- •1. Поняття та предмет земельного права
- •2. Методи регулювання у земельному праві
- •4. Співвідношення земельного права із суміжними галузями права.
- •6.Система сучасного земельного права.
- •7.Виникнення та існування земельного права на сучасній території України.
- •8.Впровадження реформаторських заходів на українських землях т їх вплив на перетворення земельних відносин.
- •9. Розвиток земельного законодавства і права в Україні після 1917 року.
- •10.Сучасний період розвитку земельного законодавства і права в Україні.
- •11.Поняття і класифікація джерел земельного права.
- •12.Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства.
- •13.Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •14.Закони України як основні джерела земельного права.
- •16.Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •17.Поняття та види земельних правовідносин.
- •18.Суб'єкти, об'єкти та зміст земельних правовідносин.
- •19.Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •20.Поняття та основні ознаки права земельної власності.
- •21. Земля як об'єкт права власності на землю.
- •22 Суб'єкти права власності на землю.
- •23. Право приватної власності на землю.
- •24.Право комунальної власності на землю.
- •25.Право державної власності на землю.
- •26.Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •27.Право спільної часткової та спільної сумісної власності на земельну ділянку та особливості їх здійснення.
- •28.Зміст права власності на землю.
- •29.Поняття, особливості та принципи права землекористування.
- •30.Право постійного землекористування.
- •31.Право орендного землекористування. Умови та порядок укладення договору оренди земельної ділянки.
- •33.Права та обов'язки землекористувачів та межі їх належного здійснення.
- •35.Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •36. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •Глава 17
- •37. Поняття і види обмежень прав на землю у публічно-правових та приватноправових відносинах
- •Глава 18
- •38. Правовий режим зон, що підлягають спеціальній охороні як вид обмеження прав на землю
- •39. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами
- •40. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою за чинними земельно-правовими нормами.
- •41. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам.
- •42. Умови і порядок передачі земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду.
- •43. Виникнення, посвідчення і реєстрація прав на земельні ділянки та їх юридичне значення.
- •44. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
- •45. Види та зміст цивільно-правових договорів щодо земель ділянок.
- •46. Правове регулювання договору купівлі-продажу земель ділянки.
- •47. Умови та порядок продажу земельних ділянок на конкурент засадах.
- •48Правове регулювання договорів міни та дарування земель ділянок.
- •49Правове регулювання застави земельних ділянок.
- •51.Загальні підстави припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою.
- •52.Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою.
- •53.Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю.
- •54.Умови припинення права постійного землекористування.
- •55.Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок.
- •56.Загальна характеристика гарантій прав на землю.
- •58. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. (це 59)
- •59.Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •60. Причини виникнення, основні види та правові засади вирішення земельних спорів.
- •61. Органи, що вирішують земельні спори, порядок їх розгляду та вирішення.
- •63. Система органів управління у галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •64. Повноваження органів загального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •65. Повноваження органів спеціального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •66.Повноваження органів виконавчої влади особливої компетенції в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •67.Умови та порядок встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •68.Планування використання і охорони земельних ресурсів: загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель.
- •69.Правові засади районування земель.
- •70.Правові засади зонування земель.
- •71. Поняття і зміст землеустрою.
- •73.Державний земельний кадастр та значення його ведення.
- •74.Складові частини державного земельного кадастру.
- •75. Державний контроль за використанням і охороною земель.
- •76.Державні органи із здійснення контролю за використанням і охороною земель та їх основні функції.
- •77.Самоврядний та громадський контроль за використанням і охороною земель.
- •78.Моніторинг земельних ресурсів та його значення.
- •80. Особливості правової охорони земель при здійсненні господарської діяльності.
- •81. Правова охорона ґрунтів: стандартизація та нормування в галузі охорони ґрунтів; відтворення родючості ґрунтів та рекультивація порушених земель.
- •82. Правовий режим екологічно уражених земель.
- •83. Правові вимоги щодо консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель.
- •84. Правова характеристика змісту економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
- •85.Правові засади проведення оцінки земель.
- •86.Правові засади плати за землю: вплив плати за землю на раціональне використання та ефективну охорону земельних ресурсів.
- •87. Пільги щодо плати за землю та умови і порядок їх застосування.
- •89. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •90. Склад земельного правопорушення як підстави юридичної відповідальності.
- •91.Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •93. Можливості застосування дисциплінарної (д)та матеріальної(м) відповідальності за правопорушення у земельних відносинах.
- •94,Визначення та застосування спеціального виду юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •95. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення.
- •96. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання.
- •97. Суб'єктний склад власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення.
- •98. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •99. Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів.
- •100. Поняття та склад земель житлової та громадської забудови.
- •101. Правове регулювання використання земель житлової та громадської забудови: умови ы порядок надання і вилучення земель у містах та інших населених пунктах.
- •102. Правові вимоги щодо використання земельних ділянок для індивідуального жилого, господарського і гаражного будівництва.
- •103. Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва.
- •105. Поняття та склад земель природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •106.Правовий режим земель природно-заповідного фонду.
- •107. Правовий режим земель водно- болотних угідь міжнародного значення.
- •110. Особливості надання земель оздоровчого призначення.
- •112. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони земель оздоровчого призначення.
- •113.Поняття і склад земель рекреаційного призначення.
- •116/ Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення у межах населених пунктів.
- •118. Поняття і склад земель історико-культурного призначення.
