3. Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.

Планування – ф-ія управління навчанням, що полягає в орієнтованому описі майбутнього процесу досягнення навчальних цілей. Планування розпочинається з формулювання навчальних цілей. Правильно поставлена ціль навчання є описом дій учнів, які вони зможуть виконати після вивчення певного навчального матеріалу. Планування передбачає пронозу вання перебігу і результатів діяльності. Сутнітсь прогнозування полягає у тому, щоб заздалегідь оцінити можливу результативність діяльності за наявних, конкретних умов. Післі прогнозуваня відбувається проектування роботи, що полягає в конструюванні моделі майбутньої діяльності, виборі способів та засобів, що дають змогу за заданих умов і у встановлений термін досягти цілі, у визначенні конкретних етапів досягнення цілі. Підсумковим документом планування є план, в якому точно визначено, кому, коли і що потрібно робити.

Мотивація – ф-ія управління навчанням, що полягає у забезпеченні достатньої активності тих, хто навчається. Щоб навчання було по-стравжньому ефективним, в учня має виникнути внутрішня потреба у знаннях, уміннях і навичках., що їх пропонує викдадач, а також бажання активно діяти щодо набуття. За високого рівня мотивації в учні формується мета і його навчання стає активним, незалежним від викладача, переходить у самостійну цілеспрямовану д-сть.

Організація – ф-ія управління навчанням, що погялає у забезп системності й упорядкованості процесу навчання. Це процес створення системи всіх елементів організаційно-психологічної структури навч діяльності. Організаційна ф-ція пов’язана із співпрацею між викладачами і студентами щодо досягнення окреслених цілей.

Контроль – ф-ція управління навчанням, що полягає у перевірці й оцінюванні рівня досягнення поствлених навчальних цілей. Контроль потрібен для встановлення зворотного зв’язку в перебігу навчальної д-сті й стосовно результатів. Зворотний зв'язок є основою якісного управління навчанням.

4.Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей

Ціль Д-сті - Це те, що повинна отримати людина в результаті діяльності (певний продукт, його переміщення в зазначений пункт і в певний час, приведення в робочий стан знарядь праці - ремонт і налагодження і т. д.). У суб'єкта діяльності мета діяльності представлена ​​у формі образа.

Використовують поняття мета і ціль. На відміну від мети як деякого загального образу майб.

результату, ціль означає конкретний орієнтир дій. Ціль – позначення конкретного, точного, чітко визначеного бажаного результату діяльності.

Принципи формування цілей: конкретність (чітке, зрозуміле формулювання цілей), вимірність, досяжність цілі, реалістичність (заг можливість реалізації з урах можливостей суб’єкта), термін реалізації.

Види цілей: -За ієрархією (цілі вищого рівня і цілі нижчого рівня); -Особа, як висуває ціль (внутрішні цілі (задаються самою людиною) і зовнішні (іншою людиною)); - масштаб (стратегічні, тактичні, оперативні); -Час (довгострокові, середньострокові, короткострові); -Рівень конкретизованості (загальні, орієнтовні (коли час і умови варіюють), точні (опис результату, якого можна досягти коли час і умови константні й результат можна проконтролювати). Абсолютно точна ціль має характер завдання.