10. Необхідність, суть, особливості, форми мс

Об’єктом МС є життя і здоров’я громадян.

Мета проведення МС – забезп-ня громадянам у разі виникнення страх. випадку одержання мед. допомоги за рах. накопичених фондів і фін-ня профілактичних заходів.

Мед послуги можуть надаватись у 2 формах: обов’язковій і добровільній. Мед с-ня в обов’язок. формі набуває рис соц. стр-ня, оскільки порядок його проведення визначається держ законодавством.

В основі проведення мед страх-ня закладена програма мед обслуговування, що визначає обсяги та умови надання мед та лікув допомоги населенню.

Суб’єктами МС є страхувальники, застраховані, страховики, лікув.-профілактичні установи, а в обов’язок. МС може бути ще й фонд охорони здоров’я.

Страх випадком є звернення застрахав. особи під час дії відповід. договору до мед. установи за мед. допомогою відповідно до мед. послуг у межах їх переліку за договором страх-ня.

Медичне страхування передбачає страхування на випадок втрати здоров’я з будь-якої причини. Воно забезпечує більшу доступність, якісність і повноту щодо задоволення різноманітних потреб населення і наданні медичних послуг і є ефективнішим, порівняно з держаним фінансуванням системи охорони здоров’я.

Медичне страхування пов’язане із компенсацією витрат громадян, які обумовлені наданням медичної допомоги, а також інших витрат, спрямованих на підтримку здоров’я. Соціальна та економічна ефективність медичного страхування залежить від того, наскільки глибоко і всебічно пророблено концепцію розвитку страхової медицини в країні.

У країнах, де існує медичне страхування, воно ґрунтується на до­говірній основі. З однієї сторони, страхові компанії укладають договори з медичними працівниками і медичними закладами як виробниками медичних послуг, з іншої, - з пацієнтами як їх споживачами. В договорі обумовлюються умови страхування: обсяг і умови допомоги, її вартість, результати, відповідальність за порушення статей договору.

Ринок медичних послуг – це особлива галузь грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу є медична послуга, формуються страховий захист, пропозиція та попит на нього. Об’єктивна основа його розвитку – забезпечення безперервності лікувально-профілактичної допомоги. Цей ринок можна розглядати також як форму організації грошових відносин щодо формування та розподілу страхового фонду для забезпечення захисту населення, а також як сукупність страхових організацій (страховиків), які беруть участь у наданні медичної допомоги.

Розрізняють поняття страхова медицина і медичне страхування. За допомогою страхової медицини вирішуються питання гарантованості і доступності медичних послуг для широких верств населення, залучення додаткових ресурсів у сферу охорони здоров’я.

З ек. позицій страхова медицина – це медицина, яка фінансується зі спеціально для цього призначених грошових фондів. Важливим елементом системи страхової медицини є медичне страхування – це вироблений світовою практикою страхової справи механізм формування і витрачання цих фондів.

11. Охарактеризуйте обов’язкове страхування врожаю с/г культур і багаторічних насаджень

Страховиками можуть виступати юр. особи, які отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення обов'язкового страхування врожаю с/г культур.

Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, пов'язані з неотриманням або недоотриманням врожаю с/г культур і багаторічних насаджень державними с/г підприємствами, а у с/г товаровиробників усіх інших форм власності — урожаю зернових культур і цукрових буряків.

Страхові ризики. До них належать град, пожежа, вимерзання, ураган, буря, злива, зсув, повінь, селеві потоки, засуха, повне раптове знищення посівів карантинними шкідниками.

Відповідальність страховика зберігається до закінчення збирання врожаю, але не пізніше визначеного терміну збирання врожаю в цій місцевості.

Страховий випадок — завдання страхувальнику з числа державних підприємств прямих збитків унаслідок часткової або повної загибелі врожаю всіх сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, а в господарствах інших форм власності - урожаю зернових культур і цукрових буряків унаслідок прямої дії страхових ризиків.

Страхова сума визначається в розмірі вартості врожаю, яку обчислюють шляхом множення середньої врожайності з гектара за останні п'ять років на ціну 1 ц продукції, що склалася за минулий рік (або за згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), і на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай.

Щодо багаторічних насаджень страхова сума визначається у такому самому порядку, як і щодо сільськогосподарських культур з урахуванням площі, зайнятої під насадження у тому самому році, що й збирання врожаю.

Розмір страхового платежу, який підлягає внесенню за договором обов'язкового страхування, визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф і відсоток страхового покриття. У разі безперервного страхування врожаю с/г культур і багаторічних насаджень і неотримання страхового відшкодування впродовж двох і більше років страхувальник має право на зменшення розміру базового страхового тарифу на 10 %.

Відшкодуванню підлягає лише сума, яка не перевищує прямого збитку. Він визначається страховиком у відсотках до розміру загального збитку, який зафіксовано у відповідних актах обстеження після настання кожного страхового випадку.