- •1. Предмет, задачі, етапи становлення психології.
- •2. Основні галузі психологічної науки.(3шт.)
- •3. Методи психологічного дослідження.
- •4. Експеримент і спостереження як основні методи псих. Досл.
- •5. Емпіричні методи псих. Дослідження.
- •6. Психіка: поняття, власт., ф-ії.
- •7. Психіка: поняття, класифікація псих. Явищ.
- •8. Форми розв. Психіки: філогенез, антропогенез, соціогенез та онтогенез.
- •9. Етапи розв. Психіки: сенсорний, перцептивний, інтелект.
- •10. Рефлекторна природа психічного відображення.
- •11. Будова нервової системи л.
- •12. Функціональна асиметрія мозку.
- •13. Блочна будова мозку л.
- •14. Свідомість: поняття, суспільно-історична природа свідомості.
- •15. Свідомість: поняття, структура свідомості.
- •16. Відчуття як психічний пізнавальний процес: поняття, види.
- •17. Відчуття як психічний пізнавальний процес: поняття, властивості.
- •18. Чутливість, пороги чутливості.
- •19. Сприймання як психічний пізнавальний процес: поняття, види.
- •20. Сприймання як психічний пізнавальний процес: поняття, властивості.
- •21. Способи організації сприймання.
- •22. Пам'ять як психічний пізнавальний процес: поняття, процеси пам’яті.
- •23. Характеристика процесу запам’ятовування.
- •26. Пам'ять як психічний пізнавальний процес: поняття, види.
- •27. Пам'ять як психічний пізнавальний процес, поняття, індивідуальні відмінності пам’яті.
- •28. Мислення як психічний пізнавальний пр-с: поняття, логічні компоненти мислення.
- •29. Мислення як психічний пізнавальний пр-с: поняття, операційні компоненти м-ня.
- •30. Мислення як психічний пізнавальний пр-с: поняття, етапи розв’язання мислительної задачі.
- •31. Мислення як психічний пізнавальний пр-с: поняття, види.
- •32. Інтелект: поняття, структура
- •33. Інтелект: поняття, властивості.
- •34. Уява як психічний пізнавальний пр-с: поняття, аналітико-синтетичний характер уяви.
- •35. Уява як психічний пізнавальний пр-с: поняття і види.
- •36. Порівняльна характеристика мислення і уяви.
- •37. Креативність і творча діяльність особистості.
- •38. Увага: поняття, психологічна природа, ф-ії.
- •39. Увага: поняття, види.
- •40. Увага: поняття, властивості.
- •41. Воля: поняття, ф-ії.
- •42. Структура особистості за Фрейдом.
- •43. Воля: види і структура вольових дій.
- •44. Вольові якості особистості.
- •45. Поняття про емоції та почуття, види.
- •46. Порівняльна хар-ка емоцій та почуттів, приклади на кожну відмінність.
- •47. Емоційна регуляція поведінки л.: сутність, структура.
- •48. Види емоцій та почуттів.
- •49. Поняття: особистість, індивід, індивідуальність, людина.
- •50. Фактори розвитку особистості, сучасний етап.
- •51. Психологічна структура особистості за Платоновим.
- •52. Діяльність: поняття, структура, основні компоненти діяльності.
- •53. Темперамент: поняття теорії темп.(4види)
- •54. Темп. І тип внд.(за Павловим).
- •55. Темп. Та властивості псих. Явищ.
- •56. Темп.: особливості прояву різних типів темпераменту.
- •57. Поняття характеру і акцентуація хар-у.
- •60. Здібності: поняття, психологічна природа.
- •61. Здібності та обдарованість.
- •62. Фактори розвитку здібностей.
- •63. Здібності та задатки, види задатків.
- •64. Види здібностей.
- •65. Предмет педагогіки. Її зв'язок з ін.. Науками.
- •66. Становлення педагогічної науки
- •67. Система педагогічних наук.
- •68. Методи педагогіки.
- •69. Основні педагогічні категорії.
- •70. Поняття про дидактику. Основні дидактичні концепції.
- •71. Сутність навчання та його ф-ії.
- •72. Сутність навчання та його структура.
- •73. Принцип навчання: пр-п науковості, систематичності і послідовності, доступності, зв’язку навчання з життям.
- •74. Принципи навчання: принцип свідомості і активності учнів, принцип наочності, принцип індивідуального підходу до учнів, пр-п емоційності.
- •75. Види навчання: пояснювально-ілюстративне, проблемне.
- •76. Види навчання: програмоване, диференційоване.
- •77. Форми організації навчання у загальноосвітній школі та у вищій.
