- •Предмет психології як науки
- •Структура, завдання і стан сучасної психології
- •Основні етапи історії психології. Історія психологічної думки на Україні
- •Мозок і психіка. Функції та загальні механізми зв’язку
- •Механізми відображу вальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки
- •Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в психічній діяльності людини
- •Методи загальної психології
- •Відчуття як первинна форма орієнтування організму в довкіллі. Фізіологічна основа відчуттів.
- •Класифікація та види відчуттів
- •Загальні закономірності та властивості відчуттів
- •Поняття про сприймання. Взаємозв’язки з аналізаторів у процесі сприймань
- •Загальні властивості сприймань
- •Класифікація і види сприймань
- •Природа пам’яті. Теорії і закони пам’яті людини
- •Класифікація і види пам’яті
- •Процеси і закономірності пам’яті
- •Поняття про мислення. Теорії мислення
- •Мисленнєві дії, операції та форми мислення
- •Класифікація та види мислення
- •Індивідуальні відмінності у мисленні людини
- •Поняття про уяву. Фізіологічна основа уяви
- •Прийоми (способи) створення образів уяви
- •Види уяви. Її характеристика
- •Уява. Ідеомоторні акти. Ятрогенії та дидактогенії
- •Роль уяви у різних видах творчості
- •Поняття про емоції. Функції і види емоцій
- •Види та форми переживання емоцій і почуттів
- •Розвиток і виховання культури емоцій і почуттів
- •Поняття про волю. Теорії волі
- •Ознаки вольової поведінки
- •Вольова регуляція поведінки
- •Класифікація основних вольових якостей особистості
- •Розвиток та виховання вольової активності
- •Природа уваги. Теорії та функції уваги
- •Види, властивості та форми уваги
- •Діяльність як психологічна проблема. Поняття про діяльність як прояв фізичної і психічної активності
- •Зміст і структура діяльності
- •Основні види людської діяльності
- •Поняття про особистість. Теорії особистості
- •Людина: індивід, особистість, індивідуальність
- •Свідоме і несвідоме у структурі особистості
- •Самосвідомість та «я-концепція» особистості
- •Психологічні характеристики власної особистості
- •Структура особистості за Скрипченком, Платоновим, Петровським, Фрейдом
- •Поняття про спілкування. Засоби спілкування
- •Види та функції мови і мовлення
- •Функції спілкування
- •Фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності
- •Психологічні механізми міжособистісних стосунків
- •Класифікація груп та їх характеристика
- •Проблема конформізму та нонконформізму
- •Поняття про темперамент. Фізіологічна основа темпераменту
- •Психологічна характеристика типів темпераменту
- •Структура та акцентуації характеру
- •Поняття про здібності
- •Структура, формування та розвиток здібностей.
Написати власну «Я-концепцію» на аркуші.
Предмет психології як науки
Психологія – це наука про закономірності формування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності.
Отже, предметом психології є психіка людини і тварини, її закономірності, механізми функціонування та факти.
Загальна психологія вивчає наступні психічні явища:
Психічні процеси, до яких належать відчуття, сприймання, запам’ятовування, мислення, уява, почуття тощо;
Психічні стани – уважність, байдужість, спокій, схвильованість, піднесення, зацікавленість тощо;
Психічні властивості – спостережливість, чутливість, розумові, емоційні, вольові якості людини, її здібності, риси характеру тощо.
Психічні явища (факти) проявляються об’єктивно (можуть бути зафіксованими зовнішньо у поведінці, психічних діях, діяльності, творчості) та суб’єктивно (відбувають внутрішньо у вигляді процесів відчуття, сприймання, пам’яті, уяві, почуттях). При цьому зміст психічних фактів може усвідомлюватися, або не усвідомлюватися людиною. Їх зміст і динаміка проявляються у потребах, мотивах, цілях, здібностях.
Структура, завдання і стан сучасної психології
В структурі психології виділяють академічну (розробка теорій функціонування та розвитку психіки) та прикладну (практичне спостереження та вивчення психічного життя в різних сферах) психологію.
Завдання психологічної науки:
Науково-дослідні. Передбачають вивчення законів та механізмів психіки на різних рівнях її функціонування.
Діагностичні. Спрямовані на оцінку рівня психічного розвитку, розробку способів розпізнання психічних особливостей, виявлення окремих взаємозв’язків психіки упродовж усього життєвого циклу людини з урахуванням її діяльності.
Корекційні (психокорекційні). Спрямовані на виправлення дефектів у психічному розвитку; усунення причин, що призводять до таких дефектів;
Стан сучасної психології характеризується проникненням теорії в практику, диференціацією галузей психології, інтеграцією психології в інші науки (з якими межує предмет та об’єкт психології, внаслідок чого утворилися такі науки, як психофізіологія, психофізика, зоопсихологія тощо). В той же час на сучасному етапі психологія відчуває брак розвитку теоретичних напрямків, значущих відкриттів, характеризується різноманітністю поглядів на закономірності функціонування психіки (іноді дуже протилежних), чим і пояснюється бурхливий розвиток саме практичних аспектів.
Основні етапи історії психології. Історія психологічної думки на Україні
Виділяють наступні етапи становленні предмета психології:
1. Психологія як наука про душу (від Античності до 17-го століття). Наявністю душі пояснювали всі незрозумілі явища в житті людини.
2. Психологія як наука про свідомість (початок 17-го – середина 19-го століття). Під свідомістю розуміли здатність відчувати, думати. Співпадає з бурхливими розвитком природничих наук. На цьому етапі основним методом пізнання психіки є інтроспекція (самоспостереження).
3. Психологія як наука про поведінку (виникла на початку 20-го століття). Дослідження того, що можна безпосередньо фіксувати (поведінку, вчинки, реакції). Завдання – експериментально визначати психічні особливості людини.
4. Сучасний етап – психологія як наука про факти, закономірності та механізми психіки (з другої половини 20-го століття). Наукові дослідження поведінки та внутрішніх психічних процесів, практичне застосування отриманих даних.