8. Сучасні зарубіжні педагогічні виховні концепції.

США. Програмний документ «Америка – 2000: стратегія розвитку освіти» (1991) передбачає використовувати школу як « центр, здатний перебудувати розвиток цивілізованого суспільства». Згідно з документом , програму морального виховання пропонують укладати, спираючись на біблійні цінності та принципи.Велика Британія. У доповіді Національної комісії з освіти(1993) велику увагу приділено школі, яка має передавати підростаючому поколінню такі цінності, як правдивість, повага до інших,почуття обов’язку стосовно суспільства, турбота про людей, культурна спадщина(музика, театр, живопис).

Франція. Інструкція Міністерства освіти Франції(1985) передбачає необхідність виховувати особистість цивілізованого і демократичного суспільства,з почуттям відповідальності, власної гідності, поваги до інших людей, солідарності, неприйняття расизму,розуміння універсальності різних культур, любові до Франції, нерозривної з любов’ю до свободи, рівності, братерства.Японія. У Законі про освіту(1974) наголошується, що на школу покладено місію формування нації, яка слідує ідеалам миру і людяності. 16 відповідних якостей, згрупованих за 4 ознаками:якості персональні (бути вільним,самостійним,керувати своїми бажаннями).якості сім’янина (уміти перетворити свій дім на місце любові, відпочинку, виховання).якості суспільні (бути наданим роботі, сприяти добробуту суспільства,, бути творчою людиною, поважати соціальні цінності).цивільні якості (бути патріотом,шанувати державну символіку, володіти найкращими національними якостями).Програма морального виховання в офіційних документах, адресованих середній школі, складається з 14 параграфів «Навчання основних правил поведінки», 18 параграфів «Дотримання норм суспільної поведінки в повсякденному житті», 22 параграфи – інструкції під загальною назвою «Усвідомлення необхідності вести життя, гідне людини». В усіх цих документах велике значення надається шкільному вихованню, яке має сприяти зростанню духовно багатої особистості.

9. Стратегії шкільних систем провідних країн світу та України.

Невдоволенність багатьох країн результатами шкільної освіти спричинила потребу її реформування. З цією метою важливо було виробити стратегічний напрямок розвитку системи загальної середньої освіти на перспективу.Системи освіти в будь-якій країні покликані сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного культурного розвитку суспільства. Випускник сучасної школи, який буде жити і трудитися в наступному тисячолітті, постіндустріальному суспільстві, повинен володіти певними якостями. Особистість, яка може реалізувати себе. Людина, яка вирізняється добре розвиненим усвідомлення своїх задатків і потреб, послідовно використовує це знання для вибору альтернатив. Ця роль охоплює фізичні, розумові і емоційні аспекти життя, що забезпечують основу для особистісної самореалізації.Особистість, яка прагне підтримати інших людей. Це життєва роль людини, яка вміє цінувати взаємини з іншими людьми і розвивати різноманітні плідні зв’язки з ними. Життя як постійне навчання. Це – роль людини, яка постійно отримує нові знання поряд з вмінням реагувати на умови зовнішнього світу, які постійно змінюються.Діяльний учасник культурного розвитку. В цій ролі людина вміє цінувати культурну і творчу діяльність, бере участь в ній і розуміє найбільш важливі сторони і аспекти культури, що формують особистість і суспільство.Висококваліфікований працівник. Це людина, яка бере на себе відповідальність за послідовне виробництво високоякісної продукції і відповідних сервісних послуг.Інформаційний громадянин. Це особистість, яка добре обізнана з питаннями історії, політичної ситуації і реальних потреб своєї спільноти.Захисник навколишнього середовища. Виступаючи в цій ролі, особистість добре усвідомлює взаємозв’язок і механізми, що існують у природі, цінує їх важливість, а також уміє ефективно і відповідально використовувати природні багатства. Другий блок програми розвитку сучасної школи складають загально навчальні інтелектуальні вміння, різноманітні мислитель ні комунікативні вміння, уміння розв’язувати різноманітні проблеми, працювати з кількісними даними, а найголовніше – тісно співробітничати з іншими людьми. Головний стратегічний напрям розвитку системи шкільної освіти в різних країнах світу лежить на шляху розв’язання проблеми особистісно-орієнтованої освіти – такої освіти, де особистість учня, студента була би в центрі уваги педагога, психолога, в якій діяльність учіння,пізнавальна діяльність, а не викладання, була би ведучою в тандемі учитель-учень. Саме так побудована система освіти у провідних країнах світу. Вона відображає гуманістичний напрям у філософії, психології та педагогіці.