1. Поняття заробітної плати та завдання її обліку.

2. Склад фонду оплати праці.

3. Оперативний облік особового складу працівників.

4. Первинний облік відпрацьованого часу та виробітку.

5. Форми і системи оплати праці.

6. Порядок розрахунку основної заробітної плати та її облік.

7. Порядок розрахунку та облік окремих видів додаткової заробітної плати.

8. Порядок розрахунку оплати відпусток та їх облік.

9. Порядок розрахунку та облік допомоги з тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологам.

10. Облік розрахунків з ЄВЗСС

11. Види утримань із заробітної плати та методика їх розрахунку.

12. Облік податку з доходів фізичних осіб.

13. Аналітичний облік розрахунків з робітниками та службовцями.

14. Облік депонованої заробітної плати.

15. Синтетичний облік розрахунків з оплати праці.

16. Визначення власного капіталу, його склад та призначення.

17. Порядок формування статутного капіталу на приватних підприємствах, у кооперативах та державних підприємствах.

18. Порядок формування статутного капіталу в акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю.

19. Облік неоплаченого капіталу.

20. Облік змін статутного капіталу на підприємствах різних форм власності.

21. Облік вилученого капіталу.

22. Облік додаткового капіталу.

23. Облік резервного капіталу.

24. Облік прибутку (збитків) підприємства.

25. Облік ліквідації підприємства.

26. Облік забезпечення наступних витрат і платежів.

27. Облік цільового фінансування та цільових надходжень.

28. Визнання зобов’язань, їх класифікація та оцінка.

29. Визначення облігацій та їх характеристика.

30. Облік реалізованих облігацій.

31. Визначення фінансової оренди.

32. Порядок розрахунку мінімальних орендних платежів.

33. Синтетичний облік операцій з фінансової оренди.

34. Облік відстрочених податкових активів і зобов’язань.

35. Поняття кредиту та умови його надання.

36. Класифікація кредитів.

37. Документальне оформлення отриманих позик.

38. Синтетичний облік отриманих позик.

39. Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

40. Визначення та класифікація векселів.

41. Характеристика вексельної документації.

42. Синтетичний облік векселів виданих.

43. Податкова система України.

44. Порядок розрахунку і облік сум ПДВ, які підлягають сплаті до державного бюджету.

45. Порядок визначення оподатковуваного прибутку.

46. Порядок розрахунку та облік місцевих податків.

47. Облік авансів отриманих і внутрішніх розрахунків.

48. Облік розрахунків за нарахованими відсотками та іншими операціями.

49. Види діяльності та їх характеристика.

50. Визнання, оцінка та класифікація доходів.

51. Визнання, оцінка та класифікація витрат.

52. Облік прямих витрат.

53. Облік, розподіл і списання загальновиробничих витрат.

54. Облік витрат та порядок розрахунку фактичної собівартості готової продукції.

55. Облік руху готової продукції.

56. Облік доходів від реалізації продукції (робіт, послуг).

57. Порядок розрахунку фактичної собівартості реалізованої продукції та її облік.

58. Склад, облік і списання адміністративних витрат.

59. Склад, облік і списання витрат на збут.

60. Склад, облік і списання інших витрат операційної діяльності.

61. Облік доходів від іншої операційної діяльності.

62. Порядок формування фінансового результату від операційної діяльності.

63. Облік доходів і витрат від фінансової діяльності.

64. Облік доходів і витрат від іншої звичайної діяльності і від надзвичайних подій.

65. Порядок визначення фінансового результату за видами діяльності.

1. Заробітна плата – це оплата роботодавцем найманому працівнику за виконану роботу у грошовому або натуральному вигляді.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану їм роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці (тобто обсягів виконаної роботи) та результатів господарської діяльності підприємства.

Нормативно-правові документи, які регулюють трудові відносини та оплату праці (нарахування зарплати, утримання із зарплати, нарахування внесків на соціальне страхування, видача зарплати) є такими::

Конституція України, 1996 р.

Кодекс законів про працю, 1996 р.

Закон України «Про оплату праці», 1995 р.

Закон України «Про відпустки», 1996 р.

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», 2003 р.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», 2010 р.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI.

П(С)БО 11 «Зобов’язання», 2000 р., П(С)БО 26 «Виплати працівникам», 2003р.

Інструкція зі статистики заробітної плати №5, 2004 р.

Інші закони, постанови і накази Кабміну України, Сімейний кодекс інші документи.

