- •Питання №2 Взаємозвязок навчання й виховання з психічним розвитком
- •Питання №4 Характеристика процесу навчання як системи
- •Питання №8 Педагогічна професія і особистість учителя. Система загально педагогічних знань, умінь і навичок, необхідних вчителю. Сучасні вимоги до особистості вчителя
- •Питання 12 Пізнавальний інтерес
- •Питання 16. Зміст освіти
- •Питання 20. Під оцінкою знань, умінь та навичок
- •35. Вміння самостійно вчитися
- •36.Система освіти
- •40.Поняття про методи навчання
- •Готовність дитини до навчання в школі: особливості навчання учнів-шестирічок
- •44. Психологія засвоєння і розуміння знань і понять
- •Взаємозв’язок навчання і розвитку учнів. Сутність розвиваючого навчання.
- •Виховання як цілеспрямований процес індивідуального становлення особистості. Самовиховання та перевиховання особистості.
- •Мотиваційний компонент учбової діяльності. Види мотивів учіння та їх формування.
- •Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи
- •Взаємодія сім’ї, школи та громадськості в процесі виховання та розвитку дитини.
- •80. Методи стимулювання позитивної поведінки та діяльності: заохочення, покарання, змагання. Умови їх ефективного використання.
- •84. Місце, роль і завдання розумового виховання у розвитку особистості. Сутність та структура світогляду.
- •88. Моральне виховання учнів. Залежність морального виховання від віку та індивідуального досвіду учнів.
- •90. Індивідуальний підхід до дитини і його реалізація в процесі виховання.
- •92.Поняття про зміст освіти, його складові частини. Принципи побудови змісту освіти. Проблеми відповідності змісту віковим можливостям учнів.
- •96. Закономірності та принципи навчання. Взаємозв’язок принципів навчання.
- •Урок як основна форма організації навчальної діяльності у сучасній школі. Вимоги до уроку.
- •Методи науково-педагогічних досліджень у практиці вчителя. Класифікація та характеристика видів досліджень. Структурні компоненти дослідження, їх сутність.
- •Основні елементи педагогічного дослідження.
- •111. Психологічна характеристика стилів педагогічної діяльності.
- •112. Педагогіка як наука. Основні категорії педагогіки: виховання, навчання, розвиток, освіта, соціалізація. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •116. Проблема вікової періодизації у педагогіці. Критерії виділення періодів, їх ознаки та особливості.
Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи
Розрізняють масові, групові та індивідуальні форми. До масових форм виховної роботи належать: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, тижні різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо. Найпоширеніші форми масової виховної роботи — це читацькі конференції, вечори, зустрічі, кінофестивалі. Це може бути бесіда в V — VII класах, доповіді учнів VIII — IX класів.
Групові форми роботи — це гуртки, екскурсії, походи, класні виховні години тощо. Найвідомішими, випробуваними, дієвими і популярними формами позаурочної виховної роботи є гуртки та клуби. Вони використовуються для різнобічної освіти і виховання учнів із метою розвитку художніх, науково-технічних, організаторських здібностей, умінь, навичок. Істотною рисою гуртків є порівняно невеликий кількісний склад учнів, груповий характер діяльності, наявність спільних інтересів і спільної мети.
Індивідуальні форми виховної роботи: читання художньої літератури, колекціонування, філателія, нумізматика, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми роботи повинні пов'язуватися з груповими і фронтальними. Це підготовка виступів на конференції, до участі в конкурсах, олімпіадах. Особливе місце серед індивідуальних форм виховної роботи належить позакласному читанню. Педагог повинен підчас відвідування сім'ї пояснити батькам, що і як слід читати їхній дитині, скільки часу відводити на позакласне читання. Читання літератури повинне бути плановим, а не хаотичним, випадковим. При складанні індивідуального плану читача враховується рекомендована література для конкретного класу. Учитель повинен проводити бесіди за прочитаними книгами, навчити учнів складати відгуки на прочитані книги, пропагувати книги. Бажано в класі мати бібліотечку. Обговорення книги бажано організувати таким чином, щоб виникали дискусії, обмін думками. Особливу увагу слід звернути на учнів, які мало читають, і на тих, хто захоплюється детективною літературою, для них треба підбирати цікаві книги, в яких порушуються важливі морально-етичні проблеми.
Цікавою формою індивідуальної виховної роботи є колекціонування — збирання однорідних предметів, які викликають науковий, художній, історичний інтерес. У позаурочній та позашкільній виховній роботі використовуються різні методи виховання: розповіді, лекції, бесіди, диспути тощо.
Взаємодія сім’ї, школи та громадськості в процесі виховання та розвитку дитини.
Спільна робота школи і родини ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки: пріоритетності сімейного виховання, громадянськості, демократизму, гуманізації взаємин педагогів і батьків, ретроспективності, педагогізації батьків.
1. Принцип пріоритетності підкреслює величезне значення сім'ї у фізичному й духовному становленні особистості й суспільства. Родинне виховання є природною і постійно діючою ланкою виховання. У сім'ї закладається основа особистості: її світогляд, національна самобутність, моральність та інші важливі якості і властивості. Тому без докорінного поліпшення родинного виховання не можна домогтися значних змін у суспільному вихованні підростаючих поколінь.
