Висновки

Важливу ланку еволюції українського суспільства пізнього середньовіччя та початку нової доби становила козацька верства, що позначилося на всіх сторонах його життя: економічному, політичному та соціальному розвитку, етнокультурних процесах. В умовах іноземного панування козацтво виступило захисником українського етносу перед загрозою фізичного знищення і духовної асиміляції. Сформувавшись із представників різних соціальних станів, воно стало виразником загальнонародних інтересів, мало визначальний вплив на становлення національної свідомості українців.

Незважаючи на відсутність державності, жорстку політику уряду Речі Посполитої, козацтво зуміло добитися визнання за собою окремого юридичного статусу, який визначав місце козаків у системі соціально-економічних та політичних відносин. Одночасно утвердилися морально-етичні цінності «людей лицарських», що позначилося на їхньому світобаченні та нормах поведінки. Все це дає підставу констатувати, що на середину XVII ст. козацтво остаточно сформувалося як соціальний стан українського суспільства.

У формуванні козацької верстви простежуються три етапи. Перший охоплював час з другої половини XV до 50 – 60-х років XVI ст., коли на теренах південного прикордоння утворилася окрема група населення з певним видом занять і специфічним способом життя. Другий етап припадає на 70 – 80-ті роки, протягом яких постановами уряду Речі Посполитої козакам надавалися специфічні права та привілеї. Третій етап пов’язаний з боротьбою за відстоювання вольностей. У ньому чітко простежуються два періоди: з часу повстання під проводом Криштофа Косинського (1591–1593) до середини 20-х років XVII ст., коли переважали дипломатичні методи; наступний характеризувався серйозними збройними конфліктами з владою. Логічним завершенням останнього стала Національно-визвольна війна. Утвердження пріоритету козацтва у виконавчих структурах Української держави забезпечило йому привілейоване становище в суспільстві.

Формування козацького стану нерозривно пов’язане з відродженням української державності. Демократичні засади суспільних відносин, вироблених в запорозькій громаді, активно поширювалися на волості під час козацьких повстань в кінці XVI – першій половині XVII ст. Таким чином, козацтво перехопило естафету державотворчої функції у представників князівських родин та шляхти. Очоливши національно-визвольний рух, воно зробило значний поступ в еволюції політичної думки українського етносу. Прагнення козацтва здобути автономію в межах Речі Посполитої трансформувалося в ідею створення власної держави, яка реалізувалася в ході Національно-визвольної війни.

Отже, дослідивши розвиток українського козацтва ми бачимо,що без козаків наша країна могла б мати зовсім іншу історію. Ще багато століть тому український народ заявив про себе як про націю сильну, волелюбну, і чесну. І тепер, живучи в незалежній державі, хотілося б віддати належне нашим предкам козакам, які уже тоді боролися за свободу нашого народу.

Список використаної літератури

1. Антонович В. Розповіді про запорізьких козаків. – К., 1992

2. Апанович О. Культура козацтва: деякі аспекти розвитку культури Запорізької Січі // Українська культура. – 1991. – №1. – С. 2 – 4

3. Гомотюк О. Історія та культура козацтва у наукових студіях Івана Франка // Українознавство: Науковий громадсько-політичний, культурно-мистецький, релігійно-філософський, педагогічний журнал. – 2011. - №3. – С. 115 – 123

4. Грушевський М. Історія Ураїни-Русі. – Т.7 // http://litopys.org.ua/ hrushrus/iur7.htm

5. Дан О. Цивілізаційний підхід в дослідженні українського козацтва // Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Наукові записки. – Вінниця, 2004. – Вип.. 7. – С. 240 – 246. – (Сер. «Історія»)

6. Єфименко О. Залишки козацтва й українське відродження // Історія України та його народу. – 1992. – С. 184 – 222

7. Каманин И. М. К вопросу о козачестве до Богдана Хмельницкого. – К., 1984

8. Косенко Л. Культурне життя запорожців // Козаки: Лицарський орден України: Факти. Міфи. Коментарі. – 2007. – С. 537 – 563

9. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки // http://litopys.org.ua/grab/hrab.htm

10. Марочки В. Козаки – важлива верства міського населення // Українська культура. – 2001. - №8. – С. 36 – 37

11. Сергієнко Г. Православна віра і церква в духовній культурі запорожців // Історія України. – 1998. – квіт. (№16). – С. 13

12. Черех І. З чеснотами лицарів-запорожців // Українська культура. – 2006. - № 5-6. – С. 32 – 33

13. Щербак В. О. Формування козацького стану в Україні (друга половина XV – середина XVII ст.). – К., 1997

14. Яворницький Д. Історія й топографія восьми Запорізьких Січей // http://exlibris.org.ua/cossacks/r104.html