Система захисту прав людини в пмр

Правова система ПМР виходять з того, що наші права і свободи носять природно-правовий характер. Тому вони невід'ємні і невідчужені. Держава за допомогою законів закріплює права і свободи, гарантує та забезпечує їх реалізацію.

Закріплене Конституцією положення «всі рівні перед законом» означає, що в ПМР не повинні видаватися закони, що скасовують чи зменшують права і свободи людини та громадянина. Привілеї можуть бути встановлені тільки законом і повинні відповідати принципам соціальної справедливості, визнаним у всьому світі, наприклад, Закон ПМР від ЗО листопада 1993 р. «Про реабілітацію жертв політичних репресій» та ін.

Конституційні права і свободи — це не всі права і свободи, якими володіє людина. Права і свободи людини та громадянина, що не згадуються в Конституції, закріплюються нормими діючого законодинства Придністровської Молдавської Республіки, що відповідає світовим документам про права і свободи людини. І. це положення передбачено в статті 45 Конституції ПМР: «...перераховані в Конституції права і свободи громадян не повинні тлумачитися як заперечення чи зменшення інших загальновизнаних прав і свобод людини».

Міжнародна правова система виходить з того, що свобода окремої людини не може бути абсолютною, вона обмежується законом в інтересах забезпечення прав і свобод інших осіб і з метою сприяння загальному добробуту. Відповідно до статті 29 Всезагальної декларації прав людини Конституція ПМР запроваджує обмеження прав і свобод, перелік яких закріплено статтею 54. Цим нормам відповідають закони ПМР «Про надзвичайний стан» від 27 червня 1997 р., «Про оперативно- розшукову діяльність» від 27 жовтня 1992 р. та ін.

Міжнародні документи визнають обмеження громадянських прав і свобод в умовах надзвичайного стану (епідемії, озброєні конфлікти, стихійні лиха, масові безпорядки та ін.). Але при цьому не підлягають обмеженню такі права і свободи, як право на життя, гідність особистості, право на недоторканність особистого життя, свободу совісті, право на житло, судовий захист, свободу підприємництва.

Закони в нашій державі покликані відображати інтереси громадян, забезпечувати їх права і свободи, нормальне, здорове життя, повинні служити людям, суспільству.

Але для того щоб закони та інші нормативні акти про права і свободи людини та громадянина стали реальними, потрібна система гарантії і захисту.

В Європі система захисту прав людини була вироблена Радою Європи. Правову основу європейської системи захисту прав людини складають три основних документи: Конвенція про захист прав людини та основних свобод (4 листопада 1950 р.). Європейська соціальна хартія (1961 р.), Європейська конвенція прав людини.

Білет № 8

ПИТАННЯ 1. МАЛА ГРУПА. ЛЮДИНА В ГРУПІ.

Людина не може жити в повній самоті. Соціальна група - об'єднання людей з метою задоволення потреб індивідів у здійсненні спільних дій. Люди об'єднуються за самими різними ознаками: належність до нації (історико-культурна спільність людей, об'єднаних мовою, спільними рисами психологічного складу), професії, вікової групи, громадянства, ідеології, релігії, за спільними інтересами. Групу можна визначити як об'єднання людей за певною ознакою. Групи мають певні норми (правила поведінки) і цінності, відхилення від яких карається санкціями (від осуду до бойкоту й виключення з групи). Всі групи людей можна розділити на великі (нації, класи) і малі (сім'я, компанія друзів). Різниця між ними не тільки кількісна (за різними оцінками мала група включає 7-20 чоловік), але і якісна (особливістю малої групи є можливість прямих контактів між усіма представниками групи). Мала група - це нечисленне за складом об'єднання людей, члени якого мають спільну мету і знаходяться один з одним у безпосередніх особистих контактах. За кількісним складом: від 2 до 40 чоловік. Малу групу характеризують: наявність спільної мети, спільна діяльність, особиста (пряма) взаємодія членів групи, певний емоційний фон, тривалість існування, добровільний характер, наявність взаємних очікувань.