2. Принцип громадянськості ґрунтується на усвідомленні педагогами і батьками місця кожної сім'ї у суспільно-державній системі. Родина є основою держави. Родина, рід, родовід, народ - поняття, що розкривають природний шлях розвитку кожної дитини, формування її національної свідомості й громадянської зрілості.
3. Принцип демократизму означає встановлення партнерських взаємин між школою і сім'єю у вихованні дітей. Сьогодні батьки можуть брати участь у вирішенні тих питань, до яких традиційно їх не допускали, - вибору предметів для навчання, визначення обсягів їх вивчення, складання навчальних планів, зміни термінів і тривалості навчальних семестрів і канікул, вибору профілю школи, виробленню внутрішкільних статутів, розробці системи заходів по забезпеченню дисципліни, праці, відпочинку, харчування, медичного обслуговування школярів, системи заохочень і покарань тощо.
Основну роботу з батьками школа проводить через батьківські об'єднання, які мають різні назви - батьківські комітети, ради, конгреси, асоціації, асамблеї, президії, клуби і под.
4. Принцип гуманізації взаємин педагогів і батьків. Він спрямовує класного керівника, вчителя, на:
а) дії і заходи, які зміцнюють і підвищують авторитет батьків.
б) прояв довіри до виховних можливостей родини, підвищення рівня її педагогічної культури і активності у вихованні;
в) педагогічний такт, неприпустимість грубого втручання в життя сім'ї;
г) життєстверджуючий, оптимістичний настрій у вирішенні проблем виховання, опору на позитивні якості дитини, сильні сторони родинного виховання, орієнтацію на успішний розвиток особистості.
5. Принцип ретроспективності орієнтує на осмислення і використання історичного досвіду виховання в українській родині.
6. Принцип педагогізації батьків передбачає, що одним із головних завдань школи залишається організація і здійснення педагогічного всеобучу.
Форми і методи роботи вчителя, класного керівника з батьками бувають індивідуальними і колективними. Провідна роль належить індивідуальним формам роботи: відвідуванню сім'ї учня, пропаганді сімейного виховання, виконанню батьками педагогічних доручень, педагогічним консультаціям.
Відвідування сім'ї учня допомагає з'ясувати умови життя школяра, загальну та педагогічну культуру родини, ознайомитися з досвідом виховання, дати поради і домовитися про єдині вимоги до учня. При цьому важливо дотримуватися двох умов:
1) відвідування сім'ї повинно здійснюватись за запрошенням.
2) до відвідування потрібно готуватись. Підготовка полягає у визначенні найцікавішого, найкращого у своїх вихованцях. Це цінне слід осмислити і оцінити так, щоб психологічно тонко і педагогічно правильно прозвучали слова вчителя.
Другою формою встановлення контактів із сім'єю, батьками є пропаганда сімейного виховання. З цією метою класний керівник може використати багатий матеріал журналів ''Сім'я'', ''Світ сім'ї'', ''Журнал для батьків'', ''Обдарована дитина'' та іншу літературу з сімейно-шкільного виховання.
До форм індивідуальної роботи належать педагогічні консультації,, в основі яких лежать відповіді на запитання батьків. Психолого-педагогічними основами консультації є прихильне ставлення учителів до ініціативи батьків; вияв готовності до надання допомоги сім'ї; конкретні рекомендації і поради з питань, з якими звернулись до педагога батьки.
До колективних форм роботи з батьками належать:
Батьківська школа, що створюється для переконання всіх батьків у необхідності вивчення основ гуманістичної педагогіки, педагогіки співробітництва, діяльнісного підходу. Результатом повинно стати стимулювання намагання поповнювати свої знання, оволодіння практичними навичками виховання дітей у сім'ї.
Педагогічний лекторій, метою якого є акцентування уваги батьків на актуальних проблемах виховання. Ця форма забезпечує оволодіння батьками систематичними знаннями основ теорії виховання.
День відкритих дверей або батьківський день - проводиться, як правило, перед початком чверті, семестру з метою привернути увагу батьків до роботи всієї школи, до питань виховання. Класні батьківські збори - традиційна форма роботи, що проводиться 1-2 рази на чверть. Проте методика проведення зборів потребує удосконалення. Одним із підходів до організації класних зборів є проблемне формулювання теми зборів (наприклад, ''Чи можна запізнитись з вихованням доброти?'').
Соціальна робота з сім'єю здійснюється шляхом соціальної профілактики, соціальної допомоги, соціального патронажу, соціальної реабілітації.
Соціальна профілактика полягає в організації роботи, спрямованої на усунення умов та причин виникнення проблем в сім'ї: конфліктів, розлучень, стресових станів, помилок, безвідповідального батьківства і под.
Соціальна допомога має на меті надання сім'ї в умовах конкретної ситуації різноманітних соціальних послуг: психолого-педагогічних, правових, соціально-медичних, матеріальних.
Соціальний патронаж спрямований на постійне супроводження сімей, які потребують підтримки (малозабезпечених, багатодітних, з дітьми-інвалідами та інших).
Соціальна реабілітація - це надання допомоги молодій сім'ї з метою подолання сімейних конфліктів, кризових станів, дисгармонії у взаємостосунках, тимчасових або постійних труднощів у життєдіяльності сім'ї, які з'являються внаслідок важких захворювань, майнових втрат, конфліктних взаємин, а також тим, хто опинився у стані безвихідності, безпорадності чи самотності.