4.1 Визначення розмірів плати за забруднення грунтів

Таблиця 4.1.1.Основні забруднюючі речовини та їх гранично допустима концентрація в Грунтах

№ п/п	Назва забруднюючої речовини грунту	Вміст в грунті, мг/кг	Гранично доустима концентрація, мг/кг
1	Азот	270	130
2	Бор	50	0,23
3	Манган	620	1500
4	Кобальт	17	5
5	Мідь	110	3
6	Цинк	58	23
7	Стронцій-90	0,03	0,02

Оскільки забруднення грунтів становить значну небезпеку для агроекосистем і здоров'я людей, розміри плати мають компенсувати шкоду. Та головним чином потрібно не стягувати плату, а попереджати забруднення грунту, звідси покращувати екологічний стан ґрунтового покриву.

Для визначення плати за забрудненням грунтів необхідно знати до якого критерію екологічного стану належить даний грунт, для цього потрібно розрахувати сумарний показник хімічного забруднення грунту полютантами.

Сумарний показник хімічного забруднення грунту полютантами (Zс) розраховують як сума коефіцієнтів концентрацій окремих полютантів за формулою:

Zс = Кс₁ + Кс₂ + ... Ксn - (n - 1) , де

n- кількість полютантів, що аналізуються,

Кс- коефіцієнт концентрації одного забруднюючого компоненту, який дорівнює:

Кс = C / ГДК , де

С - масова частка полютанта у грунті, мг/кг;

ГДК - гранично допустима концентрація цього ж полютанту, мг/кг.

Кс_(N) = 270 / 130 = 2.08

Кс_(B) = 50 / 0.23 = 217.39

Кс_(Mn) = 620 / 1500 = 0.41

Кс_(Co) = 17 / 5 = 3.4

Кс_(Cu) = 110 / 3 = 36.6

Кс_(Zn) = 58 / 23 = 2.52

Кс_(Sr-90) = 03 / 0.02 = 1.5

Zс = 2.08 + 217.39 + 0.41 + 3.4 + 36.6 + 2.52 + 1.5 – (7 - 6) = 256.9

Критерії екологічного стану грунту за сумарним показником хімічного забруднення: (види екологічних ситуацій)

Zс < 16 - задовільна ситуація;

Zс = 16-32- відносно задовільна ситуація;

Zс = 32 - 128 - надзвичайна екологічна ситуація;

Zс > 128 - екологічне лихо.

Таблиця 4.1.2

Критерії екологічного стану грунту	Ставка плати за забруднення 1 м^2 грунту, грн.
Задовільна ситуація
Відносно задовільна ситуація	60.0
Надзвичайна екологічна ситуація	60.0
Екологічне лихо	600.00

Розмір плати за забруднення грунтів залежить від площі забруднення, класу небезпечності забрудників, ландшафтно-геохімічних умов, використання грунтів.

Розмір плати за забруднення грунтів П розраховують за формулою:

П == Ц_з * S * К₁ * К₂ * К₃ ,грн., де

Ц_з - ставка плати за забруднення їм грунту, гри. (визначається згідно з категорією забруднення грунтів за таблицею 4.1.2);

S - площа забруднених грунтів, м²;

К₁ - коефіцієнт, що враховує клас небезпечності забрудників (за таблицею 4.1.3);

К₂ - коефіцієнт, що залежить від ландшафтно-геохімічних умов (за таблицею 4.1.4);

К₃ - коефіцієнт, що враховує призначення чи використання грунтів ( за таблицею 4.1.5).

П = 600.00 * (894 * 10000) * 5.0 * 2.0 * 32.0 = 1716480000000 грн

Таблиця 4.1.3 Значення коефіцієнта К₁, що враховує клас небезпечності забруднюючих речовин.

Клас небезпечності	Забруднюючі речовини	Коефіцієнт К1
1	Аs, Сd, Нg, Se, Рb, Zn, F, бензпірен	10.0
2	В, Со, Ni, Мо, Сu, Sb, Сr	5.0
3	Ва, V, W, Мn, Cr	2.5

Таблиця 4.1.4 Значення коефіцієнта К₂, що враховує ландшафтно-геохімічні умови, в яких знаходяться забруднені грунти.

Елементарні природні ландшафти	Коефіціент К2
Елювіальний	2.0
Транселювіальний	4.0
Субаквальний	6.0

Таблиця 4.1.5 Значення коефіцієнта К₃, що враховує призначення чи використання грунтів.

Розміщення забруднених грунтів	Коефіцієнт, К3
За межами міста на відстані понад 3км і на значній віддалі від поверхневих вод	2.0
За межами міста на відстані понад 3км і поблизу поверхневих водойм	4.0
У межах території міста і віддалені від поверхневих водойм	8.0
У межах території міста і поблизу водойм	16.0
На с/г угіддях і віддалені ( більш як на 3км ) від поверхневих водойм	32.0
На с/г угіддях і поблизу поверхневих водойм	64.0
На рекреаційних територіях і віддалені ( більш як на 3 км ) від поверхневих водойм	128.0
На рекреаційних територіях і поблизу поверхневих водойм	256.0

Таблиця 4.1.6 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у грунтах.

