86. Підписання мирних договорів після іі св

Для підготовки мирних угод на Постдамській конференції 17 липня – 2 серпня 1945 р. заплановано створ. Раду міністрів закорд. справ. Умови про мирні договори готували на Парижській мирній конференції з 29 липня – 19 жовтня 1946 р Результати та умови мирних договорів, ухвалені «Радою чотирьох» (ВБ, США, Фрн., СРСР) на засіданні в Нью-Йорку 4 листопада 1946 р. Урочисте підписання «П'яти парижських договорів» 2 лютого 1947 р.

Італія (20 підписів). 1)Втратила лівобережну Істрію; 2)Острів Родос та острови Додеканес – до Греції перейшли; 3)Мала виплатити репарації: Албанії, СРСР, Ефіопії, Греції, Югославії. 4)Багато сплачувала майном: СРСР – кораблі,частину флоту. 5)Армія не могла перевищувати 250 тис. осіб. 6)За Італією лишалася долина Каналу, Горіція та Монфальконе. 7)Трієст і прилегла до нього отримували міжнар. статус. 8)США і ВБ більше не вимагали від Італії погашення її воєнних боргів. Також РС наклав вето на прийняття Італії до ООН.

Румунія (11 підписів). Повернула собі Трансільванію, але втратила на користь РСу Пн. Буковину, Пд. Бессарабію та Добруджу. Крім того, за рад.-чехослов. договором від 29 червня 1945 р. до СРСР відходила Підкарпатська Русь (Закарпаття). Отже, Румунія мала вихід до моря лише у вузькій смузі, а СРСР утримував частину територій у гирлі Дунаю. Румунія мала сплатити СРСР репарації на суму 300 млн. доларів. Армія -122 тис., флот – 5 тис.

Болгарія (12 підписів). Зберегла пд.. Добруджу (на території Чорного моря). СРСР хотів збільшити території Болгарї, але її претензії на узбережжя Егейського моря і Зх. Фракію не були задоволені. Болгарія мала заплатити репарації Греції в розмірі 45 млн. і Югославії — 25 млн. доларів. Армія тепер – 55 тис. – сухопутні війська, 70 літаків – авіація, 3 тис. – моряків.

Угорщина (12 підписів). Кордон між СРСР та Угорщиною проходив межею колишньої Підкарпатської Русі. Пд. част. Словаччини → до Чехослов. Угорщина поступалася Чехослов. 3 селищами в районі Братислава поблизу австр. кордону. Репарації - 300 млн. доларів, які треба було внести протягом п'яти років починаючи з 20 січня 1945 р., з яких 200 млн. — СРСР і 100 млн. — Чехословаччині та Югославії. Армія – 635 тис., авіація – 5 тис.

Фінляндія (11 підписів). На пд.-сх росіяни займали частину Карелії, а також тер. на пн.-зх з оплатою в 5 млн. фінських марок щорічно островів Порккала-Удд та вузької смуги у фінській затоці на відстані 13 км від столиці Гельсінкі. Накладено великі репарації – 300 млн. доларів СРСР у вигляді поставок товарів. Армія – 34,5тис., льотчики – 3 тис.

Мирні договори не були принизливими для переможених, як це сталося після І світової війни.

59. Утворення кнр. Внутр. І зовн. Політика Китаю у 80-90-х рр. 20 ст.

1 жовтня 1949 р. Мао Цзедун у Пекіні проголосив утворення КНР. - розгром військ Гоміндану на континентальній частині країни.

З 1953 р. Китай обрав курс на індустріалізацію та націоналізацію приватної власності, -5тирічку. Значну допомогу КНР надав СРСР. У 1958 р. Мао -ініціатива форсувати екон. розвиток і здійснити "великий стрибок" з метою побудови комуністичного сусп. Головним засобом для побудови світлого майбутнього мала стати безкоштовна пра-ця. Замість с\г кооперативів створювались "народні комуни". - все усуспільнювалося, запроваджувався зрівняльний принцип розподілу. У пром. – прискорена індустріаліз.

Політика реформ у Китаї 80-90-х років. Після смер-ті Мао у керівництві гору взяли помірковані діячі КПК. - практичну модернізацію країни, аби вивести її в число передових. Лідером "прагматиків" став Ден Сяопін.

У грудні 1978 р. - курс "чотирьох модернізацій": перебудову і переведення на нову базу пром., с\г, армії, науки і техніки. Ідеологічною основою реформ стали соціалістичний шлях розвитку, демократична диктатура народу, керівництво компартії, марксизм-ленінізм та ідеї Мао Цзедуна.

Реформи у с/г: 1) землю комун було поділено порівну між селянськими сім'ями і передано їм в аренду; 2) створювався сімейний підряд; 3. селянам дозволялося продавати залишки продукції на ринку після виконання держ. замовлення; 4) підвищено державні закупівельні ціни; 5) створено мережу малих с\г підприємств із переробки продукції та підсобні промисли.

Реформи у пром.: 1) на держпідприємствах вводилися госпрозрахунок та економічні стимули праці; 2) заохочувалась індивідуальна трудова д-сть; 3) створ. невеликі приватні підприємства у торгівлі, сфері об-слуговування і легкій промисловості; 4) запроваджувалась оренда.

З метою залучення іноземних інвестицій для модернізації пром. -створюва-лись вільні економічні зони.

Особливістю китайських реформ є те, що вони не торкнулися політичної сфери.

Нове піднесення антикомуніст. опозиційного руху в КНР пов'язане з реформаційними процесами в СРСР після приходу до влади М. Горбачова. У 1986 р. відбулися студентські демонстрації в Шанхаї. –збройно припиняли.

У серпні 1978 р. Китай та Японія -дог договір про мир і дружбу. Ден Сяопін продовжив зближення КНР із СПІА. 1980 р. КНР відмовилася продовжити термін радянсько-китайської угоди 1950 р. і приєдналася до бойкоту Московської Олімпіади.

У 80-х рр. Китай підтримував анти рад. партизанський рух моджахедів у Афганістані.

. У 1992 р. –візит до Пекіна Єльцина - угоду про нормалізацію міждержавних відносин. У квітні 1996 р. Росія передала КНР частину спірних островів на річці Уссурі. Росія та Китай широко співпрацюють у військовій, нафто-газовій, ядерно-енергетичній та інших важливих галузях. У вересні 1993 р. Китай підписав з Індією попередню угоду про врегулювання прикордонних суперечок. Китай нормалізував стосунки з Японією та Південною Кореєю, у 1997 р. широкомасштабні торгові угоди підписано з Францією та СІЛА.

, 1 липня 1997 р. під контроль китайців перейшла колишня британська колонія Гонконг (Сянган), а 20 грудня 1999 р. — португальське володіння Макао (Аоминь). Згідно із принципом "одна країна — дві системи"

22)