральному органу виконавчої влади, що регулює фізичний захист, а також правоохоронним органам (на їх запит).

5. Охарактеризуйте пра­вове регулювання діяльності засобів масової інформації.