- •Поняття про документи. Значення документів. Класифікація документів
- •2. Бухгалтерська обробка документів. Уніфікація і стандартизація бухгалтерських документів.
- •3. Документооборот та його організація. Зберігання документів.
- •4. Інвентаризація як вид первинного спостереження. Види інвентаризації, порядок проведення і відображення в обліку її результатів.
- •5. Економічна суть вартісного виміру та його значення.
- •6. Діючий порядок оцінки важливіших видів засобів підприємства.
- •7. Калькулювання як прийом вартісного вимірювання у бухгалтерському обліку.
- •8. Загальні принципи побудови обліку основних господарських процесів.
- •9. Облік процесу формування капіталу.
- •10. Облік процесу забезпечення необоротними активами.
- •11. Побудова бухгалтерського обліку процесу забезпечення
- •12. Облік процесу виробництва.
- •13. Облік процесу реалізації продукції, робіт, послуг.
- •14. Поняття про облікові регістри. Види і форми облікових регістрів.
- •15. Правила ведення облікових регістрів і способи виправлення помилок у записах.
- •16. Зміст і призначення форм бухгалтерського обліку.
- •17. Історія розвитку форм бухгалтерського обліку.
- •18. Основні форми бухгалтерського обліку, які використовуються на підприємствах, в організаціях.
- •19. Суть журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку.
- •20. Журнальна форма обліку.
- •21. Машиноорієнтовані форми обліку
- •Особливістю комп’ютерної форми бухгалтерського обліку є те, що вона не існує без конкретної комп’ютерної програми. Облікові регістри різних програм є схожими, але не однаковими.
- •22. Управління бухгалтерським обліком в Україні. Методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю.
- •23. Бухгалтерія підприємства, її побудова та основні функції. Права та обов’язки головного бухгалтера
- •24. Форми організації бухгалтерського обліку на підприємствах.
18. Основні форми бухгалтерського обліку, які використовуються на підприємствах, в організаціях.
Історія розвитку форм бухгалтерського обліку вказує на те, що їх вдосконалення відбувалося шляхом розмежування хронологічного і систематичного записів, відокремлення синтетичного обліку від аналітичного, переходу від щоденних записів в регістри синтетичного обліку до запису підсумкових даних аналітичного обліку один раз в місяць.
Форми обліку у своєму розвитку змінювалися стосовно типу використовуваної обчислювальної техніки. Це такі форми обліку :
- меморіально-ордерна;
- Журнал - Головна;
- спрощена форма;
- журнально-ордерна;
- машино орієнтована.
19. Суть журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку.
Ця форма обліку побудована на використанні системи групувальних і нагромаджувальних облікових регістрів - журналів-ордерів і допоміжних відомостей до журналів-ордерів.
Записи у журнали-ордери роблять на підставі первинних документів протягом місяця, а у випадку наявності великої кількості первинних документів їх групують у відповідних відомостях, місячні підсумки з яких переносять у журнали-ордери.
В журналах-ордерах поєднується хронологічний облік з систематичним, а по окремих рахунках - синтетичний з аналітичним. З цього походить і назва цих регістрів. Журнали-ордери є одночасно журналами,в яких здійснюють записи у хронологічному порядку і ордерами, так як місячні підсумки журналів-ордерів замінюють меморіальні ордери.
За своїм змістом журнали-ордери є регістри, призначені для кредитових записів за окремими наперед визначеними балансовими рахунками.
Форма журналів-ордерів, розміщення граф залежить від особливостей обліковуваних в ньому операцій. Кожному журналу-ордеру присвоюють постійний номер. Журнали-ордери побудовано за кредитовим принципом, тобто всі господарські операції відображають по кредиту даного синтетичного рахунку в розрізі рахунків, що кореспондують з ним по дебету. Кредит рахунку показує початок руху засобів підприємства, а дебет – його завершення.
Відображають господарські операції в журналах-ордерах за шаховим порядком, тобто один запис відображає два кореспондуючі рахунки – по дебету і кредиту. Це забезпечує можливість значного скорочення облікових записів.
Кредитові обороти по синтетичному рахунку відображаються в одному журналі-ордері, а дебетові обороти - у тих журналах-ордерах, в яких записи проводять на рахунках, що кореспондують з дебетом цих рахунків. Загальну суму дебетового обороту за місяць по кожному синтетичному рахунку можна підрахувати, вибираючи дані з відповідних журналів-ордерів.
Окремі журнали-ордери побудовані так, що вони використовуються як для синтетичного, так і для аналітичного обліку і містять усі необхідні дані обліковуваного об’єкту.
Аналітичний облік касових операцій при всіх формах обліку ведуть у касовій книзі.
Записи в журнали-ордери проводяться з первинних документів в хронологічному порядку їх надходження і опрацювання. На документах проставляють номер журналу-ордера і порядковий номер запису. Опрацьовані документи зберігають в папках до відповідних журналів-ордерів. Це дає змогу легкої звірки записів у журналі-ордері із документами і навпаки.
Підсумок по кредиту відповідного рахунку порівнюють з підсумками дебетових оборотів по кореспондуючих рахунках. Це забезпечує можливість перевірки облікових записів у журналах-ордерах, які містять дані синтетичного і аналітичного обліку, без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості складають по тих рахунках, по яких ведуть картки аналітичного обліку.
Місячні підсумки журналів-ордерів переносять у Головну книгу, яка відкривається на рік. Головна книга є систематичним регістром синтетичного обліку. Вона призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності.