- •1.Політика прискореної індустріалізації в срср.
- •2. Перші п’ятирічні плани та їх результати.
- •3. Результати форсованої індустріалізації для срср.
- •4. Суцільна колективізація сільського господарства в срср: причина проведення та наслідки. «Ліквідація куркульства як класу».
- •5. Голодомори 30х рр. 20 ст. В срср.
- •6. Остаточне оформлення сталінського тоталітарного режиму в Радянському Союзі. Масові репресії 1937-38 рр.
- •7. Сутність авторитаризму та тоталітаризму.
- •8. Китай (1920-30рр.)
- •11. Латинська Америка (1920-30рр.)
- •12. Близькосхідна проблема.
- •13. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення війни.
- •14. Основні ідеї та напрямки у розвитку мистецтва 1930х рр. 20 ст.
- •15. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах.
- •16. Вплив світової економічної кризи та загостреня міжнародної напруженості в умовах 1930-х років хх ст..
- •17. Відмова Німеччини від дотримування Версальського договору і підготовка до Другої світової війни.
- •19. Способи створення системи колективної безпеки напередодні Другої світової війни.
- •20.Мюнхенська конференція та її наслідки.
- •22. Крах політики умиротворення. Провал англо-франко-радянських переговорів (літо 1939 року).
- •23. Пакт Молотова-Ріббентропа.
- •25. Характеристика основних театрів воєнних дій у Європі в 1939-1940-х роках.
- •27. Початок та головні битви ввв Радянського союзу проти Німеччини та ъъ союзників.
- •28. Битва за Москву. Смоленська битва. Битва за Ленінград
- •30. Сталінградська битва та її історичне значення.
- •31.Битва за Дніпро (1943р.). Основні наступальні операції радянських військових у 1944р.На території срср.
- •32.Бойові дії у Південно- Східній Азії під час Другої світової війни.
- •33.Бойові дії у Західній Європі(1939-40рр.).
- •34.Бойові дії у Західній Європі(1941-45рр.).
- •35.Бойові дії на Тихому океані (1942-43рр.).
- •36.Бойові дії у Північній Африці(1942-43рр.).
- •37.Відкриття Другого фронту в Європі.
- •39. Голокост.
- •40.Рух Опору в окупованих країнах Європи в роки Другої світової війни,його політична орієнтація та форми боротьби.
- •41.Капітуляція Німеччини та її союзників.
- •42.Тегеранська конференція,її рішення та значення.
- •44.Ялтинська конференція. Потсдамська (берлінська) конференція.
- •45. Створення оон.
- •46. Вашингтонська конференція (1921-1922рр) та її історичне значення.
- •47. Велика Британія у 1900-1920рр.
- •48. Особливості економічних і політичних процесів у країнах Латинської Америки в першій половині 20 ст.
- •50. Порівняльна характеристика політики « воєнного комунізму» і неПу.
- •51. Бухарестський мир (7 травня 1918р.) та його умови.
- •52. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи договорів, її сильні та слабкі сторони.
- •53. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн світу та протистояння демократії тоталітаризму.
- •54. Режим «санації» в Польщі в 1920-1930-х рр.. ХХст.
- •55. Генуезька конференція 1922 р. Та підписання Рапалльської угоди.
- •56. « Новий курс» ф. Рузвельта та його історичне значення.
- •57. Особливості модернізаційних процесів у Японії.
- •58. Рішення Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій.
- •59. Америка за президента г. Гувера.
- •60. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Нові цінності європейців і американців у 1900-1920 рр.
- •61.Проблема Квебеку в Канаді.Конституційна реформа 1982 в Канаді.
- •62.Соціально-економічний розвиток Канади у 1980-1990рр.Зовнішня політика у другій пол. 20-початку 21ст.
- •63.Внутрішньополітичний розвиток Німеччини у друній половині 20- нв початку 21ст.
- •64.Зовнішньополітичний розвиток Німеччини у друній половині 20 століття..
- •65.Внутрішнє становище Великої Британії у другій половині 20-початку 21 століття.
- •66.Зовнішня політика Великої Британії у другій пол.20 поч.21 ст.
- •67.Франція(1945—поч.21 ст.)внутрішня політика.
- •68. Франція(1945—поч.21 ст.)зовнішня політика.
- •69.Італія(1945роки-поч.21 століття)внутрішня політика.
- •70. Італія(1945роки-поч.21 століття)зовнішня політика.
- •71.Повоєнна розруха в срср,Відбудова народного господарства(промисловість та с.Г.)
- •72.Смерть й.Сталіна і боротьба за владу в середині верхівки крмпартії.
- •73.Період «Відлиги»(1953-1964).Ліберізація сусп.-політ. Житя.
- •74.Реформи м.С.Хрущова в промисловості,с.Г. Та соц. Сфері.
- •75.Роки застою(1964-1985)Ліберізація сусп.-політ.Життя.
- •76« Косигінськіа » реформа таїї результати.
- •78. Розпад срср та серпневий заколот 1991 року. Зовнішня політика срср в період «перебудови».
- •79. Встановлення прорадянських режимів у Польщі.
- •85. Росія в 1990-ті роки XX- на початку XXI ст.: зовнішня політика
- •87. Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації.
- •90. Японія у другій половині XX- на поч.Ххі ст. (внутрішня політика).
