28.Форми та види банківського кредиту. Особливості бухгалтерського обліку окремих кредитних операцій. Аналіз руху кредитних вкладень

Кредит - це економічні відносини між юридич­ними та фізичними особами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з ви­платою процента. У кредитних відносинах беруть участь дві сторони: позичальник і кредитор. Ці сторони називаються суб'єктами кредитної угоди, а ті грошові чи матеріальні цінності, витрати чи проекти, стосовно яки ч укладається кредитна угода, є об'єктами кредиту.

Розрізняють три основні форми кредиту:

• товарний, що виникає між продавцями і покупцями, коли покупці одержують товари чи послу­ги з відтермінуванням платежу; грошовий, що найбільш характерний у банкінській практиці;

• зобов'язання банку гарантувати платіж клієнтові у випадку, коли той не зможе оплатити свої рахунки.

Залежно від суб'єктів кредитних відносин кредит поділяється на види: національний; міжнародний; банківський; державний; комерційний; споживчий; лізинговий; консорціумний.

За сферами спрямування кредит поділяється:

• кредит, спрямований у сферу обігу, - кредит у поточну діяльність; кредит, спрямований у сферу виробництва,

- кредит в інвестиційну діяльність.

За забезпеченням кредити розрізняють:

• забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); іпотечні - забезпечені нерухомістю;

• гарантовані (банками, третьою особою, свідоцт­вом страхування); незабезпечені (бланкові).

За строками користування кредити поділяються на:

• короткострокові - до 1 року; середньострокові - до 3 років; довгострокові - понад 3 роки.

Кредити можна ще поділяти за методами надання І погашення.

За методами надання: у разовому порядку; відповідно до відкритої кредитної лінії;

• гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання).

За строками погашення:

• водночас; на виплат; достроково (на вимогу кредитора або за заявою позичальника);

• з регресією платежів; • після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

За допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення, отже - кредит виконує перерозподільну функцію. Наступною функцією кредиту є створення грошей для грошового обігу - емісійна функція.

Кредиту властива також контрольна функція.

Вступивши в кредитні відносини, позичальник і кредитор повинні здійснювати контроль за своєю діяльністю. Усі функції кредиту тісно пов'язані між собою.

Принципи кредитування — це головні правили, кредитування яких необхідно дотримуватись при наданні кредиту.

Принципи кредитування такі:

• терміновість - кредит повинен бути повернений у термін, що визначений кредитною угодою;

• поверненність - виникає із суті кредиту, цим кре­дит якраз і відрізняється від фінансових відносин;

• платність - сплата процентів, об'єктивний супутник кредиту, тому що кредит — комерційнії операція;

• забезпеченість - мета цього принципу: захистити інтереси банку, зменшити ризик операції;

• цільове використання - вкладення коштів у сферу обігу, виробництво, тобто на конкретні заходи, а не за нагальною потребою у коштах.

Кредитні операції є одним із джерел доходів банків. Доходи від цих операцій надходять у вигляді процентів.

600. Процентні доходи за коштами, розміщеними в Національному банку України

601. Процентні доходи за коштами, розміщеними в інших банках

602. Процентні доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності

603. Процентні доходи за кредитами органам загального державного управління

604. Процентні доходи за кредитами фізичним особам

Процентні доходи та прирівняні до них комісійні за кредитами повинні нараховуватися на кожну звітну дату, але не рідше ніж один раз на місяць.

Нараховані доходи обліковуються на відповідних рахунках групи, в якій обліковується номінал кредиту (Табл.4.1).

Банк може нараховувати процентні доходи, вико­ристовуючи один з двох методів:

• метод простої процентної ставки (метод рівних платежів), згідно з яким сума всіх майбутніх доходів лінійно розподіляється протягом періоду дії кредитної угоди;

• метод фактичної процентної ставки (актуарний метод), згідно з яким береться до уваги фактор часу, в результаті чого абсолютна сума доходу, що нараховується у ближчий період, менша за абсолютну суму доходу, що нараховується в пізніший період.

Основні правила обліку кредитів

Бухгалтерський облік конкретного кредиту завжди повинен бути узгоджений з умовами кредитної угоди.

Кредитний інструмент починає існувати, як тільки банк надав зобов'язання з кредитування. Сума зобо­в'язання на дату укладення угоди визнається на поза­балансових рахунках (Рис. 4.1).