7. Структура, інститути та функції громадянського суспільства.

Громадянське суспільство має таку саму структуру, як і суспільство в цілому. її складають багатоманітні суспільні відносини — економічні, соціальні, політичні, соціокультурні тощо та їх суб´єкти, за винятком держави.

Інститутами громадянського суспільства є:

-добровільні громадські організації і громадські рухи, а також політичні партії на перших стадіях свого формування, поки вони ще не задіяні в механізмах здійснення влади;

-незалежні засоби масової інформації, які обслуговують громадські потреби та інтереси, формулюють і оприлюднюють громадську думку; громадська думка як соціальний інститут;

-у певному аспекті – вибори та референдуми, коли вони служать засобом формування і виявлення громадської думки та захисту групових інтересів;

-залежні від громадськости елементи судової і правоохоронної системи (як-то суди присяжних, народні міліцейські загони тощо);

-на Заході є тенденція зараховувати до інститутів громадянського суспільства також розподільчо-реґулятивні інститути сучасної держави загального добробуту.

Приклади інституцій громадянського суспільства

• недержавна організація (англ. NGO)

• приватна добровільна організація (англ. PVO)

• народна організація

• громада

• Посередницька організація волонтерів та позабюджетні

• громадська фундація

• клуби місцевих громад

• профспілка

• об'єднання громадян за культурною, статевою і релігійною ознаками

• харитативна організація

• соціальні або спортивні клуби

• кооператив

• природоохоронна організація

• професійна асоціація

• академія

• приватний бізнес

• правничі інституції

• організації споживачів

• засоби масової інформації

• добровільна дружина

• релігійні організації

• клуби за інтересами

Антоніна Колодій виділяє зазначає, що громадянське суспільство характеризується виконанням наступних функцій:

• 1) самоорганізованого громадянського механізму для виконання суспільних справ;

• 2) противаги владним структурам, головного заборола проти можливих спроб узурпації влади;

• 3) засобу соціалізації, що зменшує відчуженість індивідів та орієнтує їх на «суспільно корисні справи»;

• 4) сприятливого суспільного середовища для поширення громадянської політичної культури і через неї — для зміцнення демократичного ладу, надання процесові демократизації незворотного характеру.

8. Передумови формування та чинники, що визначають стан та рівні громадянського суспільства.

Стан громадянського суспільства визначається взаємодією багатьох чинників. Важливими серед них являються такі:

• 1. забезпечення свободи особи та особистої ініціативи;

• 2. відповідальність за наслідки власної дії;

• 3. здатність індивідів до громадського співробітництва заради індивідуальної і спільної вигоди та громадянського миру.

Щедрова й Одинцова зосереджують увагу на різних рівнях сформованості громадянського суспільства. Вони виділяють такі рівні:

• 1. абсолютне громадянське суспільство — як вища ціль і ступінь суспільного розвитку;

• 2. відносне громадянське суспільство — як потенційно можливе в рамках існуючого рівня розвитку виробничих сил, як ідеальна модель, де є умови для задоволення певної системи потреб і специфічних історичних інтересів населення;

• 3. реальне громадянське суспільство — як конкретно-історична форма його існування в одній окремо визначеній країні.