9.Яким чином можна застосувати ці принципи на практиці?

Практично всі сучасні науки побудовані за системним принципом. Важливим аспектом системного підходу є вироблення нового принципу його використання — створення нового, єдиного і більш оптимального підходу до пізнання, для застосування його до будь-якого пізнаваного матеріалу, з гарантованою метою отримати найбільш повне і цілісне уявлення про цей матеріал.

10.Що виникає при взаємодії функцій системи ?

Ця процедура має особливу значущість, оскільки в реальних процесах кожен компонент володіє не тільки корисними властивостями, що забезпечують досягнення цілей системи в цілому, але і негативними рисами, що заважають. Тому необхідно при дослідженні і створенні систем вичленяти корисні, доцільні дії компонентів (тобто їх функції) серед множини інших дій. Для цього так само, як і в пункті 4 дані переліки системних процедур, слід відокремити проголошувані або показні функції компонентів від реально виконуваних. Принципово важливим є гармонійне, несуперечливе поєднання функцій різних компонентів. Саме несуперечність, узгодженість функцій відрізняє гармонійну систему від хаотичного набору предметів і процесів. При цьому самі функції повинні бути якісно різними, що дозволить їм, доповнюючи одна одну забезпечувати реалізацію достатньо широкого спектру дій, який і є роллю системи в цілому. Разом з тим, в будь-якій реальній системі функції компонентів узгоджені не повністю, між ними є суперечності, які нерідко знижують ефективність ролі системи в цілому. Тому пізнання функцій компонентів повинне здійснюватися не окремо, а в єдності, у взаємодії, у виявленні суперечностей між ними, ступені їх узгодженості. Ця проблема особливо актуальна для підрозділів, цехів крупних підприємств, чиї функції часто багато в чому “незістиковані”, недостатньо підпорядковані загальному задуму.

11.Яким повинен бути ступінь централізації для ефективного функціонування системи ?

В системах, що не мають стійких механізмів регулювання, наявність того чи

іншого рівня централізації є необхідністю, і це пов'язане з оптимальним

співвідношенням керуючих дій, які стримуються «згори» певним елементом з діями,

що продукуються цим елементом самостійно. Загальне правило є наступне: ступінь

централізації повинен бути мінімальним, що забезпечить досягнення остаточної мети

12.У чому полягає зміст принципу генеральної мети?

Залежно від концепції підприємства встановлюється генераль­на мета, місія організації — суто економічна або соціально-економічного характеру.

Для досягнення генеральної мети потрібно довести її зміст до кожного рівня системи управління та виконавця на підприємстві, визначити внесок кожного з працівників у стратегічний успіх підприємства взагалі. Це можна забезпечити за допомогою деком­позиції цілей та завдань, тобто побудовою «дерева цілей», де встановлюються конкретні, кількісно визначені завдання, які покладено в основу конкретних видів робіт.

13.Поясніть, які особливості основних груп визначень поняття «система»?

Першу групу утворюють визначення, які не виділяють поняття цілісності системи, як наприклад, наступне: «Система — це множина об'єктів разом з відношеннями між об'єктами та між їх атрибутами (властивостями)». Історія визначень такого типу зрозуміла і походить від природничих наук, в яких дослідник йшов шляхом від простого до складного — поділяв систему на елементи, розглядав властивості окремих частин і способи їх взаємодії, отримуючи таким чином

уявлення про систему як про сукупність взаємопов'язаних елементів.

Інша група визначень включає цілісність як важливу властивість системи. Дійсно, якщо в результаті детального вивчення системи знайдена властивість; яку не можна поставити у відповідність ні

одному з її елементів, то визначення першої групи виявляється не дійсним, і потрібно «довизначати» систему, в цьому сенсі система — це комплекс взаємопов'язаних елементів, що утворюють цілісність.

14.Яким чином система може бути пов'язаною з середовищем?

Система утворює особливу

єдність з середовищем та є елементом «надсистеми». У свою чергу й елементи

системи можна розглядати як системи, якщо визначити інший критерій

декомпозиції. Виходячи з визначень цієї групи систему в будемо розглядати у

вигляді кортежу 5 = <М,Х5,Х ¶,р>, де М — множина елементів системи, Х5 —

множина зв'язків між елементами системи, Х<з — множина зв'язків між елементами

системи та зовнішнім середовищем, Р — множина нових (системних) функцій,

властивостей, призначень.

15.Що відображає мета системи ?

Мета — це одна з найскладніших та разом з тим найдавніших категорій. Вона

тією чи іншою мірою присутня у свідомості людини, яка здійснює довільний вид

діяльності, і переносить ся ним на багато природних та штучних систем. Пізнання

мети допомагає зрозуміти сутність систем, що досліджуються, і власне тому інтерес

до змісту цього поняття безперервно зростає. Мета відображає призначення

системи, яке не є детерміністично фіксованим, воно може розвиватися в часі і не

обов'язково єдиним чином. Призначення — це біхевіорістичне поняття, і в

соціальних системах поведінка людей є потужною силою, яка не завжди є достатньо

зрозумілою, але яка виявляється такою, що значною мірою формує наш світогляд.

Існує певний різновид принципу невизначеності при спробі визначити систему,

вивчаючи деякі прояви, що ототожнюють ся з системою. Тому ми вимушені

модифікувати наші визначення в залежності від того, як дослідження стають все

більш конкретними.

16.Як поділяються цілі з точки зору часу?

в часовому аспекті

поділяються на тактичні цілі (objectives), макроцілі (goals), та ідеали.

Тактичні цілі — це бажані результати, досягнення яких відбувається за

визначений і порівняно короткий період часу. Макроцілі досягаються за довший час

і вимагають для цього досягнення хоча б однієї тактичної цілі. Ідеали - це такі цілі,

які ніколи не досягаються, але до яких система постійно наближається, реалізуючі

деякі тактичні та макроцілі.