- •1. Загальні питання вікової та педагогічної психології, їх практичне значення.
- •2. Організаційні форми виховної роботи.
- •2. Основні напрями виховання, їх значення у формуванні особистості дитини.
- •2. Розвиток шкільництва та педагогічної думки в Україні.
- •1. Психологія раннього дитинства (1 - 3 роки). Криза 3-х років та шляхи її подолання.
- •2. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Оцінка і її параметри.
- •2. Перші вищі навчальні заклади в Україні.
- •1. Психологічна характеристика дошкільного віку. Криза 7-ми років і шляхи її подолання.
- •2. Методи і засоби навчання, особливості їх використання у роботі викладача хореографії.
- •1. Психологічні особливості молодших школярів.
- •2. Урок як основна форма організації навчання.
- •2. Поняття про самовиховання та перевиховання.
- •2. Форми організації навчання.
- •2. Психологічні особливості юнацького віку.
- •2. Психологічні особливості обдарованих дітей.
- •2. Система освіти України. Основні документи про освіту.
- •1. Основні якості особистості вчителя.
- •2.Предмет педагогіки, основні педагогічні категорії.
- •1. Девіантна поведінка, способи її профілактики.
- •2. Система педагогічних наук і зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •1. Формування особистості в молодшому шкільному віці.
- •2.Виховна робота сім‘ї та громадськості для всебічного розвитку дитини.
- •1. Розвиток особистості в підлітковому віці.
- •2. Колектив, його формування та шляхи згуртування.
- •2. Педагогічне спілкування.
- •1. Розвиток особистості в юнацькому віці.
- •2. Педагогічна майстерність.
- •1. Психологія важкої дитини.
- •2.Стилі педагогічного керівництва.
1. Основні якості особистості вчителя.
Специфіка педагогічної діяльності ставить перед учителем ряд вимог до особистості педагога, які в педагогічній науці визначаються як професійно значимі особистісні якості. Останні характеризують інтелектуальну й емоційно-вольову сторони особистості, суттєво впливають на результат професійно-педагогічної діяльності і визначають індивідуальний стиль педагога. Правомірним є виділення домінантних, периферійних, негативних і професійно недопустимих якостей.
Домінантними вважають якості, відсутність кожної з яких унеможливлює ефективне здійснення педагогічної діяльності; периферійними - якості, які не здійснюють вирішального впливу на ефективність педагогічної праці, проте сприяють її успішності; негативними - якості, що призводять до зниження ефективності педагогічної діяльності, а професійно недопустимими - ті, що ведуть до професійної непридатності вчителя. Розглянемо склад цих груп особистісних якостей детальніше.
Домінантні якості:
1. Гуманність - любов до дітей, вміння поважати їхню людську гідність, потреба і здатність надавати кваліфіковану педагогічну допомогу в їхньому особистісному розвитку.
2. Громадянська відповідальність, соціальна активність.
3. Справжня інтелігентність (від лат. inteligens - знаючий, розуміючий, розумний) - високий рівень розвитку інтелекту, освіченість у галузі предмета викладання, ерудиція, висока культура поведінки.
4. Правдивість, справедливість, порядність, чесність, гідність, працьовитість, самовідданість.
5. Інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, готовність до створення нових цінностей і прийняття творчих рішень.
6. Любов до предмета, який викладається, потреба в знаннях, у систематичній самоосвіті.
7. Здатність до міжособового спілкування, ведення діалогу, переговорів; наявність педагогічного такту, що визначає стиль поведінки учителя, спричиняє упевненість учнів у доброзичливості вчителя, його чуйності, доброті, толерантності.
Периферійні якості:
1. Привітність.
2. Почуття гумору.
3. Артистизм.
4. Мудрість (наявність життєвого досвіду).
5. Зовнішня привабливість.
Сукупність якостей учителя створює його авторитет. Авторитет педагога, як і авторитет представника будь-якої іншої професії, здобувається наполегливою працею. Якщо в межах інших професій звично звучить вислів "визнаний у своїй галузі авторитет", то у педагога може бути лише авторитет особистості.
Негативні якості:
1. Байдужість до вихованців.
2. Упередженість - виділення із середовища учнів "любимчиків" і "осоружних", прилюдне вираження симпатій і антипатій стосовно вихованців.
3. Зарозумілість - педагогічно недоцільне підкреслення власної вищості над учнем.
4. Мстивість - властивість особистості, яка проявляється у намаганні зводити особисті рахунки з учнем.
5. Неврівноваженість - невміння контролювати свої тимчасові психічні стани, настрій.
6. Байдужість до предмета, який викладається.
7. Розсіяність - забутливість, незібраність.
Професійні протипоказання:
1. Наявність шкідливих звичок, соціально небезпечних для суспільства (алкоголізм, наркоманія тощо).
2. Моральна неохайність.
3. Рукоприкладство.
4. Грубість.
5. Некомпетентність у питаннях викладання і виховання.
6. Обмеженість світогляду.
7. Безпринципність.
8. Безвідповідальність.