- •1.2 Характеристика основних завдань організації
- •1.3 Розкриття сутності основині, принципів організації будівельного виробництва
- •1.4 Характеристика основних напрямів індустріалізації будівництва
- •1.5 Загальна характеристика планування та сутність поняття «планування»
- •1.6 Класифікація й характеристика основних завдань різноманітних видів планування
- •1.7 Сутність основних принципів планування організації будівельного виробництва
- •1.8 Сутність поняття "план", що він має визначати
- •1.12 Сутність традиційного підходу до формування нормативно-довідкової бази та його недоліки
- •1.13 Сутність нормативно-довідкової бази, яка створюється не за технологічним, а за конструктивно-технологічним принципом
- •4.1 Мета та завдання підготовки виробництва
- •4.5 Основни етапи утворення системи підготовки
- •4.8 Характеристика складу та змісту питань, що ви рішуються замовником і підрядчиком при узгодженні вибору будівельного майданчика
- •4.9Які питання розглядаються при узгодженні між замовником і підрядчиком технічних умов на проектування
- •5.2 Головні позитивні якості й недоліки закритого способу (методу) будівництва
- •5. 3 Головні позитивні якості й недоліки відкритого способу (методу) будівництва
- •5.4 Основні позитивні якості та недоліки способу будівельно вир-ва - метод оптимальних позначок
- •5.10Сутність організації монтажу і укрупненням та її позитивні якості
- •5.11 Характеристика конструктивного елемента, монтажного блоку та частини будівлі
- •5.12 Організація монтажу покриття будівлі викоконвеєрних ліній
- •5.16. Загальна характеристика способів, які використовуються при зведенні споруд, пов'язаних з функціонуванням технологічного обладнання, яке розміщується нижче від рівня землі
- •5.17. Основні фактори, які визначають застосування різноманітних способів зведення підземних споруд
- •6.4. Можливі схеми розстановки кранів при зведенні багатоповерхових будівель, позитивні якості та недоліки цих схем
- •6.5. Характеристика організації будівництва методом підйому поверхів (перекриттів)
- •7.2. Мета і завдання реконструкції
- •7.5. Можливі шляхи зменшення спаду обсягів промислової продукції у період проведення реконструкції (відповідно до замовника)
- •7.6. Можливі шляхи зменшення тривалості прове дення реконструкції та обсягів спаду продукції промис лового підприємства (відповідно до будівельної організації)
- •7.7. Особливості організації бмр, здійснюваних при
- •7.8. Параметри які, крім традиційних, мають враховуватись при виборі монтажних механізмів (кранів)
- •7.9. Основні заходи та роботи, що мають передувати розбиранню існуючих будівель, споруд і конструкцій
- •7.10. Головні питання, що мають вирішуватись на етапі інженерних вишуків - передпроектного обстеження об'єкта
- •7.11. Додаткові вихідні дані, то мають бути надані замовником для розроблення поб
- •8.2. Класифікація завдань календарного планування, їх характеристика
- •8.3. Класифікація обмежень, які необхідно враховувати при розв'язанні задач календарного планування
- •8.4. Що прийнято розуміти під терміном "календар ний план", класифікація їх за призначенням та рівнем планування
- •8.5. Що прийнято розуміти під терміном "критерій оптимальності". Сутність принципових вимог, яким він
- •8.6. Сутність класифікації критеріїв оптимальності за рівнем оцінки системи. Приклади
- •8.7. Сутність класифікації критеріїв оптимальності за видами. Приклади
- •8.8. Характеристика використовуваних у практиці виробництва методів (способів) розв'язання багато- критеріальних оптимізаційних задач
- •8.9. Характеристика сутності алгоритмів "калібру вання" і "згладжування", які використовуються при вирішенні завдань (задач) календарного планування
- •8.11. Вимоги, які ставляться до календарного розкладу
- •8.12. Особливості розроблення календарного
- •8.13. Характеристика методів (підходів), які використовуються при розробленні календарного розкладу по окремому об'єкта чи їх сукупності
- •8.14. Способи, що використовуються для оцінки ва ріантів розроблених календарних планів
- •10.1.Характеристика мети та головних завдань, що вирішуються в процесі календарного планування
- •10.3.Характеристика головних завдань, які вирішуються при розробленні отз
- •10.5. Головні вимоги, якими необхідно керуватися в процесі розроблення отз
