- •1. Психіка як відображальна функція мозку.Структура психіки
- •2. Свідомість як психічна форма відображення людини.
- •3. Шляхи наукового пізнання психіки:основні методи і допоміжні.
- •4. Особистість, індивід, індивідуальність. Структура особистості.
- •5. Формування особистості. Спрямованість як центральне утворення особистості.
- •6. Діяльність її структура. Основні види діяльності діяльності.
- •7. Поняття про спілкування та його структурні компоненти.
- •10.Сприймання , його рефлекторна сторона. Сприймання руху, часу, простору.
- •11.Визначення памяті. Види памяті.
- •12. Процеси памяті: запам’ятовування , збереження, відтворення і його види.
- •13. Опосередковане і безпосереднє мислення. Операції мислення.
- •15. Поняття про уяву та її види. Механізм створення образів уяви.
- •16. Емоційно-вольова сфера особистості.
- •2. Власне емоції.
- •17. Індивідуальні особливостсті особистості: темперамент, здібності, характер.
- •18. Поняття про групу. Механізми і види міжособистісних стосунків.
- •19. Предмет і завдання вікової та педагогічної психології.
- •20. Закономірності, динаміка психічного розвитку та формування особистості в онтогенезі.
- •21. Психічний розвиток формування особистості у підлітковому віці.
- •22. Психічні особливості становлення особистості у юнацькому віці.
- •23. Вік дорослості
- •24. Психологія учіння як специфічна пізнавальна діяльність людини.
- •25. Процес засвоєння як зміст учбової діяльності учнів.
- •26. Психологія навчання.
- •27. Психологія виховання.
- •28. Сімейне виховання.
- •29. Психологія педагогічної діяльності.
- •30. Психологія вчителя.
1. Психіка як відображальна функція мозку.Структура психіки
Виділяють три великі групи психічних явищ, а саме:
1)психічні процеси;
2)психічні стани;
3)психічні властивості.
Психічні процеси — динамічне відображення дійсності у різних формах психічних явищ. Психічний процес — це плин психічного явища, що має початок, розвиток і кінець, що виявляється у виді реакції. При цьому потрібно мати на увазі, що кінець психічного процесу тісно пов'язаний з початком нового процесу.
Психічні процеси викликаються як зовнішніми впливами, так і подразненнями'нервової системи, що йдуть від внутрішнього середовища організму.
Психічні процеси поділяються на:
1) пізнавальні процеси — відчуття, сприйняття, увага, пам'ять, мислення,уява;
2) емоційні процеси — до них відносяться емоції і почуття;
3) вольові процеси - до них відносяться механізми вольових дій, вольові якості.
Пізнавальні процеси забезпечують відображення світу і перетворення інформації.
Емоційні процеси забезпечують вибіркове ставлення людини до різних аспектів дійсності.
Вольові процеси — процеси контролю забезпечують так звану «довільну регуляцію» цілеспрямованої поведінки.
Психічні процеси забезпечують формування знань і первинну регуляцію поведінки і діяльності людини. У складній психічній діяльності різні процеси зв'язані і складають єдиний полк свідомості, що забезпечує адекватне відображення дійсності і здійснення різних видів діяльності. Психічні процеси прол'кають із різною швидкістю й інтенсивністю в залежності від особливостей зовнішніх впливів і станів особистості.
Під психічним станом варто розуміти відносно стійкий ^ рівень психічної діяльності, ще виявляється у підвищеній або зниженій активності особистості.
Кожна людина щодня випробовує різні Ттеихічні стани. При одному психічному стані розумова або фізична робота прол'кає легко і продуктивно, при іншому — важко і неефективно.
Психічні стани мають рефлекторну природу: вони виникають під впливом обстановки, фізіологічних факторів, ходу роботи, часу і словесних впливів (похвала, осуд і т.п.).
Найбільш вивченими є: 1) загальний психічний стан, наприклад, увага, що виявляється на рівні активної зосередженості або неуважності; 2) емоційні стани, або настрої (життєрадісний, захоплений, смутний, гнівний, роздратований і т.д.).
Цікаві дослідження є про особливий, творчий стан особистості, що називають натхненням.
Вищими і сл'йкими регуляторами психічної діяльності є властивості особистості.
Під психічними властивостями людини варто розуміти стійкі утворення, що забезпечують певний якісно-юлькїений рівень діяльності і поведінки, типової для даної людини. Кожна психічна властивість формується поступово в процесі відображення і закріплюється на практиці. Вона, отже, є результатом відображувальної і практичної діяльності.
Психічні властивості не існують разом, вони синтезуються й створюють складні структурні утворення особистості, до яких необхідно віднести: 1) життєву позицію особистості (систему потреб, інтересів, переконань, ідеалів, що визначає вибірковість і рівень активності людини); 2) темперамент (систему природних властивостей особистості — рухливість, урівноваженість поведінки і тонус активності - динамічний бік поведінки); 3) здібності (систему інтелектуально-вольових і емоційних властивостей, що визначає творчі можливості особистості) і, нарешл, 4) характер як систему відносин і способів поведінки.