71. Охарактеризуйте стадію порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стадія порушення справи про адміністративне правопорушення укладається в складанні протоколу уповноваженим на те особою або представником громадської організації. До них ставляться посадові особи виконавчих органів сільських, селищних рад, органів внутрішніх справ, органів транспорту, суспільні інспектори охорони природи й ін. Перелік осіб, які мають право становити протоколи про адміністративні правопорушення, наведений у ст. 255 КУпАП.

Наявність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про те, що є підстави для порушення справи, причому протокол повинен бути складений уповноваженою особою з дотриманням певним, установленим законом форми. У противному випадку справа про адміністративне правопорушення не може бути почато.

У протоколі повинні вказуватися: дата й місце його складання; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, що составили протокол; відомості про особистість порушника; місце, час здійснення й суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для дозволу справи.

Протокол підписується особою, його що склала, і особою, що зробила адміністративне правопорушення. При наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний і цими особами.

У випадку відмови особи, що совершили правопорушення, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, що зробила правопорушення, вправі представити прикладені до протоколу пояснення й зауваження по втримуванню протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

У деяких випадках, прямо передбачених законом, протокол про адміністративне правопорушення не складається. Ці випадки вичерпно визначені в ст. 258 КУпАП. Але якщо правопорушник заперечує стягнення, що накладається на нього, то протокол про адміністративне правопорушення складається.

Перша стадія провадження по справах про адміністративні правопорушення закінчується з моменту напрямку протоколу органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. До нього повинні додаватися й всі інші матеріали про правопорушення (пояснення свідків, протокол вилучення речей і т.п.).

72. Охарактеризуйте стадію адміністративного розслідування у справі про адміністративне правопорушення.

Основною метою стадії розслідування справи - встановлення обставин проступку та їх кваліфікація.

Стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення й винесення в справі постанови полягає в тому, що компетентний орган (посадова особа) проводить остаточне розслідування в справі й дає правову оцінку діям особи, що позначено в протоколі як правопорушник.

Одержавши матеріали справи, компетентний орган (посадова особа) готовить його до розгляду. При цьому він вирішує: чи ставиться до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складені протокол і інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщені особи, що беруть участь у розгляді справи, про час і місце його розгляду; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, приваблюваного до адміністративної відповідальності, що потерпели, їхніх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, як правило, по місцю його здійснення. При розгляді Справи орган (посадова особа) з'ясовує: чи було зроблено адміністративне правопорушення; чи винне дана особа в його здійсненні; чи підлягає воно адміністративної відповідальності; чи є обставини, що зм'якшують або обтяжують відповідальність; чи заподіяна майновий збиток; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд товариського суду, комісії з боротьби з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі, організації або їхніх структурних підрозділах, громадській організації, трудового колективу, а також з'ясовує інші обставини, що мають значення для правильного дозволу справи.

За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк від дня одержання органом (посадовою особою), правочинним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення й інших матеріалів справи. Скорочені строки розгляду справи - одні доба, трьох-, п'яти- і семиденний строк - установлені законодавством про адміністративні правопорушення для деяких видів правопорушень.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову в справі. Постанова виконавчого органа селищної, сільської ради в справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Утримування постанови і його форма врегульовані в ст. 283 КУпАП. Воно повинне містити: найменування органа (посадової особи), вынесшего постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, у відношенні якого розглядається справа; виклад обставин, установлених при розгляді справи; вказівка на нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення.

Якщо при рішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення адміністративними комісіями, виконавчими органами селищних, сільських рад, районними (міськими) судами (суддями) одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнового збитку, то в постанові в справі вказуються розмір збитку, що підлягає стягненню, порядок і строк його відшкодування.

Постанова в справі повинне містити рішення питання про вилучені речі й документи (якщо таке вилучення проводилася), а також вказівка про порядок і строк його оскарження.

Постанова колегіального органа приймається простою більшістю голосів членів колегіального органа, присутніх на засіданні, підписується головуючим на засіданні й секретарем цього органа.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення посадові особи, крім КУпАП і інших нормативних актів загального характеру, керуються також положенням про органи, представниками яких вони є (наприклад, Положенням про адміністративні комісії й ін.). Своє рішення вони оформляють шляхом винесення постанови або роблять запис про мерю стягнення на протоколі про адміністративне правопорушення. Таке право надане, наприклад, начальникові райвідділу міліції або його заступникові.

Після розгляду справи орган (посадова особа) виносить у відповідності зі ст. 284 КУпАП одне з наступних постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування мер впливу, передбачених ст. 241 КУпАП; 3) про припинення справи.

Постанова про припинення справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд товариського суду, комісії з боротьби з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі, організації або їхніх структурних підрозділах, громадській організації або трудовому колективі або передачі їхньому прокуророві, органу досудебного слідства, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП.

Якщо ж була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, то воно оголошується негайно по закінченні розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, у відношенні якого воно винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. У випадку, якщо вона висилається, про це робиться відповідна оцінка в справі.

Оголошенням постанови в справі про адміністративне правопорушення закінчується стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення в деяких випадках обов'язково доводить до відомості громадськості. Ці випадки передбачені в ст. 286 КУпАП.