МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Н.Тюхтенко

Проректор з навчальної і науково-педагогічної роботи, професор

Програма державного екзамену з української мови з методикою її викладання

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

Напрям підготовки	Форма навчання
6.020303. Філологія (українська мова та література)*. Спеціалізація: документознавство 6.020303. Філологія (українська мова та література)*. Спеціалізація: редагування освітніх видань 6.020303. Філологія (українська, англійська мова та література)*.	Денна, заочна Денна, заочна Денна
6.020303. Філологія (українська мова та література)*.	Екстернатна

Схвалено науково-методичною радою

факультету філології та журналістики

протокол № 2 від 8.12.2011 р.

2011 – 2012 н. р.

Пояснювальна записка

Європейський процес, завдяки його особливим досягненням упродовж останніх років, стає більш відчутною та значущою реалією для України. Щоб відповідати вимогам сучасного світу, ми прагнемо зробити таку схему вищої освіти, яка була б зрозуміла всім. Проблема врегулювання розвитку вищої освіти в Україні у контексті Болонського процесу надзвичайно актуальна. Вона вимагає підготовки висококваліфікованих фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Випускний екзамен з української мови та методики її викладання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» є не тільки перевіркою теоретичних знань і практичних навичок з усіх лінгвістичних дисциплін, що вивчалися впродовж усіх років навчання в університеті, але й важливим завершальним етапом у підготовці фахівця для загальноосвітньої школи.

Це вимагає ґрунтовної підготовки майбутнього вчителя-словесника, зокрема глибоких знань із «Сучасної української літературної мови» та «Методики викладання української мови», умінь творчо застосовувати їх на практиці.

Екзамен повинен виявити, якою мірою майбутні вчителі опанували основні розділи науки про сучасну українську літературну мову, оволоділи культурою українського літературного мовлення, як глибоко усвідомили основні процеси і шляхи формування й розвитку української національної мови, її зв'язок з іншими мовами, засвоїли теоретичний матеріал спецкурсів.

У системі підготовки майбутнього вчителя-словесника важливе місце посідає "Методика викладання української мови», що визначає зміст, принципи, методи і прийоми навчання мови, шляхи й закономірності засвоєння школярами знань, формування умінь і навичок, що забезпечує формування комунікативної компетенції учнів, виховання високого рівня мовленнєвої культури.

Важливість курсів зумовлює винесення їх на державні екзамени, що є завершальним етапом у підготовці майбутнього вчителя-словесника, засобом перевірки його знань і виявлення рівня сформованості умінь і навичок та готовності до самостійної роботи в школі. На державних екзаменах студент-випускник має виявити знання, вміння та навички з лінгвістики та лінгводидактики.

Рекомендована програма складена з урахуванням вимог, що висуваються до студентів на випускному екзамені, з метою виявлення різнобічних і глибоких знань з циклу фахових дисциплін.

Питання екзаменаційних білетів орієнтовані на перевірку системи знань випускника та його уміння чітко будувати свою відповідь із використанням належної кількості фактів й аргументів, оперуванням відповідним ілюстративним матеріалом для доведення висловленого.

Випускник повинен засвідчити уміння застосовувати набуті знання на практиці, розкривати закономірності еволюції мовних одиниць і категорій з умінням виокремити етапи тих чи інших наукових парадигм. Актуальним постає завдання відповідності вимог державної атестації випускників вимогам сучасної школи.

МЕТА ПРОГРАМИ полягає у

• визначенні єдиних вимог до екзамену з української мови з методикою її викладання для випускників із спеціальності 6.010103 «ПМСО. Українська мова і література»;

• перевірці теоретичних знань і практичних умінь і навичок із сучасної української мови, найважливіших тем інших лінгвістичних курсів та методики навчання української мови;

• установленні основних зв'язків між українською мовою і літературою, методикою навчання української мови та іншими дисциплінами.

Програму складено на основі діючих предметних програм педагогічних інститутів («Сучасна українська літературна мова».-К.: РНМК, 1988 ; «Історична граматика української мови». -К., 1984; «Вступ до мовознавства». -К.: 1984; «Українська діалектологія». - К., 1988; Методика навчання української мови в середній загальноосвітній школі:Програма для студентів спеціальності 8.010103 «Українська мова та література» факультетів української філології педагогічних університетів та інститутів. – К.: Ленвіт, 2010»).