Малі групи бувають: - умовними (члени групи не мають постійних контактів один з одним);

- реальними (члени групи мають постійні контакти один з одним) - природними (складаються самі по собі). Природні групи діляться на:

- формальні - групи, які створюються і існують лише в рамках офіційно визнаних організацій;

- неформальні - групи, які виникають і існують на базі особистих інтересів їхніх учасників і діють поза офіційними організаціями. Всі групи можуть бути високорозвиненими і слаборозвиненими. Група надає певний тиск на індивіда. За способом реакції на такий тиск визначають можливі моделі поведінки:

конформізм або пристосуванство (зміна людиною своєї поведінки, щоб зовні відповідати вимогам інших людей при внутрішньому незгоду), сугестивність (людина приймає лінію поведінки),

активна згода (свідоме відстоювання інтересів групи), нонконформізм ( незгоду з більшістю, відстоювання власних інтересів). Групи можуть бути первинними і вторинними. Первинні групи - кожен член такої групи бачить інших членів як особистостей і індивідуальностей (сім'я, дружня компанія). Тут зазвичай формується особистість, кожен знаходить інтимне середовище, симпатії і можливості реалізації особистісних інтересів. Вторинні групи - соціальні контакти в них носять безособовий, односторонній характер (майстер - бригада, тренер - команда). Члени знаходять ефективний механізм для досягнення власних цілей, але часто ціною втрати інтимності та теплоти у взаєминах.

ПИТАННЯ 2. РЕЛІГІЯ, атеїзм і СВОБОДА СОВІСТІ.

Релігія - це світогляд і поведінка окремого індивіда, групи, спільності, яка визначається вірою в існування надприродного. Типологія релігій: 1) Історичні типи: а) Архаїчні (стародавні) релігії: - тотемізм - віра в тварин і рослини (тотем), що володіють надприродною силою. - Фетишизм - поклоніння фетишу, неживому предмету, що наділяються надприродною силою.- Анімізм - віра в привидів і духів, які населяють світ нарівні з людьми. б) Сучасні релігії - теїстичні - віра в богів (християнство, іудаїзм, іслам) - етичні - віра в етичні ідеали зв'язку із Всесвітом (буддизм, даосизм, конфуціанство) 2) За кількістю богів: - політеїстичні - віра в декількох богів - монотеїстичні - віра в одного єдиного Бога. 3) За ступенем поширення на планеті: - світові - буддизм, християнство, іслам - локальні (національні) - іудаїзм, конфуціанство, синтоїзм.

Атеїзм - система поглядів, що відкидає релігійні уявлення (віру в Бога, в безсмертя душі, у воскресіння з мертвих і т д.) .. Як система поглядів атеїзм не зводиться тільки до історичної, філософської, природничої критики релігії. Атеїзм пробує пояснити причини виникнення, джерела віри у людей, вивчає соціальну природу релігії. Атеїзм слід відрізняти від інших видів критики релігії (антиклерикалізм, вільнодумство і т. д.). Це історично різноманітні форми заперечення релігійних уявлень і культу та затвердження самоцінності буття світу і людини. Сучасний атеїзм розглядає релігію як ілюзорну свідомість. Одним із шляхів подолання релігійних протиріч є визнання і дотримання свободи совісті та віросповідань. Загальна декларація прав людини у статті 18 проголошує: "Кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії: це право включає - свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання ..." За Конституцією ПМР, є світською державою. Жодна релігія не може встановлюватися в якості державної або обов'язкової. Релігійні об'єднання відділені від держави і рівні перед законом. Стаття --------- Конституції ПМР говорить: "Кожному гарантується свобода совісті, свобода віросповідання, включаючи право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, вільно вибирати, мати і поширювати релігійні й інші переконання і діяти відповідно до них".

Білет № 9

ПИТАННЯ 1. Суспільство, основні сфери суспільного життя.