Пам’ятник борцям за українську державність
Визвольні змагання українського народу 1917—1920 pp. закінчились поразкою. Державну незалежність, здобуту внаслідок національно-демократичної революції 1917 р., зберегти не вдалося. Втрачено було і певні соціальні завоювання, залишились нерозв'язаними найважливіші соціально-економічні проблеми. За їх розв'язання взялась більшовицька партія, яка вихолостила національну специфіку історичного поступу і спрямувала природні прагнення народів до кращого життя у вигідне для себе русло. Становлення української державності відбувалось у складних політичних умовах. Для багатьох пересічних громадян, та навіть для видатних політичних лідерів, характерною була невизначеність суспільних пріоритетів, форм союзу з іншими державними утвореннями. Українська революція показала, що ідея незалежності України живе у різних соціальних верствах суспільства. Більшість її прихильників становили українці. Близькою вона була також для представників інших національностей в Україні. Еволюцію поглядів на державний устрій України пройшло чимало політичних лідерів. Підсумком їхніх пошуків стало переконання в необхідності національно-державного суверенітету України і співпраця з іншими демократичними державами. Невизначеність зовнішньої політики українських урядів гальмувала розвиток держави. І, навпаки, боротьба за незалежність змушувала противників відступати. Українську самостійність заперечували російські білогвардійці і більшовики, їм протистояла українська інтелігенція і селяни, в меншій мірі — робітники. Прагнення мати власну державу в Україні було настільки сильним (але не підкріпленим силою), що більшовики для встановлення своєї влади змушені були декларувати підтримку незалежності України і навіть здійснити у 1920-х роках конкретні кроки на шляху українізації. Політичний і економічний суверенітет України у складі СРСР був фіктивним, більшовицька Росія по суті не відмовилась від імперських амбіцій царизму. Історичне значення визвольних змагань 1917-1920 pp. полягає в тому, що було збережено й поглиблено процес українського державотворення, який бере початок з часів Київської Русі. Українці знову нагадали про себе всьому світові як окрема нація, яка має повне право на власну державу. Українській Народній Республіці і Західноукраїнській Народній Республіці не судилося відстояти і зміцнити незалежність і стати в ряди європейських держав. Здобуті досвід і уроки стали надбанням наступних поколінь борців за Українську державу і знадобились наприкінці XX століття. Боротьба українського народу за незалежність показала, що однієї ідеї проголошення самостійності недостатньо. Потрібна єдність усіх політичних сил, якої завжди бракувало в Україні. Сходячись у головному, національні сили різної орієнтації боролися між собою. Невміння захищатись від зовнішніх ворогів, пошуки опори за межами України, боротьба за владу і внутрішні чвари, неефективна соціально-економічна політика, байдужість частини населення до долі держави призвели до поразки української революції.
Вул. Шевченка
Перейменована в лютому 1964 р. до 100- річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. До цього називалася Залізнодорожна. Розташована в новій частині міста. Забудована одноповерховими житловими будинками, яких - 15. Тут розташована залізнична станція та автовокзал. Довжина - 600 м. Впорядкована.
Долинський міський парк
З самого малечка люди ходили туди по воду - там бере початок джерело, що впадає у озеро. Вода там холодна і дуже смачна.Лавочки у міському парку час від часу встановлюють, але вони чогось довго не зберігаються.Дерева тут ніхто давно не доглядає, доріжки потріскали, трава за літо доростає до пояса дорослій людині.Перед кожними виборами кандидати обіцяють відреставрувати парк, але за 17 років незалежності на його території ремонтуються лише лавочки.Літній танцювальний майданчик вже розвалюється, голови в оленів та ведмедів - місцевих статуй - уже давно відсутні.Побудували щось, але так і не відкрили.Та, не зважаючи на все це, люди сюди ходять.Адже тут гарно.З одного боку парк омиває Долинське озеро. З іншого боку на сторожі його спокою стоїть великий Кобзар, а з третьогооберігає високий пам’ятник Борцям за свободу.