Профілюючим курсом усього лінгвістичного циклу є сучасна українська літературна мова. Тому на екзамені передусім слід виявити як теоретичні, так і практичні навички з даного предмета. Пи­тання з сучасної української літературної мови й аналіз фактичного мовного матеріалу є обов'язковим елементом екзамену.

КРИТЕРІЇ ТА НОРМИ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Основними критеріями оцінювання знань студентів є:

1. характер і якість самостійної підготовки студента до заняття;

2. ступінь усвідомлення навчального матеріалу, розуміння того, про що повідомляється;

3. повнота, правильність і точність відповіді;

4. уміння застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях;

5. мовленнєве оформлення відповіді, вміння донести інформацію до свідомості інших.

На заняттях з сучасної української літературної мови можуть бути виставлені дві оцінки: одна - за відповідь на теоретичне запитання, у тому числі й на таке, що виникло під час дискусії в аудиторії; друга - за виконання практичного завдання. До обов'язкових форм контролю за формуванням практичних умінь і навичок належать частковий і повний синтаксичний аналіз.

Обов'язковим є опрацювання додаткової літератури і використання її при висвітленні питання.

Оцінювання проводиться за семибальною шкалою у вигляді оцінок «5», «4,5», «4», «3,5», «3», «2», «1».

Оцінка. Характер відповіді, повідомлення

"1"— незадовільно

Студент епізодично відтворює теоретичний матеріал на рівні уривчастого переказування. Він в основному розуміє суть мовного явища, але не може цілісно і точно його переказати, сплутує мовні факти; не може застосувати набуті знання в елементарних стандартних ситуаціях; відповідь мовленнєво не відшліфована (допускає більше дев'яти мовленнєвих помилок).

"2 — незадовільно

Студент відтворює уривчастими реченнями окремі цілісні смислові фрагменти опрацьованого матеріалу, що становить 1/3 частину загального обсягу змісту певної теми; участь студента у діалозі обмежується однією чи двома елементарними репліками, що не враховують ситуації спілкування. Студент в основному не розуміє того, про що повідомляє, сплутує мовні факти, що спричиняє до грубих фактичних помилок; не може навести приклади; допускає 8 мовленнєвих неточностей.

"З " — задовільно

Студент може переказати приблизно половину матеріалу. Непослідовно і незв'язно відтворює зміст прочитаного; губиться при необхідності навести приклади, не завжди може дати відповідь на запитання, що конкретизує його висловлення. Виклад відзначається поверховістю, недостатньою осмисленістю і логічністю, бідністю словника, значною кількістю фактичних помилок.

Студент досить послідовно і логічно відтворює матеріал. Не завжди може обґрунтувати висловлені думки, неточно дає визначення окремих мовних фактів; відповідає на більшість запитань, що конкретизують відповідь; може навести окремі завчені приклади, проте не завжди точно; застосовує набуті знання лише у стандартних ситуаціях.

"3,5"- задовільно

Студент здатен досить зв'язно висловлюватися, добре відтворювати матеріал. Може дати визначення; застосовує набуті знання в стандартних ситуаціях, але ще неготовий виконувати навчальні роботи, що вимагають застосування трансформаційних умінь.

"4 — -добре

Студент може не лише логічно і повно викладати вивчене, але й виявляє елементарні вміння аналізувати, робити узагальнення, давати чіткі визначення, а в разі потреби переформульовувати їх; простежуються здібності змінювати логіку викладу повідомлення, аналізу власного і чужого висловлювання. Більшість теоретичних положень підтверджуються прикладами. Фактичні помилки відсутні.

"4,5" — добре

Студент добре володіє навчальним матеріалом, спроможний аналізувати, узагальнювати, переконструйовувати його. Визначення мовних явищ і понять бездоганні. Фактичні помилки у відповіді відсутні. Студент демонструє вміння не лише переказувати, а й аналізувати матеріал, даючи прочитаному власну оцінку, аргументуючи висловлені тези загальновідомими доказами.

"5"-відмінно

Студент повністю оволодів теоретичним матеріалом, логічно і послідовно викладає його, наводить самостійно приклади і коментує їх, спроможний простежити історію питання чи мовного явища, демонструє уміння застосувати набуті знання у нестандартних ситуаціях. При відповіді студент не допускає фактичних і мовленнєвих помилок. Відповідь студента виважена і науково обгрунтована, демонструє особистий внесок у вирішення поставленої проблеми, враховує наявні в лінгвістиці погляди й підходи, можливі альтернативи вирішення.