15) Етнополітична концепція австромарксизму.

16) Поняття нації та етапи націогенези в австромарксизмі.

Бауер не спорить з тим, що германські племена були попередниками німецької нації. Але це етнополітичне посилання є недостатнім для того, щоб з’явилася німецька національна єдність. Необх. Новий зв’язок, нова соц..-істор. тенденція, яка протист. Процес біологічн. і культурно-мовної диференціації германських племен. Таким зв’язком є нова культурна спільність. Саме у середньовіччі, у цей період диференціації, виник. єдина німецька нація. «Нація ні в якому іншому вигляді не існувала ,як в якості рицарської культурної спільностіі». Але зв’язуючим моментом тут є не узагальнююча культура, яку наслідували від першопочаткових народів, а та культурна спільність, яка знову виникла. З Бауерівською людською історією стрижнем духовного єднання німців є мова. Одна з відмінних рис бауерівської концепції етногенези – принципова позиція – акцент на тому, що нації класового суспільства – утворення виключно пануючих класів. Національний характер створ. однорідн. культурн. вплив, був характером 1 нац. Класу, тоді як національна культура є культура пануючих класів.

Інтерпретація культурної історії німців – в ранг універсального постулату теорії нації. У відповідності з ним, культ. всіх типів суспільства заснов. на прив. власності, відрізняє радикальна класова диференціація, а націями в них є представники лише малої частини суспільства – економічно і політично володарюючи класових груп.

Нація існує в силу спільності культури, але ця культура охоплює лише пануючий клас, широкі маси, працею яких цей клас харчується, знаходяться поза цією спільністю. Прцес націогенезу заклечається в тому, що завдяки розвитку товарного виробництва і грошового обіходу княжа влада перетворюється в державну владу, отримує можливість із пролетарів створити інститут найманого війська і створ. клас людей, які прод.розумову силу за грошову винагороду, тобто сформув. Бюрократію. (етап виникнення буржуазних націй). Особливість культурного капіталістичного устрою – це культура праці. Розвиток товарного виробництва – тенденція до створення єдиної мови. Найбільший вплив реформації у створенні німецької нації – робота нового суб. Політ. Культ. знач. Процес створення партій.

Головне досягнення капіталізму 19 ст. – демократичне політичне перетворення суспільства – один з основних фактів культурного процесу, що обумовив ріст тих, хто почав входити в коло членів нації. Вся система капіталістичного суспільства функціонувала лише в інтересах буржуазії. Максимальний розвиток нації як культурної спільності не в інтересах капіталізму, бо кожна частина духовної культури стає в руках робочого класу тією силою, зброєю, яка з часом знищує панування буржуазії.

Висновки:

Нація – з 1 боку – природна спільність, з іншого – культурна спільність

Нація – особливий тип національного характеру

Нац.. характер представляє собою особливості в напр.. волі, які суспільство набуває під впливом 2 факторів, за допомогою яких причини – спільність крові та культурні цінності об’єднують людей у спільність національної долі.

Всі члени нації продукти однієї сили.

Нація – вся сукупність людей, пов’язана в спільність характеру на грунті спільності долі.