Тема 1.2. Міжнародна економічна діяльність. Середовище міжнародної економічної діяльності План

1. Поглиблення інтернаціоналізації господарської діяльності

2. Основні напрями міжнародної економічної діяльності

3. Країни в міжнародній економіці та показники, що їх характеризують

4. Середовище розвитку міжнародної економічної діяльності

1. Поглиблення інтернаціоналізації господарської діяльності

В процесі розвитку міжнародної економічної системи відбувається розширення і поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, підприємствами і організаціями, яке знаходяться в різних державах. Характерно, що процеси взаємодії країн, їх співробітництво мають суперечливу природу. Діалектика МЕВ полягає в тому, що прагнення держав до економічної незалежності, укріпленню національних господарств обумовлює в кінцевому рахунку все більшу інтернаціоналізацію економічного життя країн.

Ядром сучасних МЕВ виступає міжнародна економічна діяльність економічних суб’єктів, насамперед, підприємств. Діяльність останніх спрямована на отримання певних економічних результатів, передусім прибутку.

Інтернаціоналізація господарського життя почалася за епохи велико­го машинного виробництва. Вона означає не що інше, як поступо­вий вихід виробництва за межі окремої країни та формування його міжнаціональних форм у межах світового господарства.

Можна виділити три головні етапи розвитку інтернаціоналізації господарського життя. На першому етапі (приблизно кінець XVIII – кінець XIX ст.) інтернаціоналізація виробництва грунтувалася пере­важно на взаємодії національних господарств завдяки простій коопе­рації. Основним каналом взаємного «обміну речовин» були най­простіші форми міжнародних економічних зв'язків, насамперед зов­нішня торгівля. Інтернаціоналізація виробництва та обігу стала однією з найголовніших передумов формування світового господарства. Між цими двома процесами існує діалектичний взаємозв'язок.

На другому етапі (кінець XIX – середина XX ст.) інтернаціо­налізація виробництва переходить в іншу стадію, що пов'язана з роз­витком складної кооперації. Характерною ознакою складної кооперації є те, що вона грунтується на міжнародному поділі праці, який стає визначальним чинником поглиблення інтернаціоналізації господарсь­кого життя та формування світового господарства. У цей час розвива­ються всі його основні форми: загальний, частковий та одиничний поділ праці.

На третьому (нинішньому) етапі, що розпочався від середини XX ст., інтернаціоналізація виробництва набуває комплексного характеру, тоб­то охоплює усі підсистеми господарства. Таким чином вона поши­рюється практично на всі країни світу, всі галузі виробничої та неви­робничої сфер. Саме завдяки інтернаціоналізації здійснюються головні умови збалансованого економічного розвитку: реалізація в матеріально-речовій і вартісній формах усіх частин валового національного продукту, підвищення якості людського розвитку тощо. Вузкість внутрішніх ринків, нестача ресурсів сировини, палива, засобів виробництва компенсуються широкою участю країн у світогосподарських процесах на основі розширення і поглиблення інтернаціоналізації виробництва та обігу. Інтернаціоналізація об’єднує структурні елементи та суб’єкти світового господарства в одне ціле. Тому вона є одним із системотворчих чинників світового господарства. З поглибленням процесу інтернаціоналізації виробництва посилюється єдність світового господарства, зростає його органічна цілісність.

Нині головними системотворчими чинниками в міжнародній економічній системі, які цементують її цілісність та внутрішню єдність, є: науково-технологічна революція й, насамперед, її інформаційно-інтелектуальна домінанта; інтернаціоналізація і глобалізація господарської діяльності; ринкові детермінанти та важелі, особливо різноманітні фінансові інструменти, що в цілому зумовлюэ створення небаченої суперсистеми фінансово-інформаційних зв'язків у масштабах планети.

Рис. 1.1 Системотворчі чинники міжнародної економіної системи

Якісними та кількісними аспектами інтернаціоналізації господарського життя є рівень міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, обсяги міжнародної інвестиційної діяльності, обороту фінансового капіталу, спільної підприємницької діяльності, міграція робочої сили тощо.