- •119/Правовий режим земель історико-культурного призначення.
- •120. Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначення.
- •122.Поняття і характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •123. Умови і порядок надання земель лісогосподарського призначення та зміна їх цільового призначення.
- •124.Правове регулювання використання земель лісогосподарського призначення.
- •125.Особливості загального і спеціального використання лісових ресурсів на землях лісогосподарського призначення.
- •126. Поняття, склад та характеристика правового режиму земель водного фонду.
- •127.Правове регулювання використання земель водного фонду.
- •128.Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів.
- •129. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів.
- •130. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •131. Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення земель, умови використання промислових земельних ділянок.
- •132.Правовий режим земель транспорту:Правова регламентація транспортного землекористування в залежності від видів транспорту
- •134.Правовий режим земель енергетичної системи та електрозв’язку.
1. Поняття та предмет земельного права
Земельне право— галузь права, що регулює земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, створення умов для підвищення їхньої ефективності, охорони прав організацій та громадян як землевласників і землекористувачів. Отже, предметом правового регулювання земельного права є відносини з володіння, користування та розпорядження земельними ресурсами, а також із їх охорони і раціонального використання.
Земельні відносини як самостійний вид суспільних відносин мають специфіку, обумовлену специфікою їх об’єкта – землі. Відповідно до ч.1. ст..1 ЗК земля є основним національним багатством.
Характерними рисами землі як природного ресурсу є її незамінність, обмеженість у просторі, локальність і нерухомість.
Таким чином, предметом земельного права є суспільні відносини, обумовлені специфічними властивостями землі як їх об’єкта у тій частині, де вони регулюються нормами земельного права.
2. Методи регулювання у земельному праві
Метод регулювання у земельному праві являє собою відповідні характеру земельних відносин способи та прийоми впливу на поведінку їх учасників, які відповідають характеру і природі землі як природного надбання, життєво потрібного усім громадянам.
Він складається зі встановлених земельно-правовими нормами прав та обов’язків учасників земельних відносин і застосовуваних до цих осіб примусових заходів у разі недодержання ними правових норм.
Методи:
імперативний застосовується у сфері управління використанням і охороною земель.
Диспозитивний – це атрибут регулювання взаємин власників земельних ділянок з приводу використання землі та самостійного господарювання на ній, який грунтуєься на визнанні того, що кожен власник має право на свій розсуд розпоряджатися належною йому земельною ділянкою. Існують 3 основні види диспозитивного методу: рекомендаційний, санкціонований, делегований.
Рекомендаційний полягає у наданні суб’єкту земельних відносин можливості альтернативної поведінки залежно від поставленої мети.
Санкціонований полягає в тому, що рішення про реалізацію земельних повноважень суб’єкт приймає самостійно, але воно набуває юридичної сили лише після його затвердження відповідним органом.
Делегований полягає у наданні прав і свобод суб’єкту з того чи іншого кола правомочностей.
3.Принципи земельного права: загально-правові та спеціально-правові принципи
Принципами права прийнято вважати основні положення, вихідні ідеї, що відзначаються універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю і відображають істотні положення права.
Конституційні принципи є універсальними. Вони притаманні усім галузям права. Загальноправові принципи – це результат відображення у земельному законодавстві конституційних принципів. Згідно зі ст. 5 ЗК земельне законодавство ґрунтується на таких принципах: поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використання та охорони земель; забезпечення гарантій прав на землю; пріоритету вимог екологічної безпеки.
До спеціальних принципів належать:
Принцип цільового та раціонального використання земель
Принцип особливого правового режиму категорій земель безпосередньо передбачений у ч.2 ст 18 ЗК. Правовий режим землі – це поняття,яке узагальнює правову характеристику землі як об’єкта земельних відносин і містить вказівку на коло найважливіших відносин, які складаються з приводу землі.
Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель та їх охорони
Принцип державного контролю за використанням і охороною земель
Принцип платності використання земель
Принцип забезпечення захисту прав юридичних осіб та громадян на землю
Отже, під принципами слід розуміти закріплені у земельному законодавстві керівні засади, які виражають сутність норм земельного права й основні напрями правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних із раціональним використанням та охороною земель.
Співвідношення земельного права з іншими галузями права
ЗП тісно пов’язане з конституційним правом, норми якого мають основоположне значення для усіх галузей права. При цьому відмітною рисою ЗП є те, що предмет його регулювання становлять економічні відносини, а норми КП визначають державний устрій, адміністративно-територіальний поділ держави, територію тощо.
ЗП тісно пов’язане з адміністративним правом, тому що адміністративно-правові акти є підставою виникнення, зміни та припинення земельних відносин, крім того цей зв'язок виявляється у застосуванні імперативних методів регулювання певних суспільних відносин.
ЗП і ЦП: проявом цього зв’язку є тісне переплетення земельних і майнових відноси, обумовлене зв’язком права на земельну ділянку з правом на насадження, будівлі, які знаходяться на ній. Проте, у ЦП домінує принцип свободи волевиявлення суб’єктів регульованих ним відносин, а у ЗП переважають елементи, притаманні публічно-правовому регулюванню земельних відносин.
ЗП і природноресурсове право: використання природних ресурсів без використання землі неможливе.
ЗП і екологічне право: земля – об’єкт навколишнього середовища, який функціонує у складі екосистеми і знаходиться у екологічному взаємозв’язку і взаємодії з цим середовищем.