Театр та кіно

• Хрукалова Зінаїда Семенівна (25 червня 1907, с. Новий Єгорлик, нині Ростовської області Росії — 10 березня 1994, Дніпропетровськ) — українська драматична акторка. Народна артистка УРСР (1951). Закінчила Музично-драматичний інститут імені Миколи Лисенка в Києві (1929). Працювала в Київському театрі імені Івана Франка (1929—1932), Одеській драмі ім. Революції (1932—1933) і в Дніпропетровському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка.

Головні ролі: Анна («Украдене щастя» Івана Франка), Маруся («Маруся Богуславка» Михайла Старицького), Марія Тюдор (в однойменній драмі Віктора Гюґо), Донна Анна («Камінний господар» Лесі Українки), Леді Мільфорд («Підступ і кохання» Й.-Ф. Шіллера), Комісар («Оптимістична трагедія» В. Вишневського) та ін.

• Мельников Жан Олександрович - Мельников Жан Олександрович — український актор. Народний артист України (1977). Народ. 27 липня 1936 р. в Дніпропетровську. Працює у Дніпропетровському академічному театрі російської драми ім. М.Горького. (рос. Днепропетровский академический театр русской драмы им. М. Горького). Знявся у кінокартинах: «Весна на Зарічній вулиці» (1956), «Педагогічна поема» (1958), «Далеко від Батьківщини» (1960, Курт), у телефільмах: «Дід Мороз» (1993), «Злочин з багатьма невідомими» (1993, .7 с, отець Нестор).

• Мельник Михайло Васильович - Мельник Михайло Васильович (*1957) — театральний режисер, актор, сценарист, музредактор. Михайло Мельник народився 1957 року в Сумській області. 1982-го року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. 1982—1989 — актор Дніпропетровського українського театру ім. Т. Г. Шевченка. Михайло Мельник у Дніпропетровську створив театр «Крик» 1989 року. Осідок www.krik-theatre.dp.ua відзначає, що це єдиний випадок, коли в театрі режисер є актором, сценаристом, музредактором та костюмером. Його вистави набувають широкого розголосу в будь-якій точці країни, хоча театр не можна назвати рухомим. Попри свою компактність — на гастролі «Крик» виривається рідко. Він став культовою особою для дніпропетровської молоді — на його вистави студенти ходять по 10-20 разів і вважають за честь потиснути йому руку. За роки існування театру Мельник здійснив такі постановки: «Гайдамаки» — за поемою Тараса Шевченка, «Кара» — за повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба», «Лоліта» — за романом Володимира Набокова, «Парфумер» — за романом Патріка Зюскінда, «Ворота до раю» — за повістю Єжи Анджиєвського, «Mollis» — за повістю Федора Достоєвського , «Гріх» — за мотивами творів Михайла Коцюбинського (сучасна версія), «Табу» — за мотивами повісті «Крейцерова соната» Льва Толстого (сучасна версія), «Сонце в очах твоїх…» — музична вистава-контакт.

Михайло Мельник здобув такі титули:

Лауреат І премії І всеукраїнського конкурсу ім. Т. Г. Шевченка.

Лауреат вищої театральної нагороди Придніпров'я «Січе славна».

Лауреат міжнародної премії ім. Л. Курбаса.

Народний артист України (2005).

Нагороджений орденом Святого Володимира ІІІ ступеня.

Лауреат міжнародного рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна» (2001).

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2007).

• Лія Ахеджакова (н. 9 липня 1938) — актриса театру і кіно. Заслужену на артистку РРФСР (1970), Народну артистку Росії (1994).

Відзнаки і нагороди:

• заслужена артистка РРФСР (1970)

• призи міжнародних кінофестивалів у Варне і Локарно Державна премія РРФСР імені братів Васильевих (1979), за виконання ролі секретарки Верочки у фільмі «Службовий роман» (1977)

• премія «Ніка» (1991) — «Краща жіноча роль другого плану» у фільмі «Небеса обітовані» (1991)

• народна артистка Російської Федерації (1994)

• премія «Ніка» 2007 — «Краща жіноча роль другого плану» у фільмі «Змальовує жертву»

• Родіо́н Рафаі́лович Нахапе́тов (21 січня 1944, Пятихатки, Дніпропетровської області) — радянський, американський, російський актор, режисер і сценарист. Народний артист РРФСР (1985).

Державні винагороди і звання:

• 1985 — Лауреат Державної премії СРСР — за роль у фільмі «Торпедоносці»

• 1985 — Народний артист РРФСР.