- •91. Японія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (зовнішня політика)
- •92. Індія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (соціально-економічний розвиток)
- •93. Індія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (політичний розвиток)
- •94.Шляхи та особливості розвитку незалежних держав африки.
- •95.Близькосхідна проблема та способи її врегулювання.
- •96.Основні напрямки нтр у друг половині хх ст та їх вплив на життя пересічного громадянина.
- •97.Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.
- •98.Наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології , інтеграція науки і виробництва.
- •99.Основні тенденції і течії розвитку світової філософії .
- •100.Література, обр. Мистецтво 2 пол.Хх ст.-поч.Хх1 ст
- •101.Архітектура, музика, театр, кіно і спорт 2 пол.Хх ст.-поч.Хх1 ст
- •102. Глобальні проблеми сучасності.
19. Способи створення системи колективної безпеки напередодні Другої світової війни.
Найефективнішою країною у плані колективної безпеки був СРСР. СРСР уклав договори про взаємну допомогу з Францією і Чехословаччиною, намагався укласти аналогічні угоди з іншими країнами. Але для надійності дії такої системи потрібно було чітко дотримуватись взаємних зобов'язань, а це, як показав подальший досвід, відбувалося далеко не завжди.
Німецьке керівництво погодилося на врегулювання радянсько-японського конфлікту на Далекому Сході, на радянські пропозиції щодо перегляду "сфер впливу" у Східній Європі. 23 серпня 1939 р. до Москви прибув міністр закордонних справ Ріббентроп і вночі був підписаний «Пакт про ненапад», а наступного дня опублікований. Договір про "дружбу і ненапад" між СРСР і Німеччиною був розрахований на 10 років, але який скоро був порушений Гітлером.
Напевно, Гітлер не сприймав небезпеки Червоної армії всерйоз, адже, ще у вересні 1937 р„ плануючи захоплення Австрії і Чехословаччини, він викидав будь-яку можливість збройного втручання СРСР, виходячи з того, що Червона Армія була ослаблена політичними "чистками", а техніка значно поступалася німецькій, що підтвердив досвід Іспанії. Зупинити Гітлера могли тільки спільні дії Англії, Франції і СРСР, створення ними сильної антигітлерівської коаліції.
20.Мюнхенська конференція та її наслідки.
Мюнхенський договір — угода про приєднання прикордонних земель Чехословаччини, населених німцями (переважно судетськими німцями), до нацистської Німеччини, підписана 30 вересня 1938 р. на конференції в Мюнхені представниками Великобританії, Франції, Німеччини та Італії. Була результатом агресивної політики Гітлера, що проголосив ревізію Версальського мирного договору з метою відновлення німецького рейху, — з одного боку, і підтриманої США англо-французької політики «заспокоєння», з іншого. Чехословаччина, яка стала незалежною державою після розпаду Австро-Угорщини, за Версальським договором мала 14 млн. чоловік населення, з якого бл. 3,3 млн. складали компактно проживаючі етнічні, так звані судетські німці. Основний зміст угоди:
а) Судетська область відділяється від Чехословаччини й передається Німеччині з 1 по 10 жовтня;
б) все майно, в тому числі зброя, укріплення, особисті речі, худоба, меблі громадян, має залишатися на місці;
в) Чехословаччина повинна задовольнити територіальні претензії Польщі та Угорщини.
У результаті Чехословаччина втратила бл. 1/5 своєї території, бл. 5 млн. населення (з них 1,25 млн. чехів і словаків), а також 33% промислових підприємств. Приєднання Судетів до Німеччини стало вирішальним кроком на шляху до остаточної ліквідації державної самостійності Чехословаччини, яка сталася в березні 1939 р.
21. Громадянська війна в Іспанії(1936-1939рр): причини та наслідки.
Громадянська війна 1936—1939pp. в Іспанії почалася внаслідок заколоту, піднятого генералами Е. Мола і Ф. Франко. В Європі 1930-х pp. він прийняв форму зіткнення між фашизмом і антифашистським блоком Народного фронту. Цьому сприяла і інтернаціоналізація конфлікту, залучення до нього інших країн. Прем'єр-міністр X. Хіраль звернувся з проханням про допомогу до уряду Франції, Франко апелював до А. Гітлера і Б. Муссоліні. Першими відгукнулися на заклик про допомогу Берлін і Рим, які направили в Марокко (де тоді знаходився Франко) 20 транспортних літаків, 12 бомбардувальників і транспортне судно «Усамо». На початок серпня африканська армія бунтівників була перекинена на Піренейський півострів. 6 серпня південно-західне угруповання під командуванням Франко почало марш на Мадрид. Одночасно північне угруповання під командуванням Моли рушило на Касерес. Почалася Громадянська війна, що забрала сотні тисяч людських життів і залишила після себе руїни. Доля Іспанії вирішувалася на полях битв. Франко до кінця війни не зміг оволодіти Мадридом, у битвах під Харамом і Гвадалахарою був розгромлений італійський корпус. Але несприятливе для антифашистів закінчення 113-денної «битви на Ебро» в листопаді 1938 р. зумовило їхню поразку у Громадянській війні. 1 квітня 1939 р. війна в Іспанії закінчилася перемогою франкістів. На десятиріччя країна була розділена на переможців і переможених. Символом іспанської війни стала зруйнована німецькою авіацією Герніка.