Речовина	ГДК, мг/кг	Речовина	ГДК, мг/кг
Атразин	0.01	Мідь	3
Бензол, толуол	0.3	Нікель	4
Бензпірен	0.02	Нітрати	130
Бромофос	0.4	Поліхлорпропілен	0.5
Ванадій	150	Ртуть	2.1
Гексахлоран	1	Свинець	20
Гетерофос	0.005	Сірка	160
Кадмій	1	Сірководень	0.4
Карбофос	2	Фтор	10
Ліндан	1	Хлорамін	2
Кобальт	5	Хлорофос	0.5
Марганець	1500	Хром	0.05
Метафос	0.1	Цинк	23

Висновок: Провівши дослідження я визначила сумарний показник хімічного забруднення грунту полютантами, який становить 256,9. А також розрахувала розмір плати за забруднення грунтів яка в свою чергу становить 1716480000000 грн.

Розділ 5. ЗАЯВА ПРО ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ДІЯЛЬНОСТІ

Після проведення екологічного дослідження зразка нашого грунту було виявлено серйозну екологічну кризу. В загалом, це пов’язано з несприятливими для сільського господарства розташуванням, а саме – Донецька область. Ця область є дуже урбанізованою, у ній знаходиться велика кількість шахт по видобутку корисних копалин і велика кількість промислових підприємств. Ці підприємства викидають у довкілля величезну кількість шкідливих речовин, що дуже сильно відображається на стані навколишнього середовища і здоров’ї людей.

Грунти дослідженого сільськогосподарського угіддя знаходяться у стані екологічного лиха. Це пов’язано с тим, що такі речовини, як азот, бор, манган, кобальт, цинк, мідь і стронцій-90 і вміст деяких внесених пестицидів у багато разів перевищують норму. Разом с тим на досліджувану територію впливають ерозійні процеси, через що ділянка зазначається як територія з кризовим ступенем ураженості.

Для збереження ґрунтів від подальшого забруднення і деградації необхідно проводити комплекс організаційно-господарських, агрономічних, технічних, меліоративних, економічних і правових заходів щодо запобігання і усунення наслідків зазначених процесів.

Серед першочергових заходів, спрямованих на охорону земельних ресурсів, виділяють такі:

• боротьба з вітровою ерозією — проведення безвідвальної обробки ґрунту зі збереженням стерні на поверхні поля, борозенкові посіви культур, заліснення і закріплення пісків, створення куліс із високостеблових рослин і трав'яних смуг, лісосмуг — буферів снігозатримання;

• боротьба з водною ерозією - поглиблення ріллєвого шару, обробіток ґрунту впоперек на схилах, контурне розорювання, висівання зернових на парових полях та проведення інших заходів, які покращують проходження води в ґрунт та запобігають її стіканню при розтаванні снігу та випаданні дощів; у гірських районах - обладнання протиселевих споруд, заліснення, залуження схилів, регулювання випасання худоби, збереження гірських лісів;

• проведення меліорації - науково-обґрунтованої та екологічно безпечної системи заходів щодо поліпшення ґрунтових, гідрологічних і мікрокліматичних умов сільськогосподарського виробництва з метою підвищення родючості ґрунту та отримання високих і стійких урожаїв. До меліоративних заходів належать: зрошення і осушення земель; вентиляція ґрунтів, закріплення яру; ґрунто- і полезахисні лісонасадження; вапнування ґрунтів; внесення сидератів і органічних добрив та багато інших;

• рекультивація земель — комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності й господарської цінності порушених земель. Процес рекультивації складається з двох етапів. На першому етапі (гірсько-технічному) вирівнюють поверхню, засипають кар'єри та інше, здійснюють хімічну меліорацію ґрунту, насипають родючий шар ґрунту, проводять меліораційні і протиерозійні заходи. На другому (біологічному) етапі відновлюють родючість ґрунту. Зараз досить ефективною є рекультивація шляхом лісорозведення. Перед залісненням часто висівають багаторічні бобові трави. Виділяють такі напрямки рекультивації ушкоджених земель - сільськогосподарський, лісогосподарський, водногосподарський, рекреаційний, санітарно- гігієнічний та будівельний.

Літературні джерела

1. Агроекологія: Навч. Посібник / О.Ф. Смаглій, А.Т. Кардашов, П.В. Литвак та ін.. – К.: Вища освіта, 2006. – 671 с.

2. Географія України : Пробний підруч. Для 8-9 кл. серед. шк. – К: Зодіак-ЕКО, 1997. – 432с.

3. Енциклопедія географії Українив трьох томах/ Є.В. Качалоеський, Олефіренко В.І., Ю.С. Шемшученко - К: Вища освіта, 1983

4. Інтернет

5. Новосад А.Я. Геология и гидрогеология. – К.: Выща школа, -1988 – 216 с.

6. Основи ґрунтознавства та геології: Навчальний посібник/ Євпак І.В., Наумовська О.І.-К.:Аграрна освіта,2009.-158с.

7. Природоохоронні території УРСР/Є.В. Качалоеський, К.М. Ситник, Ю.С. Шемшученко - К: «Урожай», 1983

8. Субін В.С., Олефіренко В.І. Інтегрований захист рослин: Підручник. – К.: Вища освіта, 200 – 336 с.

9. Українській Радянській Енциклопедичний Словник: В 3-х т./Редкол. А.В. Кудрицький (відпр. ред.) та ін. – 2-ге вид. – К.: Голов. Ред.. УРЕ, 1986

63