99. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України

Стаття 64. Види відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд

Порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у: а) нецільовому використанні територій та об'єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду;

б) здійсненні в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності;

в) організації на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків; г) невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду;

д) порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду; е) порушенні вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; є) перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушенні вимог наданих дозволів на використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

ж) псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу; з) самочинній зміні меж, відведенні територій та об'єктів природно-заповідного фонду для інших потреб. Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про природно-заповідний фонд.Стаття 65. Особливості застосування цивільної відповідальності .Розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

100. Порушення законодавства про природно-заповідний фонд України як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності

Адміністративна відповідальність   передбачена ст. 91 КпАП України у вигляді штрафу. Вона наступає за порушення правил охорони та використання територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також терито­рій, зарезервованих для подальшого заповідання, забороненої

Іі господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог ре­жиму територій та об'єктів, самовільну заміну їх меж, нев­життя заходів для попередження і ліквідації негативних наслі­дків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду. |     Адміністративні стягнення у вигляді штрафу застосовують-I ся також за порушення правил санітарної охорони курортів І та інших лікувально-оздоровчих територій (статті 42, 78—83 ^ КпАП України).Справи, пов'язані з порушенням санітарно-гігієнічних і са­нітарно-протиепідемічних правил і норм, розглядають органи та установи, що здійснюють державний санітарний нагляд.Від імені цих органів та установ розглядати справи і нак­ладати адміністративні стягнення мають право: головний дер­жавний санітарний лікар України та його заступники; головні державні санітарні лікарі областей та їх заступники; головні державні санітарні лікарі міст, районів, басейнів, портів та лі­нійних дільниць на водному транспорті.Накладається штраф і за такі правопорушення, як зни­щення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єк­тів озеленення населених пунктів (ст. 153 КпАП України).Кримінальна відповідальність передбачена за умисне ни­щення, зруйнування чи псування пам'яток історії або куль­тури (ст. 298 Кримінального Кодексу України). Ці злочини ка­раються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.Окремі норми кримінального законодавства передбачають відповідальність за незаконні вирубування лісу, полювання, чи заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, незаконне добування корисних копалин (статті 246, 248 і 249 Кримінального кодексу України).Законом України «Про внесення змін і доповнень до дея­ких законодавчих актів України з питань охорони навколиш­нього природного середовища» від 6 березня 1996 р. дії наз­ваних статей Кримінального кодексу були поширені на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Тим самим по­силена кримінально-правова охорона природно-заповідного фонду України.