- •78. Урок як основна форма організації навчання. Типологія уроків.
- •79. Методи навчання.(за Бабинським).
- •80. Класифікація методів навчання.
- •81. Закономірності пр-ів навчання.
- •1. Предмет, задачі, етапи становлення психології.
- •2. Основні галузі психологічної науки.(3шт.)
- •3. Методи психологічного дослідження.
50. Фактори розвитку особистості, сучасний етап.
1) Біологічний – представники цього напряму вважають, що провідним є спадкове джерело псих. розв. особистості, яке насамперед визначає всі особливості розв. особистості. Американський вчений Торндайк стверджує, що всі духовні якості особистості – її свідомість: це такі самі дари природи, як очі, вуха, пальці. Америк. педагог Дьюі вважає, що Л. народжується з готовими моральними якостями, почуттями і дух. потребами.
2) Соціальний – представники цього напряму вважають, що розвиток дитини визначається соц.. умовами, тобто в якому середовищі народилася і виховується дитина, в тому вона розвинеться.
На даному етапі теорія псих. розв. особистості базується на визнанні того, що рушійні сили її розв. виявляються у суперечностях між потребами, які постійно змінюються та реальними можливостями їх задоволення. Подолання цих суперечностей у діяльностей через оволодіння відповідними засобами її виконання веде до розв. і становить його суть, провідну роль у цьому процесі відіграє навчання і виховання.
51. Психологічна структура особистості за Платоновим.
Платонов уявляє структуру особистості як певну ієрархічну побудову, в якій нижчі ступені підпорядковуються і керуються вищими, а вищі включають у себе нижчі й спираються на них. За Платоновим, динамічна функціональна психологічна структура особистості має чотири підструктури:
Перша підструктура — це спрямованість, відношення і моральні якості особистості. Цей найвищий рівень є соціальне зумовленим і формується в процесі виховання.
Друга підструктура — це знання, навички, уміння та звички, що їх набувають у власному досвіді шляхом навчання; вони справляють вже суттєвий вплив на формування особистості та зумовлюються її біологічними властивостями.
Третя підструктура форм відображення формується шляхом вправ і зумовлена біологічними властивостями особистості.
Четверта підструктура — біологічно зумовлена (темперамент, вікові властивості тощо) і формуватися може лише тренуванням.
Особливістю класифікації Платонова є те, що ієрархія і субординація основних підструктур особистості взаємопов'язані з відповідними видами формування властивостей кожної підструктури: тренування — вправи — навчання — виховання.
52. Діяльність: поняття, структура, основні компоненти діяльності.
Діяльність – це специфічний вид активності Л. , який спрямований на пізнання і творче перетворення оточ. світу, включаючи саму Л. та умови її існування.
Основні компоненти діяльності:
1. Мета: образ бажаного кінцевого результату;
2. Мотив- ті причини,які спонукають Л. до діяльності
3. Предмет – те з чим вона безпосередньо має справу.( пізнавальна діял. – різноманітна інформація, навчальна -знання, уміння, навички, трудова – створ. матеріальних продуктів).
4. Дія – елемент діяльності, спрямований на вирішення конкретного завдання.
5. Операція – спосіб виконання дії.
6. Засоби діяльності – різноманітні інструменти, які викор. Л. здійснюючи певні дії та операції.
Структура діяльності:
Діяльність передбачає наявність в активності Л. усвідомленої мети. Мета – те, що реалізує людські потреби і виступає як образ кінцевого результату діяльності. Мета психологічному розумінні – це те, що намагаються досягнути, намір, який має бути здійсненим. Мета діяльності є своєрідним передбаченням її результату, образ можливого як прообраз дійсного. Важливо відрізняти мету від мотивів діял. Мотиви – пов’язані із задоволенням певних потреб спонукання до діял. У мотивах як і в меті передбачається можливе майбутнє. Потреби становлять сутність, основну рушійну силу різних видів люської активності, а мотиви є конкретними різноманітними виявами цієї сутності. Мотиви та мотивація розглядаються в психології як причини, що визначають вибір спрямованості поведінки і діял. суб’єкта. На відміну від мотивів мета людс. діял. завжди усвідомлена, завжди зрозуміла самому суб’єкту. На відміну від мотивів мета людської діял. завжди усвідомлена. Слід розрізняти кінцеву і проміжну мету.Досягнення кінцевої мети рівнозначне задоволенню потреби. Проміжною є мета, поставлена Л. як умова досягн. кінцевої мети. Пр-с вибори мети назив. цілеутворенням. Що стосується способів виконання діяльності певна част. з них як правило регулюється неусівдомлено. (ходіння, мовлення, письмо).