Трудові відносини на підприємстві між власником (роботодавцем) і працівником регулюється, крім означених нормативних документів, трудовими договорами, договорами цивільно-правового характеру, контрактами та ін. угодами (напр., за сумісництвом).

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства або фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором ц угодою сторін. За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), яка включена до штату підприємства для виконання роботи, або функцій за відповідною кваліфікацією, професією, посадою; працівнику гарантується заробітна плата та встановлені законодавством гарантії, пільги, компенсації, працівник підпорядковуються внутрішньому трудовому розпорядку.

Договір цивільно-правового характеру передбачає оплату за виконану роботу. Таким є договір підряду. Це угода, за якою підрядник (виконавець робіт) зобов’язується виконати роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти 1 оплатити роботу. Оплата за такою угодою здійснюється за результатами виконаної роботи.

На підприємствах, в установах, організаціях можуть укладатися колективні договори з трудовим колективом. В них зазначаються права і обов’язки роботодавця й колективу в цілому та соціальні гарантії, які є однаковими для всіх працівників.

Контракти з працівниками укладаються індивідуально на визначений термін із зазначенням вимог до обох сторін. Форми і розміри зарплати встановлюються власником або уповноваженим ним органом.

Основними завданнями обліку заробітної плати є:

забезпечення контролю за кiлькiсним складом робітників, виконання трудової дисципліни;

визначення відпрацьованого часу та виробленої продукції;

контроль за виконанням норм виробітку;

нарахування заробітної плати за напрямками витрат;

ведення обліку розрахунків із заробітної плати та розрахунків за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

контроль (самоконтроль) за витрачанням фонду оплати праці, складанням звітності.

Основними показниками праці та заробітної плати, які підлягають обліку є:

чисельність робітників, їх професія та кваліфікація;

витрата робочого часу в годинах i днях;

кiлькiсть виготовленої продукції чи обсяг виконаних робіт;

розмір фонду оплати праці різних категорій робітників за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум нарахованих та використаних на оплату відпусток.

2. Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників використовується показник фонду оплати праці (ФОП). ФОП складається з трьох складових: 1) щсновна заробітна плата, 2) додаткова заробітна плата, 3) інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок, відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення і винахідництво, за особливі умови праці. Вона включає доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством (премії працівникам, керівникам, спеціалістам за виробничі результати, за вислугу років, доплати у надурочний час, святкові і вихідні дні, відпускні).

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлені вказаними актами нормами.

Склад ФОП регламентовано Інструкцією зі статистики заробітної плати №5, 2004 р.

До Фонду основної зарплати включаються:

Винагорода за виконану роботу, від­повідно до встановлених норм праці по тарифним ставкам, відрядним розцінкам і посадовим окладам;

Суми відсотків або комісійних нарахувань залежно від об’єму дходів (виручки), одержаних від реалізації продукції, у випадку якшо вони є основною заробітною платою. Суми авторського гонорару працівникам газет, журналів, інших засобів масової інформації.. Оплата при переводі робітника на нижчеоплачувану роботу; Оплата роботи висококваліфікованих працівників, які залучені для підготовки, та перепідготовки кадрів; Вартість продукціі виданої в натуральній формі; Оплата праці за час перебування у відрядженні. Оплата праці працівниців, які не перебувають у штаті, виконують роботи за договорами громадсько-правового характеру.

До Фонду додаткової зарплати входять:

Доплати і надбавки до тарифних ставок (окладів) в розмірах передбачених законодавством, а саме:

Сумісництво професій; Розширення зони обслуговування; Роботу у важких та шкідливих умовах праці; Інтенсивність праці; Роботу у нічний час; Керівництво бригадою; Классність водіям; Виконання особливо важливої роботи; Знання іноземної мови; Наукову ступінь; Дипломатичні ранги; Роботу на теріторіі радіоактивного забруднення; Інші надбавки. Преміі та винагороди в тому числі за вислугу років. Відсотки або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки. Оплата в понаднормовий час та дні відпочинку. Суми виплачені при виконанні робіт вахтовим методом. Суми виплат, пов’язані з індексацією заробітної плати. Вартість безкоштовно наданих комунальних послуг. Витрати пов’язані з наданням безкоштовного проїзду робітникам залізничного, авіаційного, морського та річного транспорту. Вартість безкоштовно наданого фірменого одягу і взуття. Компенсації втрати частини заробітної плати. Оплата за невідпрацьований час: Оплата чергових відпусток, грошова компенсація невикористаних відпусток; Оплата додаткових відпусток; Сума заробітної плати, яка зберігається по місцю роботи за час їх навчання з відривом від виробництва, в системі підготовки і перепідготовки кадрів; Оплата виробникам за виконанням державних обов’язків; Оплата виробникам донорам; Оплата простоїв не з вини працівника.