- •10.7. На основі яких вихідних матеріалів здійснюється розроблення отз
- •10.8. Характеристика основних напрямів аналізу проектно-кошторисної документації при проектуванні отз
- •10.9. Як визначається фактична повна та вільна виробнича потужність організації
- •10.10. Які групи факторів зумовлюють вплив на планову виробничу потужність організації та їх сутність
- •10.12. Класифікація та сутність основних видів структурних зрушень
- •10.17. Характеристика основних завдань, які вирішуються при розробленні рдв
- •16.3. Основні напрями використання мобільних під розділів
- •16.5. Характеристика експедиційного, вахтового та експедиційно-вахтового режиму організації праці робітників мобільних підрозділів
- •16.6. Структура вахтового циклу трудової діяльності
- •16.7. Характеристика порядку формування та змінності вахт
- •16.8. Особливості розроблення поб і пвр при впровадженні вахтового методу будівництва
- •16.12. Що прийнято розуміти під піонерним освоєн ням будівельного майданчика та головне завдання цьо го етапу
- •16.13. Характеристика заходів і робіт з підготовки піонерного освоєння будівельного майданчика
16.3. Основні напрями використання мобільних під розділів
Практика функціонування мобільних будівельних підрозділів дозволяє виокремити такі основні напрями їх використання:Здійснення будівництва в індустріально слабоосвоєних районах, в тому числі для здійснення піонерного будівництва.Виробництво БМР в умовах взаємодії з територіальною будіаель-ною організацією у випадках недостатньої потужності територіальних організацій для освоєння існуючих (запропонованих замовниками) обсягів робіт.
Зняття "пікових" навантажень, насамперед по пускових об'єктах, у зоні дії територіальних будівельних і монтажних організацій;Зведення об'єктів по таких видах будівництва:
- лінійно-протяжних об'єктів чи споруд - об'єктів нафтогазового комплексу (трубопроводи, насосні, газоперекачувальні станції); об'єктів зв'язку та ліній електропередач; транспортне будівництво (залізничне й автошляхове будівництво, мостобудування, тунелебудування); зведення теплових, атомних електростанцій і т.п.;- сільське будівництво при споруджені виробничих і житлових об'єктів;- монтажні та спеціалізовані роботи при монтажі будівельних конструкцій або технологічного обладнання, виконання спеціальних робот (сантехнічних, електромонтажних, теплотехнічних, вентиляційних і т.п).
16.5. Характеристика експедиційного, вахтового та експедиційно-вахтового режиму організації праці робітників мобільних підрозділів
експедиційний режим трудової діяльності передбачає виконання БМР упродовж обмеженого часу (2-4 міс). Робітників, без сімей, направляють до місця виробництва робіт, яке знаходиться на значній відстані від місця постійного проживання. Вони розміщуються в експедиційних мобільних селищах чи існуючих у районі будівництва стаціонарних населених пунктах.Робота впродовж усього експедиційного періоду здійснюється з вихідними днями, що проводяться безпосередньо в районі здійснення робіт (будівництва об'єкта). Облік робочого часу ведеться з урахуванням фактично відробленого часу при подовженій робочій зміні, з наступним наданням відгулів після завершення експедиції.вахтовий режим трудової діяльності передбачає періодичне (маятникове) переміщування від місця постійного проживання до об'єкта будівництва і назад, з чергуванням часу роботи та відпочинку. Будівельно-монтажні роботи здійснюються змінним (вахтовим) персоналом, який У період перебування в район; іюзміщення об'єкта будівництва проживає у спеціально створених вахто в їх селищах чи існуючих у районі будівництва стаціонарних населених і унктах. Мінімальну тривалість вахти рекомендується встановлювати, виходячи з умови, щоб загальний час перебування в дорозі в обидва кінці не перевищував 10% робочого часу за один цикл праці та відпочинку. Як засвідчує практика, найраціональ-нішою тривалістю роботи вахти є термін 2-3 тижні.
експедцційно-вахтовий режим є синтезом експедиційного та вахтового режимів. Він передбачає використання базових (проміжних) селищ (містечок) або існуючого житла при переміщуванні робітників від постійного місця проживання у регіон майбутнього будівництва з наступною організацією трудової діяльності по вахтовій зміні.