2 Див.: СекеринВ. Содержание и зффективность районной газети: Ollbl'f к0і(«

кретно-социологического анализа: Автореф. дисс. канд. филол. наук. - ІЇОБОСІі»

бирск, 1971.

[йти цю реакцію?

Дуже важко, а

часто й неможливо

в «сукупному продукті

» ідеологічних

процесів, соціального

досвіду аудиторії

виділити результати

(наслідки)

одного чи кількох

виступів. І все ж

існує досить надійний

спосіб розв'язати

проблему -

соціологічний експеримент,

панельні

КСД

Ефективність журналістської діяльності

Якщо журналіст володіє літературною майстерністю, то оцінивши

кожну з названих вище дій, можемо оцінити ефективність підготованого

до друку виступу. І починається такий,аналіз, як бачимо, з аналізу цілі.

Скажімо, поширена думка, що спільна ціль

редакційного колективу - випуск передачі чи чергового

номера газети. Така обмовка (а це справді обмовка,

бо випуск чергового номера - спільна справа,

а не спільна ціль) дуже показова: саме так або

майже так розуміє цілі своєї діяльності багато журналістів

1. Хибним є ототожнення цілі та ідеї журналістського

виступу. Реалізація ідеї часто справді є

ціллю. Та можна навести багато прикладів, коли є

актуальна ідея, а аудиторія її не сприймає, текст не

досягає мети. Про різновид такого підходу (текст

ефективний, якщо аудиторія розуміє його ціль або

ідею) уже йшлося, і доводити його помилковість нема

потреби: сучасна аудиторія дуже добре усвідомлює,

з якою метою зроблено окремі матеріали, що

саме хотіли сказати їхні автори, але всі заклики, які

містять ці матеріали, залишаються добрими намірами.

У найзагальнішому вигляді метою журналістських текстів є вплив на

суспільну свідомість чи на суспільну дійсність. Однак у кожному конкретному

випадку - своя ціль, і належить вона до одного з трьох класів:

- повна зміна (конверсія);

- посилення;

- послаблення окремих виявів громадської думки2.

Якщо ж згадати, що на суспільну дійсність впливає не сам текст, а

сформована ним громадська думка, то можна виділити такі групи цілей:

1) зміни безпосередньо в суспільній практиці (суспільні дії аудиторії);

2) специфічний вид суспільних дій, які ведуть до змінисуспільної

свідомості - громадська активність (участь у дискусіях, обговореннях, які

ведуть до формування нової громадської думки);

3) такі зміни у смаках, звичках, світогляді - у «сусідніх» із громадською

думкою секторах суспільної свідомості, які неминуче приводять

до певних суспільних дій;

4) такі зміни в суспільній свідомості, які на практиці виявляються

лише у відповідних умовах: виховання мужності, підвищення культурного

рівня тощо.

1 Див.: Свитин Л., Ширяева А. Журналист и его работа. - М., 1979. - С. 118.

2 Докладніше про це див.: Массовая информация в советском промьішленном городе.

- С. 280.

Тією чи іншою

мірою усвідомлене

цільове програмування

властиве

журналістській

роботі. Розпочинаючи

цикл передач

чи певну кампанію,

їх організатори

ставлять перед

собою якусь

ціль. Однак треба

визнати, що дуже

часто цілі ці надто

загальні, або й неточні

ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Таке групування, однак, не дає змоги зафіксувати силу і спрямованість

цілей, що ставляться. Адже одна справа - боротися проти міщанських

смаків, а інша - розвивати національне самоусвідомлення, хоча ці обидйі ці»

лі належать до четвертої групи. Щоб їх розмежувати, потрібен ще один критерій.

І він є - критерій поділу цілей на класи (конверсія, посилення і послаблення).

Сумістивши ці два критерії, одержимо такі типи цілей:

І. Конверсія.

1. Нові суспільні дії.

2. Нова громадська думка, здатна забезпечити:

а) нові суспільні дії;

б) зміни в суспільній свідомості.

3. Нові суспільні дії, спричинені змінами в суспільній свідомості.

4. Зміна певної частини суспільної свідомості.

II. Посилення.

5. Активізація певних суспільних дій.

6. Підтримка чинної або формування нової громадської думки.

7. Вплив на суспільну свідомість, щоб активізувати переміни в

суспільній практиці.

8. Посилення, підтримка певних перемін у с;

III. Послаблення.

9. Стримування певних суспільних дій.

10. Послаблення впливу застарілої громадської

думки.

11. Вплив на суспільну свідомість із метою

стримати певні суспільні дії.

12. Поступова (часткова) зміна певних частин

суспільної свідомості.

Якщо зіставити таку класифікацію із завданням

ЗМІ сприяти економічним реформам, то стане

зрозуміло,що тут недостатньо цілі 1 - потрібно ставити

ціль 3, а далі - 5 і 7. Щодо завдання формування

національної свідомості, то ціль 1 тут не

підходить, потрібна ціль 2, потім - ціль 3 і постійно

- цілі 6, 8, 12. Тобто застосування такої класифікації

наштовхує на складання програми дій,

програми, яка передбачає вибір конкретних цілей і

послідовність їх досягнення, вибір засобів реалізації.

Вибираючи ціль, слід враховувати три групи

чинників. Перша група - суспільні погреби, актуальні

завдання суспільства і можливості засобу МІ,

властиві йому функції. Відхід від найважливіших,

актуальних проблем і зосередження на - хай не дріб'язкових, але й мо іСіір»

динальних цілях знижує - ефективність засобу МІ, оскільки означає, ЩО Ні)»

тільній свідомості.

Як же виглядає

механізм висування

цілей? Із чого

має виходити

журналіст, формуючи

їх? До чого

газета, теле- чи

радіопрограма

мають прагнути

саме сьогодні, чого

саме сьогодні

вони можуть досягти

і чого досягти

сьогодні вони

не можуть, - правильні

відповіді на

ці запитання

дають змогу точно,

науково обґрунтовано

визначити

цілі журналістської

акції і тим сприяти

її ефективності

Ефективність журналістської діяльності

Розраховувати

на «а раптом» чи з

інших мотивів на

явно недосяжну

ціль не можна: те,

що не дає користі,

неминуче завдає

шкоди

Ефективність -

це не тоді, коли

журналіста хвалять,

а тоді, коли є

шуканий результат

ДОДАТКИ