Інші заохочування та компенсації:

Нарахування за невідпрацьований час, не передбачені законодавством; Винагороди, які мають разовий характер: Винагороди за підсумками роботи за рік; Преміі за сприяння винахідництва і раціоналізаціі; Премії за виконання особливо важних завдань; Одноразові заохочування не пов’язані з результатами праці. Матеріальна допомога, яка має систематичний характер. Виплати соціального характеру: Оплата або дотаціі на харчування робочих в їдальнях і профілакторіях; Оплата на утримання дітей в дошкільних закладах; Оплата харчуваня працівників; Вартість путівок; Вартість персональних проїздних квитків; Інші.

Інші виплати, які не включаються до фонду оплати праці:

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Допомога та інши виплати, які проводяться за рахунок коштів фондів державного соціального страхування: Допомога з тимчасової непрацездатності; Допомога у зв’язку із вагітністю і пологам; Допомога при народженні дитини; Допомога з догляду за дитиною до 3-х років; Допомога на поховання. Оплата путівок на санаторно-курортне лікування. Допомога з часткового безробіття. Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок підприємства. Соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства. Внески підприємства на медичне страхування. Одноразова допомога при виході на пенсію. Суми вихідної допомоги при звільненні. Виплати Чорнобильцям. Витрати за плату навчання робітників і членів їх сімей. Витрати на відрядження (добові, та інші витрати). Вартість на перевезення робітників до місця роботи. Матеріальна допомога разового характеру. Винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їх використання.

3. Облік особового складу організації забезпечується веденням особових карток працівників, штатно-посадової книги (штатного формуляру) та алфавітної книги.

На працівників, яких приймають на постійну, тимчасову роботу та роботу за сумісництвом заповнюються особові картки (типова форма №П-2).

Особова картка - це документ, в якому міститься найсуттєвіша інформація про особу.

Особова картка включає розділи:

І розділ – "Загальні відомості" ІІ розділ – "Відомості про військовий облік" заповнюється відповідно до інструкції з обліку військовозобов'язаних.

ІІІ розділ – "Призначення та переведення" відображає дату прийому на роботу та всі переведення на інші посади, зміну кваліфікації. Всі записи з цього розділу переносяться до трудової книжки. ІV розділ – "Відпустки" містить інформацію про надання щорічних і додаткових відпусток.

В разі звільнення працівника в особовій картці вказуються дата і причина звільнення, номер наказу про звільнення і робиться запис про те, що трудова книжка видана її власнику.

Особові картки комплектуються за структурними підрозділами підприємства та апарату управління.

Штатно-посадова книга (штатний формуляр) – це основний робочий документ відділу кадрів, який відображає стан укомплектування персоналу підприємства.

Штатно-посадову книгу веде працівник відділу кадрів на основі штатного розпису. Облік працівників у штатно-посадовій книзі ведеться за цехами, відділами та іншими структурними підрозділами. Усі записи у штатно-посадовій книзі повинні вестись регулярно одночасно з оформленням наказів про прийняття на роботу або призначення на посаду, переведення працівника в інший структурний підрозділ.

На випадок зміни штатного розпису після записів працівників за структурними підрозділами необхідно залишати місце для змін та продовження записів.

Порядкові номери працівників у штатно-посадовій книзі надаються їх особовим справам та особовим карткам.

Алфавітна книга ведеться для полегшення оперативного розшуку особової справи та особової картки, а також для одержання довідкової інформації про працівників. Книга заводиться на всіх працівників за підрозділами чи категоріями персоналу залежно від структури підприємства та чисельності працюючих. Записи в алфавітній книзі здійснюються одночасно з оформленням наказів про прийняття, переведення чи звільнення працівника. Прізвище, ім'я, по батькові прийнятого працівника записується у відповідному розділі на відповідну літеру алфавіту, а прізвище звільнених чи переведених працівників викреслюються тонкою червоною лінією.

Користуючись алфавітною книгою, можна швидко з'ясувати, де працює особа, знайти її особову картку, з’ясувати, коли звільнився чи був переведений той чи інший працівник, яка плинність кадрів у даному підрозділі.

Алфавітна книга, як правило, заводиться на підприємствах з великою кількістю персоналу.