37. Функції контролю знань, умінь, компетентностей студентів.

Навчання розглядають як процес управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів, важливою функцією якого є контроль. Він слугує засобом здобуття нової інформації.

Контроль означає виявлення, вимірювання і оцінювання знань та вмінь тих, хто навчається. Виявлення та вимірювання називають перевіркою. Перевірка – це складовий компонент контролю, основною дидактичною функцією якого є забезпечення взаємозв’язку між викладачем і студентами, здобуття педагогом об’єктивної інформації про рівень засвоєння навчального матеріалу, завчасне виявлення недоліків і прогалин у знаннях. Контроль передбачає також оцінювання як процес та оцінку як результат перевірки.

Контроль викладача за процесом і результатами праці спрямований як на діяльність студентів, так і на власну, а також його взаємодію з ними.

Функціями контролю є такі:

• контрольна передбачає встановлення зворотного зв’язку (зовнішнього: студент-викладач і внутрішнього: студент-студент), а також облік результатів контролю;

• освітня полягає у спостереженні за навчальною діяльністю студентів, систематизації знань, формуванні навичок і вмінь, їх коригуванні й удосконаленні;

• виховна означає врахування індивідуальних особливостей студентів, створення сприятливих умов для формування в них особистісних якостей (дисциплінованість, принциповість, наполегливість, цілеспрямованість, взаємодопомога, працьовитість, почуття відповідальності, обов’язок);

• розвивальна передбачає розвиток уваги, пам’яті, логічного мислення, мови, зокрема вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, конкретизувати, класифікувати, систематизувати;

• управлінська полягає в тому, що виконання функції контролю дає можливість викладачеві виявити якісний стан навчального процесу, успіхи і недоліки в навчанні студентів і на цій основі скоригувати їхню роботу й свою власну діяльність (удосконалювати методику або організацію навчання студентів);

• стимулююча полягає в тому, що об’єктивне і вмотивоване оцінювання досягнень студента є важливим стимулом у його навчальній діяльності, який переростає в стійкий мотив пізнання, обов’язку і відповідальності;

• прогностично-методична (методична) стосується як викладача, який отримує досить точні дані для оцінки своєї праці, результатів запровадження своєї методики викладання, шляхів подальшого вдосконалення навчання, так і студентів, оскільки допомагає їм прогнозувати свою навчальну та наукову роботу.

В різних джерелах виділяють також ще такі функції як: діагностична (діагностично-констатуюча), вимірювання і оцінка знань, соціалізуюча, оцінно-констатуюча, коригувальна та ін.

38. Методика вивчення теми «Виховання художньо-естетичної культури школярів». Визначте мету, основні категорії та поняття, що засвоюються студентами.

Мета: сформувати у студентів знання про художньо-естетичну культуру, уміння та навички її прищеплення молодшим школярам, а саме особливості формування у дитини інтеґрованих структурних компоненти особистості, які забезпечують її саморух до цінностей культури завдяки різноманітним засобам взаємодії в соціокультурному середовищі освітнього процесу зі світом природи, людини, предметів, відображених у мистецтві і діяльності.

Або формування естетичної свідомості та естетичного ставлення студентів до навколишнього світу та мистецтва шляхом прилучення їх до цінностей художньої культури, формування здатності виділити естетичний компонент у змісті творів мистецтва та надати їм оцінку з позиції власного естетичного досвіду, накопиченого в результаті художньо-образного опанування світу за законами краси та вираженого в художньо-творчій діяльності та навчання цьому учнів.

Основні категорії та поняття: Художньо-еститична культура, критерії розвитку художньо-еститичної культури (пізнавально-еститичний розвиток, культурно-комінікативний розвиток, художньо-творчий розвиток), художньо-естетичне виховання, концепція художньо-естетичного виховання, мистецтво, види мистецтва (музика, література, театр, образотворче мистецтво тощо), художньо-естетичне сприймання, художньо-еститичні якості, почуття, потреби, цінності, переживання, уява, смаки, явища, знання та ідеали, уміння, образне бачення, здібності в глузі мистецтва, творчі здібності, соціокультурне середовище тощо.

Відповідь на дане запитання не є точною. Це лише можливий зразок. Рекомендую доопрацювати його самостійно чи проконсультуватися у Матвієнко О.В.